Кіровоградської області
"20" травня 2011 р.Справа № 5013/440/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/440/11
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК", м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1", Кіровоградська область, м. Олександрія
про стягнення 5 934,07 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.05.2011р.;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.02.2011р.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" заборгованості в сумі 6 934,07 грн., з якої: 6 803,80 грн. сума основного боргу, 102,47 грн. пені, 19,81 грн. 3 % річних та 7,99 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу № 164 від 16.06.2010 р. щодо оплати вартості отриманого товару.
Заявою від 20.05.2011р, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем основної суми боргу, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" заборгованість в сумі 5 934,07 грн., з якої: 5 803,80 грн. сума основного боргу, 102,47 грн. пені, 19,81 грн. 3% річних та 7,99 грн. інфляційних (а.с. 55-56).
В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на наведене, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача від 20.05.2011р.
В судовому засіданні 20.05.2011р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, з огляду на зменшення позивачем їх розміру, визнав в повному обсязі (а.с. 61).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм відповідну оцінку, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
16.06.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" (Продавець) та комунальним підприємством "Міська комунальна аптека № 1" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 164 (далі- Договір).
За умовами вказаного Договору Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця товар медичного призначення у кількості, асортименті і по цінам, узгодженим сторонами і вказаним в накладній на кожну партію товару (надалі - товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити в строк, передбачений п. 5.1. Договору (п. п. 1.1., 1.2. Договору).
Ціна за одиницю товару визначається згідно видаткових накладних. Загальна сума цього договору складає суму всіх видаткових накладних в межах цього договору (п.п. 1.3., 4.1. Договору).
Згідно п. п. 5.1., 5.2. Договору оплата товару Покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, з наданням строку відстрочки платежу протягом шістдесяти календарних днів. Строк відстрочки починає відлік з дати видаткової накладної, виписаної в межах цього договору.
В пункті 6.3. Договору сторонами погоджено, що дата та факт передачі товару підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін.
Цей договір набирає чинності з часу його підписання та діє до повного здійснення виконання сторонами взаємних зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2012р. з правом пролонгування (п. 10.1. Договору).
Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, за видатковими накладними: №ТДКр-00111 від 08.09.2010р. на суму 2662,00 грн., № ТДКр-00119 від 22.09.2010р. на суму 4995,65 грн. та № ТДКр-00122 від 29.09.2010р. на суму 1146,15 грн. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 8 803,80 грн. (а.с. 9-11).
Вказані накладні підписані як позивачем, так і відповідачем, будь-яких заперечень з приводу отримання товару на загальну суму 8 803,80 грн. відповідачем до суду не подано.
Між тим, за повідомленням позивача, відповідач визначені договором купівлі-продажу № 164 від 16.06.2010р. зобов'язання виконав неналежним чином та за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 63-68).
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 5 803,80 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 26-2/11-10 від 26.11.2010р. сплатити заборгованість, однак борг сплачено не було (а.с. 13).
Визнання суми боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем і відповідачем та не заперечується у поданій до суду заяві про визнання позову (а.с. 60, 61).
Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 5 803,80 грн. та неподання їх на вимогу суду, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування штрафних санкцій, визначених договором або законом.
Штрафними санкціями згідно статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.
Сторонами в пункті 8.1. Д0оговору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань по сплаті за поставлений товар Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період, за який стягується пеня за кожен день прострочення від суми простроченого зобов'язання.
Вказаний пункт договору відповідає, зокрема, вимогам статті 231 Господарського кодексу України, статей 546, 547, 549, 551 Цивільного кодексу України.
Крім того, норми статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлюють, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.
За даних обставин, враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого Товару, є правомірним нарахування позивачем пені, згідно поданого розрахунку (а.с. 25-26), в розмірі 102,47 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в загальному розмірі 19,81 грн. та інфляційних у розмірі 7,99 грн., згідно наданого ним розрахунку (а.с. 25-26), оскільки відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За названою нормою вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Узгодження в договорі зазначених видів оплат не є обов'язковим. Дані суми стягуються незалежно від застосування до боржника штрафних санкцій. Їх суть полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню на суму 5 934,07 грн., з якої: 5 803,80 грн. сума основного боргу, 102,47 грн. пені, 19,81 грн. 3% річних, 7,99 грн. інфляційних.
У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, площа Леніна, 7, ідентифікаційний код 30118862, п/р 2600100102018 в Автогазбанк, МФО 323649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, проспект Панфілова, 15; фактична адреса: 61157, м. Харків, пров. Шаповаловський, 8, ідентифікаційний код 32582771, п/р 26003000125791 в Харківській філії "Укрексімбанк", МФО 351618) заборгованість в сумі 5 934,07 грн., з якої: 5 803,80 грн. сума основного боргу, 102,47 грн. пені, 19,81 грн. 3% річних та 7,99 грн. інфляційних, а також державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська
Повне рішення складено 23.05.2011 року.