Справа № 2-а-303/11
24 червня 2011 року м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій суб»єкта владних повноважень протиправними щодо перерахунку пенсії та зобов»язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом ІIІ групи внаслідок профзахворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує передбачені статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) державну та додаткову пенсії. Враховуючи те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області (далі -Управління) привести їх у відповідність із останніми, тому просить визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії не в повному обсязі протиправними та зобов»язати перерахувати пенсію з 01.10.2010 року з виплатою різниці та надалі проводити виплату державної пенсії згідно п. 4 ст. 54, ст. 50 відповідно до Закону № 796-ХІІ з розрахунку розміру основної пенсії не менше шести мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому у законі «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем суду заперечення у строк, передбачений ч.5 ст.183-2 КАС не подано.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачем обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.
Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1 (а.с.7 - копія посвідчення серії А № 107971), інвалідом третьої групи, захворювання пов'язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС ( а.с.8 - копія довідки МСЕК серії ЧЕР № 018301 ), знаходиться на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам третьої групи на підставі статті 54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону № 796-ХІІ. Відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсій ( а.с.11 -копія відповіді Управління позивачу).
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача та відповідач у справі є належним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка була чинна до 1 січня 2008 року, передбачалося, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом 12 п. 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 15 п. 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення ст. 67 розділу І, п. п. 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 п. 19, п. п. 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 п. 35, п. п. 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та п. 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року статті 50 та 54 Закону № 796 є чинними у редакції, яка була чинна до 1 січня 2008 року.
Відповідно до статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за шість мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IIІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Обґрунтовуючи нарахований розмір пенсії, Управління роз'яснило позивачу, що при обчисленні пенсії вони виходили з розмірів, визначених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з вищезазначеного, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 ст. 28 Закону № 1058-ІУ встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Частиною п'ятою ст. 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” , положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в п.п. 2 п.1 постанови Кабінет Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 встановив розміри сум, за якими розраховуються пенсії, всупереч положенням зазначених статей Закону № 796-ХІІ, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, звуження змісту та обсягу їхніх прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008).
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Розглянувши адміністративний позов, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково та вбачається доведеним, що відповідач в період з 01 жовтня 2010 року до 31.01.2011 року, ігноруючи норми матеріального права, порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому вбачається, що має місце неправомірна бездіяльність, а не дії відповідача, щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплаті державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам третьої групи та щомісячної додаткової пенсії, права якого необхідно поновити шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії.
Таким чином, вбачається за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам третьої групи позивачу згідно зі ст. 54 Закону № 796-ХІІ, місячний розмір якої повинен становити 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХІІ, місячний розмір якої повинен становити 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІУ, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, за виключенням суми фактично проведених виплат (Постанова Вищого Адміністративного Суду України від 08.10.2010 року № К-32810/06).
Решту позовних вимог необхідно залишити без задоволення, так як з повідомлених позивачем обставин не вбачається, що відповідач в подальшому буде порушувати його права. Зазначаючи період щодо задоволення позовних вимог судом не приймається рішення щодо призначення чи виплати пенсії, а лише рішення про захист порушених прав позивача в частині виплати пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо не проведення перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01 жовтня 2010 року до 31 січня 2011 року ОСОБА_1 протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам третьої групи згідно зі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити п'ятдесят процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законами України про Державний бюджет України на 2010 та 2011 роки за виключенням суми фактично проведених виплат за період з 01 жовтня 2010 року до 31 січня 2011 року включно.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Мазай Н.В.