Кіровоградської області
"19" травня 2011 р.Справа № 5013/326/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора Онуфріївського району в інтересах держави, уповноваженою особою від якої виступає Державне підприємство "Онуфріївський кінний завод № 175" с. Онуфріївка Онуфріївського району
до відповідача: Фермерського господарства "ОСОБА_1" с. Озера Світловодського району
про стягнення 440357 грн. 83 коп.
Представники сторін:
прокурор - Калатур посвідчення № 1023
від позивача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 08.10.10р.
від відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 13.04.11р.
Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом про стягнення з відповідача 729477 грн. заборгованості.
В листі від 18.05.11р. прокурор просить стягнути з відповідача вже 692040 грн. 60 коп., а також вказує: “... право визначити борг ФГ “ОСОБА_1”, обравши одну з двох наявних у справі сум, належить судові”.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор в третій раз змінює позовні вимоги шляхом їх зменшення і просить стягнути з відповідача 440357 грн. 83 коп. Ця сума вирахувана прокурором за мінусом проведеного відповідачем розрахунку в сумі 251682 грн. 77 коп. (692040 грн. 60 коп. - 251682 грн. 77 коп. = 440357 грн. 83 коп). Представник позивача підтримав таку заяву, за винятком суми близько 80000 грн. сплачені відповідачем за ранні зернові (пшениця). Представник відповідача позов не визнав.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладений договір № 6 від 10.09.09р. про спільне вирощування сільськогосподарських культур та обробіток грунту на землях Онуфріївського кінзаводу № 175 урожаю 2010 року. За умовами договору Онуфріївський кінзавод № 175 надає земельну площу фермерському господарству “ОСОБА_1” для спільного вирощування сільськогосподарських культур в кількості 1029,6 гектарів: озима пшениця - 179,6 га, ярий ячмінь - 50 га, овес - 100 га, соняшник - 300 га, кукурудза - 400 га. Фермерське господарство “ОСОБА_1” своєю технікою, паливно-мастильними матеріалами, насіннєвим матеріалом повністю проводе комплекс робіт по вирощуванню та збиранню вищеназваних культур і догляду за чорним паром. Вирощена продукція розподіляється після закінчення збирання урожаю. вся продукція проходить через ваги ДП ОКЗ № 175. ДП Онуфріївський кінзавод № 175 одержує 20 % вирощеної продукції в бункерній вазі, а фермерське господарство “ОСОБА_1” 80 % вирощеної продукції в бункерній вазі, але не менше 350 грн. за 1 га. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 1130, 1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язується спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
Умовами договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.07.10р. по справі № 16/54 договір № 6 від 10.09.09р. про спільне вирощування сільськогосподарських культур та обробіток грунту на землях Онуфріївського кінзаводу № 175 урожаю 2010 року визнаний недійсним.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.10р. рішення господарського суду від 26.07.10р. залишено без змін.
В позовній заяві прокурор з посиланням на ст. 216 ЦК України просить стягнути з відповідача 729477 грн. заборгованості по договору № 6 від 10.09.09р. В листі від 18.05.11р. прокурор просить стягнути з відповідача вже 692040 грн., а в судовому засіданні прокурор в третій раз змінює позовні вимоги шляхом їх зменшення і просить стягнути з відповідача 440357 грн. 83 коп. Сума заборгованості обрахована прокурором виходячи з: середньої врожайності в Онуфріївському районі у 2010 році, середньої закупівельної вартості станом на жовтень 2010 року, яку пропонували зернотрейдери, експертного висновку від 07.04.11р. Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, часткового погашення боргу відповідачем.
Такий розрахунок є невірним виходячи з наступного.
За умовами пункту 1.1 договору, Онуфріївський кінзавод № 175 надає земельну площу фермерському господарству “ОСОБА_1” для спільного вирощування сільськогосподарських культур в кількості 1029,6 гектарів: озима пшениця - 179,6 га, ярий ячмінь - 50 га, овес - 100 га, соняшник - 300 га, кукурудза - 400 га. Такі ж самі показники площі та посіяних на них сільськогосподарських культур вказані в рішенні господарського суду від 26.07.10р. по справі № 16/54 (а.с. 36), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.10р.
В силу частини 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, сільськогосподарські культури (пшениця - 179,6 га, ярий ячмінь - 50 га, овес - 100 га, соняшник - 300 га, кукурудза - 400 га) та площа на яких вони повинні бути посіяні вже визначені по справі № 16/54 і не підлягають доведенню по даній справі. Вказана в позовній заяві гречка, серед цих культур відсутня, тому будь-які вимоги стосовно розрахунку, в товарній чи грошовій формі, по гречці в рамках договору № 6 від 10.09.09р. не можуть заявлятись і розглядатись.
