91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.07.11 Справа № 26/88/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, м.Луганськ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с.Ново Астрахань Кремінського району Луганської області
про стягнення 410189 грн. 44 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність №б/н від 04.05.2011;
від відповідача -не прибув.
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 123856 грн. 26 коп., пені в сумі 286333 грн. 18 коп.
Позивач Заявою №9 від 30.05.2011 змінив предмет позову та просить суд, крім стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 123856 грн. 26 коп., пені в сумі 286333 грн. 18 коп., також зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс грошові вимоги позивача у сумі 410189 грн. 44 коп.
Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, м.Луганськ (позивач, покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області (продавець, відповідач) 16.10.2009 було укладено договір купівлі-продажу насіння соняшника №1-10к з додатковими угодами, за яким предметом договору є насіння соняшника врожаю 2010 в встановленій кількості та якості відповідно з обумовленими в цьому договорі умовами (п.1.1).
Продавець зобов'язався передати покупцю товар в кількості 900 тон (п.2.1 договору).
Одиницею виміру кількості товару сторони визначили у п.2 договору -тонна в заліковій вазі.
Згідно п.3.1 договору ціна товару складає 3713 грн. 92 коп. за тону, з урахуванням ПДВ на партію товару 20,233 в заліковій вазі.
Відповідно до п.4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в розмірі: 30% від загальної суми договору в розмірі 180000 грн. 00 коп. в формі передплати в строк до 31.12.2009; 70% від кількості вказаного в п.2.1 по факту поставки на ЗАТ „Троїцький ОПЗ” протягом 3-х банківських днів з дня оформлення документів на товар за ринковою ціною, що склалася в області.
Товар поставляється покупцю в строк не пізніше: 30% товару в кількості 270 тон до 10.10.2010, інша кількість 630 тон до 31.12.2010 (п.5.2).
Відповідно до п.5.3 договору фактом поставки товару по цьому договору є факт передачі його покупцю.
Передача товару з переходом права власності від продавця до покупця здійснюється оформленням приймально-здавальних документів (видаткової і податкової накладних) (п.5.4 договору).
За несвоєчасну поставку товару по цьому договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення поставки (7.2 договору).
Згідно п.7.3 договору при непоставці товару, який був оплачений на умовах переплати, згідно п.5.1 продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 2% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення поставки.
На виконання умов договору позивач в період з 19.10.2009 по 26.11.2009 перерахував відповідачу попередню оплату на суму 180000 грн. 00 коп., за період з 06.09.2010 по 07.10.2010 ще 207195 грн. 16 коп. Загальна сума передплати склала 387195 грн. 16 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.14-23).
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставив позивачу товар 81,843 тони на суму 263338 грн. 90 коп., який отриманий позивачем за накладними №1466 від 06.09.2010, №1467 від 22.09.2010, №1521 від 08.10.2010.
У Бюлетені державної реєстрації №165(25) 2010 рік від 29.12.2010 було поміщено оголошення про те, що прийнято рішення про ліквідацію Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, код 23490567, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області та що головою ліквідаційної комісії призначено Сухоручко Віктора Васильовича.
Як зазначив позивач, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання в частині поставки насіння соняшника, у зв”язку з чим він звернувся до відповідача з листом вих.№1 від 21.01.2011, в якому повідомив відповідача про те, що він втратив інтерес до виконання договору №1-10к від 16.10.2009 в натурі та відмовляється від виконання зобов'язань, а також просив повернути суму передплати з урахуванням пені 410189 грн. 44 коп. (а.с.27, 28).
Вказаний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс грошові вимоги позивача у сумі 410189 грн. 44 коп. є необгрунтованою, враховуючи наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого порушеного права або інтересу.
Захист порушених прав має відповідати способам, передбаченим чинним законодавством (ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України).
Спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем у межах даної справи, вказаними нормами законодавства не передбачений.
Проаналізувавши зміст вказаних статей суд дійшов висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Що стосується вимоги про стягнення боргу в сумі 123856 грн. 26 коп. слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Умовами Договору №1-10к від 16.10.2009 сторони не передбачили права покупця вимагати повернення попередньої оплати у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання в частині поставки товару. Умовами Договору на такий випадок сторони передбачили застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Згідно ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.
Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків з поставки товару -насіння соняшника за договором купівлі-продажу №1-10к від 16.10.2009, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття насіння соняшника та вимагати повернення попередньої оплати.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Лист позивача №1 від 21.01.2011, відправлений позивачем 27.01.2011 (а.с.28), залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу за договором №1-10к від 16.10.2009 в сумі 123856 грн. 26 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 410189 грн. 44 коп. на підставі п.7.2 договору, яким передбачено, що за несвоєчасну поставку товару по цьому договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення поставки, та п.7.3 договору, яким передбачено, що при непоставці товару, який був оплачений на умовах переплати, згідно п.5.1 продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 2% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення поставки, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позивач за різними пунктами договору (7.2 та 7.3) просить стягнути пеню за один і той же період в загальній сумі 286333 грн. 18 коп.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Доводи позивача в частині стягнення пені в сумі 33666 грн. 41 коп. за п.7.2 договору №1-10к від 16.10.2009 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки даним пунктом, як вже зазначалося, сторони передбачили стягнення пені за умови несвоєчасної поставки, але, оскільки позивач просить стягнути суму передплати 123856 грн. 26 коп., то слід керуватися п.7.3 вказаного договору, яким чітко передбачена пеня за умови переплати 2% від вартості непоставленого в строк товару.
Крім того, згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Позовні вимоги позивача про стягнення пені за п.7.3 договору в сумі 252666 грн. 77 коп. підлягають до задоволення частково в сумі 49542 грн. 50 коп., оскільки прострочення в поставці товару, враховуючи п.5.2 договору №1-10к від 16.10.2009, почалося з 31.12.2010 та діяло до 20.01.2011 з урахуванням заявленого позивачем періоду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в частині стягнення заборгованості в сумі 123856 грн. 26 коп. та пені в сумі 49542 грн. 50 коп.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки позивачем при поданні заяви №9 від 30.05.2011 не було сплачено державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. за немайновою вимогою про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс грошові вимоги позивача у сумі 410189 грн. 44 коп., то слід стягнути в доход Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, м.Луганськ вказану суму державного мита.
У судовому засіданні 07.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, м.Луганськ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області, код 23490567 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, вул.Херсонська. б.33, кім.300, м.Луганськ, код 36073780 заборгованість за договором купівлі-продажу №1-10к від 16.10.2009 в сумі 123856 грн. 26 коп., пеню в сумі 49542 грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1769 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 69 коп., видати наказ позивачу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтатрейд”, вул.Херсонська. б.33, кім.300, м.Луганськ, код 36073780 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.07.2011.
Суддя С.С. Єжова