91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.07.11 Справа № 19/76/2011.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ
про стягнення 58151 грн. 32 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3, представник за договором № 4232 від 15.06.2011;
від відповідача -ОСОБА_4, представник за довіреністю № 1630 від 02.07.2001.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 22.03.2010 у розмірі 58151,32 грн.
В судовому засіданні 04.07.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.
04.07.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача вважає необгрунтованими, оскільки накладні не містять посилань на договір, який є підставою для стягнення заборгованості.
Позивач надав заперечення на відзив відповідача, де доводи відповідача відхилив з підстав викладених у запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Як зазначив позивач, в позовній заяві, заборгованість за відповідачем виникла у зв”язку з невиконанням умов укладеного між ним та відповідачем договору № б/н від 22.03.2010.
Відповідно до п.1.1 цього договору постачальник зобов”язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування в об”ємах та за ціною відповідно накладних на отримання товару.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні № РМ-0000964 від 29.10.2010 та № РМ-0000977 від 05.11.2010 (а.с.10-13), зі змісту яких не вбачається, що поставка зазначеного в них товару була здійснена саме за договором № б/н від 22.03.2010.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Тобто у даному випадку позивач повинен довести, що поставка товару здійснювалась саме за договором № б/н від 22.03.2010, чого останнім зроблено не було та проти чого заперечує відповідач, зазначивши, що існують інші правочини з позивачем.
За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 06.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позовних вимог фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ, відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача по справі -фізичну особу -підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 11.07.2011.
Суддя Т.В.Косенко