Кіровоградської області
"16" травня 2011 р.Справа № 5013/398/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/398/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Світловодськ
про стягнення 99845,41 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 03/396 від 22.04.2011 року;
від відповідача - участі не брали;
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання про, що свідчить повідомлення про поштове відправлення від 27.04.2011 року № 02058372.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" звернулося до господарського суду з позовною заявою № 03/266 від 18.03.2011 року про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 94526,67 грн відповідно до договору від 01.06.2010 року та пені в сумі 779,65 грн.
Заявою від 22.04.2011року позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 94526,67 грн - боргу та 5318,74 грн - пені за час прострочення зобов'язань.
На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарським судом прийнято вказану заяву до розгляду.
Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) 01.06.2010 року укладено договір (далі - Договір), згідно пунктів 1.1 якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити м'ясну продукцію виробництва ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (далі - Товар) згідно із замовленням і пакетом бухгалтерської та ветеринарної документації.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Договору ціна на товар фіксується в прайс-листі, товарно-транспортних накладних, а в разі необхідності - в специфікаціях, затверджених сторонами, які є невід'ємними частинами цього Договору. Розрахунок за продукцію здійснюється протягом 3-х календарних днів на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою. Покупець проводить звірку взаєморозрахунків з Постачальником та складанням акта в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Даний Договір відповідно до п. 9.1 набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.
Продавцем поставлено Покупцеві товар за період з 01.06.2010 року по 09.03.2011 року всього на загальну суму 103104,16 грн, що засвідчено видатковими накладними: № ВС0003683 від 01.07.2010 року на суму 139,89; № -ВС0003914 від 13.07.2010 року на суму 3405,51 грн, № 50814 від 21.06.2010 року на суму 3032,57 грн № 53110 від 13.07.2010 року на суму 2144,19 грн; № 52867 від 09.07.2010 року на суму 666,50 грн; № 51902 від 30.06.2010 року на суму 2553,11 грн; № 51262 від 24.06.2010 року на суму 2732,92 грн; № 52025 від 01.07.2010 року на суму 14836,46 грн; товарно-транспортною накладною № 13905 від 05.07.2010 року на суму 42649,40 грн, а також довіреністю № 51 від 05.07.2010 року.
Таким чином, з урахуванням п. 2.2 Договору, відповідач за отриману Продукцію за видатковою накладною ВС0003914 від 13.07.2010 року повинен був розрахуватись до 16.07.2010 включно, за видатковою накладною № 50814 від 21.06.2010 року - 24.06.2010 включно, за видатковою накладною № 53110 від 13.07.2010 року - 16.07.2010 включно, за видатковою накладною № 52867 від 09.07.2010 року - 12.07.2010 включно, за видатковою накладною № 51902 від 30.06.2010 року - 07.07.2010 включно, за видатковою накладною № 51262 від 24.06.2010 року - 27.06.2010 включно, за видатковою накладною № 52025 від 01.07.2010 року - 04.07.2010 включно, за товарно-транспортною накладною № 13905 від 05.07.2010 року - 08.07.2010 включно.
Проте, відповідач у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманої Продукції виконав частково на суму 8577,49 грн, з яких: 5032,00 грн проплата відповідно до прибуткових касових ордерів № 007563 від 12.07.2010 року та № 012842 від 14.10.2010 року та 3545,49 грн сума повернутого від покупця товару.
За поданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача складає 94526,67 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 27.07.2010 року вих. № 03/733.
Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 94526,67 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При розгляді позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5318,74 грн (з урахування заяви про збільшення позовних вимог), господарський суд виходить з наступного.
Ухвалами господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2011 року та від 12.04.2011 року, від 26.04.2011 року від позивача витребовувалася, зокрема: обґрунтований розрахунок пені із зазначенням номерів та дат товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, накладних на повернення, кінцевих дат оплат з врахуванням п. 2.2 Договору від 01.06.2010 року та зазначенням дат і документів, які свідчать про фактичну оплату товару відповідачем.
Вимоги ухвал господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2011 року та від 12.04.2011 року, від 26.04.2011 року позивач без поважних причин не виконав, витребувані господарським судом матеріали щодо розрахунку пені вказані в ухвалах суду необхідних для вирішення спору в частині стягнення пені в сумі 5318,74 грн не подав. Без зазначених документів, неможливо встановити всі обставини справи щодо нарахування та стягнення пені для прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин позов в частині стягнення пені в сумі 5318,74 грн підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33,34, 44,49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, МФО 323583, ЗКПО НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія", 18008, м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1, р/р № 2600200013644 у ФВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 354789, ЗКПО 24350064 заборгованість в сумі 94 526 грн 67 коп, державне мито в сумі 945,27 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5 318,74 грн залишити без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Т.В. Макаренко
Повне рішення складено 23.05.2011 року.