Справа № 2-а-940/11
08 червня 2011 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого -судді Діденко Т.І.
з участю: секретаря -Прилуцької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Херсонській області, ІДПС роти ДПС м. Таврійськ молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 30.05.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Підставою для позову вважає те, що 24.05.2011 року щодо нього ІДПС роти ДПС м. Таврійськ молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВТІ № 145831 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, серія ВТ1 № 057608 від 24.05.2011 року про те, що він 24.05.2011 року о 10 год. на 290 км а/д Одеса-Мелітополь, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 114 км/год., на 24 км перевищив дозволену (90 км/год.) швидкість руху. Даною постановою на нього накладено штраф в розмірі 255 грн., копію постанови він отримав.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації. Ст. 14-1 КУпАП передбачає таку фіксацію спеціальними технічними засобами, працюючими в автоматичному режимі. Проте прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не працював в автоматичному режимі, оскільки його тримав в руках співробітника ДАІ. Така фіксація не відповідає вимогам закону.
Після складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, йому не було надано працівником ДПС фотодокументу, чи відеоматеріалу де є зафіксований саме його автомобіль. Позивач рухався в потоці машин, тому вважає, що було зафіксовано швидкість не його автомобіля.
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск данного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів позивачеві надано не було. Розміри похибок вимірювань йому не повідомлені, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок відносно величини, що перевищує довзволену швидкість на 20 км/год., а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.
Крім того, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є безпідставним.
Позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить проводити розгляд справи без його участі, про що подав до суду письмову заяву від 08.06.2011 року.
Відповідачі в судове засідання не з”явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного:
Ухвалою суду від 31.05.2011 року про відкриття провадження у справі відповідачів було зобов'язано надати до 08.06.2011 року адміністративну справу та всі наявні у ній документи та матеріали, які можуть бути використані як доказ у справі, проте вимога суду станом на 08.06.2011 року відповідачем не виконана, відповідачем не надано суду доказів вчинення позивачем правопорушення та не вказані підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі свідомо відмовилися від обов”язку щодо доказування правомірності свого рішення, який встановлений ч. 2 ст. 71 КАС України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись ст. 62 Конституції України; ст.ст. 36, 122, 256-258, 268, 283, 293 КУпАП; ст.ст. 6-14, 71, 128, 158-163, 185-186 КАС України, суд
Позов задоволити повністю.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 057608 від 24.05.2011 року, яка винесена ІДПС роти ДПС м. Таврійська молодшим сержантом міліції ОСОБА_2, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративну справу закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.І.Діденко