Справа №2-а-4417/11
21.06.2011 Суддя Уманського міськрайонного суду, Черкаської області ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни,
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Умані Черкаської області про визнання відмови відповідача щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, стягнення з управління пенсійного фонду України в м.Умань на її користь невиплаченої заборгованої їй державної соціальної 30% надбавки за останні шість місяців по день звернення до суду , посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач, всупереч чинному законодавству, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, тому просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Управління ПФУ в м.Умань Черкаської області, отримавши ухвалу про відкриття скорочення провадження та копію позовної заяви з додатками позивачки, заперечень проти позову не надіслало.
ОСОБА_2 народилася 26 березня 1942 року та належить до категорії «Дитина війни», що підтверджено пенсійним посвідченням № 125300, виданого Уманським міським соцзабезом 20.06.1994 року.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону, яким внесено зміни, № 107-VІ (107-17), від 28 грудня 2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, від 22 травня 2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України № 107-VІ (107-17), від 28 грудня 2007 року, визнано неконституційною, а відповідно до попередньої редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.150 та ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, які є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з вимог ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 22 травня 2008 року.
Ч.3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
В ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що державні і соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачки, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області, за місцем проживання позивачки, тому Управління ПФ України в м.Умань є належним відповідачем по даній справі.
Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено право позивача на отримання щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а наявність порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, який визначений в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та відсутність мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру підвищень дітям війни, надбавок та інших виплат, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, від 22 травня 2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України № 107-VІ, від 28 грудня 2007 року, визнано неконституційною, а інший розмір законодавцем не визначено, тому при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни, необхідно застосовувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяла до визнання КС України змін неконституційними.
За таких обставин, позовні вимоги позивачки про визнання відмови щодо виплати щомісячного підвищення дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, неправомірною, зобов'язання зробити перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців по день звернення до суду, обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України; ч.1 ст.1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, від 04 листопада 2000 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від 18 листопада 2004 року, № 2195-ІV; рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008; керуючись ст.ст. 2, 8, 18, 71, 183-2 КАС України, суддя, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області щодо відмови зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни за період з 06 жовтня 2010 року по 06 квітня 2011 року включно з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.
Суддя: К.Г. Ребрина