30 липня 2010 року сторони склали акт на виконання робіт по збиранню врожаю озимої пшениці на площі 179,6 га якого зібрано 457600 кг. (а. с. 24). По договору ДП Онуфріївський кінзавод № 175 одержує 20 % врожаю в бункерній вазі - 91520 кг, ФГ “ОСОБА_1” одержує 80 % в бункерній вазі - 366080 кг. Акт підписаний представниками сторін, посвідчений печатками і затверджений директором ДП “Онуфріївський кінзавод № 175” Горобець М.А.
По накладним без дати за липень 2010 року (а. с. 16) кінзавод № 175 отримав 535,731 тон озимої пшениці, по акту № 1 від 30 липня 2010 року (а. с. 13) - 91,520 тон озимої пшениці та 12,789 тон зернових відходів. Перевищення отриманої позивачем озимої пшениці у порівнянні з актом становить 535,731 тони.
Розрахунки по озимій пшениці між сторонами проведені повністю.
1 серпня 2010 року сторони склали акт на виконання робіт по збиранню врожаю ячменю ярого на площі 70 га якого зібрано 96600 кг. По договору ДП Онуфріївський кінзавод № 175 одержує 20 % врожаю в бункерній вазі - 19320 кг, ФГ “ОСОБА_1” одержує 80 % в бункерній вазі - 77280 кг. Акт підписаний представниками сторін, посвідчений печатками і затверджений директором ДП “Онуфріївський кінзавод № 175” Горобець М.А.
По накладній від 19.08.10р. (а. с. 14) кінзавод № 175 отримав 19,32 тони ячменю, по накладній без дати за серпень 2010 року (а. с. 13) - 96,6 тон ячменю. Перевищення отриманого позивачем ячменю у порівнянні з актом становить 96,6 тон.
Розрахунки по ячменю між сторонами проведені повністю.
9 серпня 2010 року сторони склали акт на виконання робіт по збиранню врожаю вівса на площі 100 га якого зібрано 195800 кг. (а. с. 20). По договору ДП Онуфріївський кінзавод № 175 одержує 20 % врожаю в бункерній вазі - 39160 кг, ФГ “ОСОБА_1” одержує 80 % в бункерній вазі - 156640 кг. Акт підписаний представниками сторін, посвідчений печатками і затверджений директором ДП “Онуфріївський кінзавод № 175” Горобець М.А.
По накладній без дати за серпень 2010 року (а. с. 19) кінзавод № 175 отримав 39,16 тон вівса, по накладній без дати за серпень 2010 року (а. с. 18) - 195,8 тони вівса. Перевищення отриманого позивачем вівса у порівнянні з актом становить 195,8 тон.
Розрахунки по вівсу між сторонами проведені повністю.
Як визначає ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Наведені прокурором в позові дані про середню врожайність по району кукурудзи і соняшника та їх закупівельну вартість, що давали зернотрейдери, які в свою чергу отримані з листа Онуфріївської райдержадміністрації від 23.01.11р. (а. с. 48) і листа ТОВ “Верес” від 24.02.11р. (а. с. 49) не є належними та допустимими доказами, так як вони носять усереднений характер і обраховані математичним шляхом на підставі середньостатистичних показників по Онуфріївському району, а не по конкретному договору № 6 від 10.09.09р. між сторонами. Доказування не може грунтуватись на припущеннях і математичних розрахунках. Акти зібраного врожаю та розподілу продукції по кукурудзі і соняшнику (як по вівсу, ячменю та озимій пшениці) між сторонами не складались.
Тому, господарський суд приймає в якості обставин, які довів відповідач надані ним розрахунки по зібраному врожаю кукурудзи і соняшника.
Відповідач зібрав 985 тон кукурудзи на площі 393,8 га (а. с. 29, 69), позивач повинен отримати 20 % врожаю в бункерній вазі - 197 тон за ціною 650 грн. за тону (враховуючи вологість продукції) на суму 128050 грн., але не менше 350 грн. з 1 га, що становить 137830 грн. (пункт 3 договору).
Відповідач зібрав 160 тон соняшнику на площі 200 га (а. с. 29, 79), позивач повинен отримати 20 % врожаю в бункерній вазі - 32 тони за ціною 3000 грн. за тону (враховуючи вологість продукції) на суму 96000 грн., але не менше 350 грн. з 1 га, що становить 70000 грн. (пункт 3 договору).
