91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.07.11 Справа № 26/103/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ
до Вищого навчального закладу „Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва”, м.Луганськ
про стягнення 188186 грн. 92 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -ведучий юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №4-д від 11.01.2011;
від відповідача -представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №16 від 02.02.2011.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №760 від 01.03.2008 в сумі 156135 грн. 61 коп., інфляційні збитки в сумі 23152 грн. 04 коп., 3% річних в сумі 6834 грн. 62 коп., пені в сумі 2064 грн. 65 коп.
Відповідач відзивом б/н від 07.07.2011 проти боргу не заперечив, але зазначив, що заборгованість виникла виключно з недостатнього бюджетного фінансування навчального закладу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
01.03.2008 між позивачем -Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго”, м.Луганськ (постачальник, позивач) та Вищим навчальним закладом „Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва”, м.Луганськ (споживач, відповідач) було укладено договір №760 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахункових договірних об'ємах до межі балансової приналежності, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами в строки, визначені даним договором (п.2.1).
Відповідно до п.3.1 договору поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду визначається виконавчим комітетом міської ради, виходячи з погодних умов.
Подача теплової енергії здійснюється при наявності актів готовності систем опалення до роботи в осінньо-зимовий період (додаток №3, 4), підписаних теплопостачальним підприємством та споживачем (п.3.3).
Згідно п.6.1 договору облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.
Споживач, що має прибори обліку, щомісячно в строк з 25 по 28 числа поточного місяця надає постачальнику завірений печаткою акт (довідку) про фактично спожиту теплову енергію (п.6.2 договору).
Відповідно до п.7.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно до затверджених тарифів на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. У випадку відмови споживача від отримання рахунку постачальник здійснює відповідний запис в графі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення з споживача вартості спожитої теплової енергії.
Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку (п.7.2).
Згідно п.8.3 договору споживач несе відповідальність за: у випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, діючої в період, за який сплачується пеня.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актами на включення-відключення опалення (а.с.32-36) та відповідачем не оспорюється.
Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з 10.04.2008 по 10.03.2011 в сумі 156135 грн. 61 коп., на яку позивач нарахував 3% річних в сумі 6834 грн. 62 коп., інфляційні збитки в сумі 23152 грн. 04 коп., пеню в сумі 2064 грн. 65 коп. та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповіддю №77 від 24.03.2011 на претензію позивача №15/42-4/537 від 02.03.2011 відповідач повідомив, що недостатнє бюджетне фінансування призвело до виникнення вказаної заборгованості та зобов'язався оплатити заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Матеріалами справи підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення боргу в сумі 156135 грн. 61 коп.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні збитки за період з квітня 2008 по грудень 2011 в сумі 23152 грн. 04 коп. та 3% річних за період з 21.05.2008 по 18.03.2011 в сумі 6834 грн. 62 коп.
Згідно п.8.3 договору позивачем також правомірно нарахована відповідачу пеня за період з 22.05.2010 по 10.03.2011 в сумі 2064 грн. 65 коп., яка також підлягає задоволенню.
За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ до Вищого навчального закладу „Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва”, м.Луганськ задовольнити повністю.
2.Стягнути з Вищого навчального закладу „Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва”, кв.Димитрова, б.23а, м.Луганськ, код 35628937 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 заборгованість в сумі 156135 грн. 61 коп., пеню в сумі 2064 грн. 65 коп., інфляційні збитки в розмірі 23152 грн. 04 коп., 3% річних в сумі 6834 грн. 62 коп., державне мито в сумі 1881 грн. 87 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.07.2011.
Суддя С.С. Єжова