07 квітня 2011 року 2а-1165/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,
У березні 2011 року Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі -позивач, центр зайнятості) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 670 грн. 13 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надано статус безробітного відповідачу в період з 15.02.2007 по 07.11.2007. Як безробітному, відповідачу, було нараховано та виплачено грошову допомогу по безробіттю у розмірі 670 грн. 13 коп. Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, згідно даних обміну з Державним реєстратором, було встановлено, що відповідач під час перебування на обліку, як безробітний, був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Дана обставина впливала на умови та розмір виплати грошової допомоги, тому підлягала стягненню з відповідача. Добровільно відповідачем зазначена сума грошової допомоги повернута позивачу не була, що стало підставою звернення позивачем до суду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні підтвердила обставини, на які посилається позивача та визнала позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у справі докази, заслухавши пояснення сторін, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 15.02.2007 звернулася до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного, до вирішення питання її працевлаштування, відповідно до законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В своїй заяві відповідач зазначив, що на час подачі заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю та не отримує пенсію.
Відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, позивач зареєстрував відповідача як особу, що шукає роботу з 08.02.2007 та завів на нього персональну картку.
Відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону України «Про зайнятість населення»позивачем було винесено наказ про надання відповідачу статусу безробітного на загальних підставах з 15.02.2007. На обліку в статусі безробітного відповідач перебувала до 07.11.2007.
На виконання пп. «є»п. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 6, пп. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 № 915/5136, відповідачу на підставі поданих нею відомостей та документів було призначено допомогу по безробіттю, про що позивачем було винесено відповідний наказ.
Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке регламентується порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 N 7-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 N 232/16248, згідно даних обміну з Державним реєстратором позивачем отримано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в якій зазначено, що ОСОБА_1 була зареєстрована Державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області як фізична особа-підприємець 31.05.2006, про що було проведено реєстраційну дію державної реєстрації фізичної особи-підприємця за № 2 353 000 0000 011908.
На підставі реєстраційної дії - внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності від 15.05.2007 за № 2 353 005 0002 011908, 05.06.2009 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, про що зроблено запис за № 2 353 006 0003 011908.
Дані обставини були висвітлені в акті від 08.11.2010 № 101108 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», складеному посадовими особами позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.
Водночас пп. «б»п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Таким чином, відповідач на час перебування на обліку в центрі зайнятості в період з 15.02.2007 по 07.11.2007 відносився до зайнятого населення, а тому не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю з відповідача - законні та обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню. амін
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 670 (шістсот сімдесят) грн. 13 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Постанова у повному обсязі виготовлена 12 квітня 2011 року.