Кіровоградської області
"12" травня 2011 р.Справа № 5013/345/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/345/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра", смт. Чабани Київської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Міо-Біп", м. Кіровоград
про стягнення 506 100,71 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 05/05-10 від 05.05.10 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" звернулось до господарського суду Кіровоградської з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача реальних збитків, понесених на відновлення та ремонт техніки у розмірі 506 100,71 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із достроковим розірванням у січні 2008 року, укладеного сторонами договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №96-07 СТ від 05.06.2007р., відповідачем 06.03.2008 р. повернута позивачу сільськогосподарська техніка з певними недоліками, на відновлення якої, а також з метою подальшої її реалізації, позивачем здійснено ремонт, у зв'язку з чим, стверджує позивач, останній поніс збитки на ремонт комбайнів зернозбиральних у розмірі 506 100, 71 грн., тобто реальні збитки, які у відповідності до ст. 22 ЦК України мають бути відшкодовані відповідачем.
Відповідач в наданих до суду відзиві та доповненні до нього (а.с. 43-45, 61-62 том 2) просить відмовити позивачу в позові повністю, вказуючи на те, що позивач не довів належними доказами порушення відповідачем господарського зобов'язання, розміру нарахованих збитків, існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу, доказів використання техніки відповідачем.
Крім того, відповідачем до суду 12.05.2011 року подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, на підставі якої відповідач просить відмовити позивачу в позові повністю.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 22 Цивільного України збитками є: втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання забов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів та інше), що понесені стороною, яка понесла збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.
Для стягнення збитків позивач повинен довести наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправність дій або бездіяльність відповідача, факт наявності збитків і їх розмір, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та збитками; вину відповідача.
Однак, в супереч вимог ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів суду наявність складу цивільного правопорушення, необхідного для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Господарський суд при вирішенні даного спору також звертає увагу на те, що згідно змісту постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року у справі № 21/093-10 за позовом ТОВ "Агро-Міо-Біп" до ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" про стягнення 276 306 грн. попередньої оплати встановлено, що сторонами своєчасно та в повному обсязі не виконано свої зобов'язання, передбачені договором купівлі-продажу від 05.06.2007 р. № 96-07СТ та специфікацією-доповненням № 1 до нього, наслідком чого стало дострокове розірвання цього договору сторонами за ініціативою ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" у січні 2008 року.
Як зазначено у постанові ВГСУ від 14.12.2010 р. у справі № 21/093/10, судом встановлено, а ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" не спростовано факт обумовленності порушення покупцем (ТОВ "Агро-Міо-Біп") зобов'язання щодо своєчасної оплати техніки саме з вини ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" (продавця), який не поставив техніку у погоджений сторонами термін (з 16.06.2007р. по 21.06.2007р.) після здійснення покупцем першого платежу (3% від загальної суми договору, що еквівалентно 63152,96 грн.), відбулося порушення позивачем зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої техніки, сплачена позивачем (покупцем) спірна сума не може вважатися завдатком у розумінні ст.ст. 570,571 ЦК України та п.3.6 договору № 96-07СТ, а є попередньою оплатою у вигляді авансу (а.с. 48-50 том 2).
Згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також в супереч вимог ст. 33-34 ГПК України позивачем не доведено належними доказами доводи про те, що недоліки повернутої відповідачем сільськогосподарської техніки виникли в результаті експлуатації або зберігання або утримання відповідачем. Позивачем не доведено вчинення таких дій відповідачем, такі докази в матеріалах справи відстутні.
Позивачем також не надано до суду докази того, коли саме позивачем, в якому складі і в якому стані сільськогосподарська техніка була відповідачем отримана від позивача на підставі договору купівлі-продажу № 96-07СТ від 05.06.2007 р. Даний факт позивачем суду не доведено.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки правові підстави для задволення позову відсутні, заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено 18.05.2011 р.