Кіровоградської області
"20" травня 2011 р.Справа № 5013/629/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С. Б., розглянувши матеріали справи № 5013/629/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Торговий дім Рема", м. Київ
до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград
про стягнення 1 926 485,90 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 155/11 від 12.04.11;
від відповідача - участі не приймав;
В судовому засіданні 17.05.2011 року оголошувалась перерва до 20.05.2011 року 12 год. 00 хв.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Торговий дім Рема" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1 601 445,81 грн. основного боргу, 116 860,94 грн. пені, 112 101,14 грн. штрафу, 96 078,01 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат.
В судовому засіданні 17.05.2011 року позивачем подано заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, за змістом яких просить стягнути з відповідача 1 601 445,81 грн. основного боргу, 120 197,05 грн. пеню за прострочення платежу, 30 218,85 грн. 3% річних, 117 599,02 грн. інфляційних втрат, а також судових втрат.
Відповідач в відзиві на позовну заяву від 16.05.2011 року № 602 позовні вимоги визнає частково на суму 1 601 445,81 грн. основного боргу, 67 253,08 грн. пені, 53 228,81 грн. інфляційних втрат, а також надав власний розрахунок.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Торговий дім Рема" (постачальник) та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" (покупець) укладено договір поставки № 84 від 30.03.2009 (далі за текстом - Договір).
За умовами даного Договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, систематично поставляти продукцію, а покупець зобов"язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати названий товар (продукцію) та оплачувати її.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що під товаром, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється щебінь фракційний.
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата товару по факту поставки з відстрочкою платежу до 90 діб.
Крім того, 11.01.2010 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору поставки від 30.03.2009 року № 84.
Як свідчать матеріали справи позивач у справі свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. В період з 14.04.2010 року по 17.09.2010 року на виконання Договору було передано товару на загальну суму 1 610 935,18 грн., що підтверджується накладними на відвантаження (а.с. 36-116) та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) по перевезенню вантажу (а.с. 117-137).
Відповідно до умов Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити отриманий товар по факту поставки з відстрочкою платежу до 90 діб.
Відповідачем дану умову Договору порушено, кошти на користь постачальника товару не сплачено.
З урахуванням даної обставини товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничою фірмою Торговий дім Рема" на адресу відповідача надіслано претензію від 22.02.2011 року № 74/11 з повідомленням про існуючу заборгованість в розмірі 1 601 445,81 грн.
Відповідач на вказану претензію відповіді не надав.
В судовому засіданні 17.05.2011 року відповідач визнав основну заборгованість в сумі 1 601 445,81 грн. перед позивачем.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 536 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Торговий дім Рема" про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 601 445,81 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 120 197,05 грн., з яких 71 792,66 грн. за поставлений товар та 48 404,39 грн. за надані послуги по перевезенню вантажу.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 9.5 Договору сторони погодили, що покупець за цим Договором несе відповідальність за неоплату чи недооплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день неоплати чи недооплати.
Як свідчать матеріали справи, предметом Договору сторони визначили товар, а саме щебінь фракційний.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, борг по транспортним послугам виникає з моменту виставлення рахунку.
Згідно розрахунку позивача пеня, інфляційні втрати, 3% річних нараховані відповідачу з урахуванням відстрочки в 90 діб, що передбачено п. 6.2 Договору, а саме за отриманий товар.
Судом перевірено розрахунок позивача та виявлено арифметичні невідповідності, у зв"язку з чим судом зроблено власний розрахунок, відповідно до якого пеня за поставлений товар складає 72 873,89 грн.
Отже, господарський суд задовольняє пеню в сумі 72 873,89 грн.
В частині стягнення пені за транспортні послуги в сумі 48 404,39 грн. господарський суд відмовляє, оскільки договором передбачена відповідальність у вигляді пені лише за неоплату чи недооплату товару.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків внаслідок інфляції в сумі 117 599,02 грн., 3 % річних в сумі 30 218,85 грн.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати в сумі 117 599,02 грн., а також 3% річних в сумі 30 218,85 грн. нараховані правомірно, тому підлягають задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню 1 601 445,81 грн. основного боргу, 72 873,89 грн. пені, 30 218,85 грн. 3% річних, 117 599,02 грн. інфляційних втрат.
Окрім того, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати (пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, ідентифікаційний код 32039992, р/р 26000060421994 в КБ Приватбанк м. Кіровоград, МФО 323583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Торговий дім Рема" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, р/р 26002301362022 в філії "Залізничне відділення ПІБ м. Київ", МФО 322153, ідентифікаційний код 32982211) 1 601 445,81 грн. основного боргу, 72 873,89 грн. пені, 30 218,85 грн. 3% річних, 117 599,02 грн. інфляційних втрат, а також 18 775,53 грн. державного мита та 230,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя С.Б.Колодій
Повне рішення складено - 24.05.2011 року.