В наданій до суду заяві про затвердження мирової угоди (а. с. 55), в акті взаєморозрахунку від 25.03.11р. (а. с. 56) та в самій мировій угоді (а. с. 57) відповідач визнає, а позивач погоджується із наявністю заборгованості по договору від 10.09.09р. в грошовій формі - 251682 грн. 77 коп., або: 20 тон вівса на суму 32000 грн., 40 тон кукурудзи на суму 78000 грн., 10 тон суміші (кукурудза-ячмінь) на суму 20000 грн. та грошові кошти в сумі 121682 грн. 77 коп.
Всі вищевказані документи підписані представниками сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи виправлень і посвідчені печатками підприємств.
Після цього позивач отримав від відповідача по накладній від 26.03.11р. (а. с. 96) 11,045 тон ячміню, по накладній від 26.03.11р. (а. с. 96) 7,235 тон вівса.
Також позивач отримав по накладній від 06.04.11р. 12,280 тон кукурудзи (а. с. 95), по накладній від 15.04.11р. 11,480 тон кукурудзи (а. с. 97), по накладній від 20.04.11р. 12,360 тон кукурудзи (а. с. 97), по накладній від 29.04.10р. 12,120 тон кукурудзи (а. с. 133), по накладній від 30.04.11р. 5,300 тон кукурудзи (а. с. 134). Всього 53,54 тон кукурудзи.
Позивач отримав готівкою від відповідача: 30.03.11р. - 10000 грн., 31.03.11р. - 10000 грн., 31.03.11р. - 20000 грн., 13.04.11р. - 10000 грн., 14.04.11р. - 10000 грн., 15.04.11р. - 10000 грн., 20.04.11р. - 10000 грн., без дати за квітень 2011 року - 10000 грн., 23.04.11р. - 10000 грн., 24.04.11р. - 10000 грн., 25.04.11р. - 10000 грн., 26.04.11р. - 10000 грн., 27.04.11р. - 10000 грн., 28.04.11р. - 10000 грн., 29.04.11р. - 1682 грн. 77 коп., що підтверджується ксерокопіями квитанцій до прибуткових касових ордерів (а. с. 95, 99, 116, 135, 136, 137). Всього сплачено 151682 грн. 77 коп. готівкою.
Крім того, відповідач сплатив позивачу в 2010 році наступні суми: 8 червня 2010 року - 2700 грн. фіксованого податку, 29 червня 2010 року надав позику в сумі 10000 грн. (а. с. 87), 9 серпня 2010 року - 27872 грн. 60 коп., 10 серпня 2010 року - 22021 грн. 21 коп., 13 вересня 2010 року - 2192 грн. 06 коп., 16 вересня 2010 року - 15657 грн. 56 коп., 17 вересня 2010 року - 5038 грн. 03 коп., що підтверджується ксерокопіями прибуткових касових ордерів наданих позивачем (а. с. 113-115). Всього сплачено 85481 грн. 46 коп. готівкою.
Загальна сума готівки отримана позивачем від відповідача становить 237164 грн. 23 коп.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази, провівши розрахунки по реальним документам, а не по середньостатистичній уявній врожайності та такій же ціні на сільгоспкультури вказаній прокурором, суд прийшов до переконання про відсутність боргів відповідача перед позивачем як в товарній, так і в грошовій формі по договору № 6 від 10.09.09р.
Відсутність боргу відповідача перед позивачем також підтверджується актом взаєморозрахунку від 29.04.11р. підписаного представниками сторін без зауважень чи заперечень і посвідченого печатками підприємств (а. с. 132). В акті зазначено: “Сторони не мають претензій одна до одної, щодо розрахунків згідно вищевказаних Договору № 6 від 10.09.2009 року, Акту взаємних розрахунків від 25.03.2011 року, Мирової угоди від 28.03.2011 року”.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу прокурора Онуфріївського району на необхідність дотримання вимог ГПК України при розгляді справи порушеної за позовом прокурора. Відповідно до п. 1 ч. 1 і ч. 3 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
В даному випадку справа № 5013/326/11 порушена за позовною заявою підписаною в.о. прокурора Онуфріївського району, який і повинен точно, а не орієнтовно, визначати ціну позову. Натомість в листі від 18.05.11р. прокурор Онуфріївського району вказує: “... право визначити борг ФГ “ОСОБА_1”, обравши одну з двох наявних у справі сум, належить судові”.
Крім того, ухвалами суду від 13 і 28 квітня 2011 року явка прокурора Онуфріївського району в судове засідання визнавалась обов'язковою. Однак викликаний прокурор не з'явився, про причини неявки не повідомив, фактично проігнорувавши вимоги суду по справі порушеної за його позовом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 216, 1130, 1131 ЦК України, ст. ст. 29, 32 - 35, 43, 44, 47-1, 49, 55, 75, 82 - 85 ГПК України господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя К.М. Мохонько
повний текст
складено 24.05.11р.