Кіровоградської області
"16" травня 2011 р.
Справа № 5013/592/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5013/592/11
за позовом: фермерського господарства "Лан", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Бандурівка
до відповідача: Бандурівської сільської ради, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Бандурівка
про скасування рішення та визнання права власності
Представники сторін :
від позивача - участі не приймав
від відповідача - участі не приймав
У судовому засіданні 05.05.2011 оголошувалась перерва до 16.05.2011 до 11 год.00 хв.
Фермерське господарство "Лан"(далі по тексту - ФГ) звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Бандурівської сільської ради №34 від 04.09.2008 р., яке стало підставою для видачі Свідоцтва про право власності від 12.09.2008 р. будинку культури з котельною. Визнати за ФГ "Лан" право власності на будівлю котельні гуртожитку, яка розташована в с. Бандурівка.
Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечив та просив суд повністю відмовити ФГ "Лан" в задоволенні позову.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін в судовому засіданні 05.05.2011 р., господарський суд, -
04.09.2008 р. виконавчим комітетом Бандурівської сільської ради прийнято рішення №34 "Про оформлення права комунальної власності на будівлі Бандурівського будинку культури з котельною, який знаходиться в с. Бандурівка, вул. Леніна,5", згідно якого за територіальною громадою с. Бандурівка затверджено право комунальної власності на будівлі Бандурівського будинку культури з котельною. Олександрійському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації доручено виготовити Свідоцтво на право комунальної власності та здійснити державну реєстрацію нерухомого майна територіальної громади с. Бандурівка, а саме будівлі Бандурівського будинку культури з котельною за адресою: с. Бандурівка, вул. Леніна, 5.
На підставі даного рішення територіальній громаді с. Бандурівка видано Свідоцтво на право власності від 12.09.2008 р. на будинок культури з котельною.
ФГ "Лан", посилаючись на договір купівлі-продажу від 14.07.2008 р., укладений між фермерським господарством та ВАТ ім. Гагаріна в особі його ліквідатора Шепотинник В.М., за яким позивачем придбано будівлю котельної гуртожитку с. Бандурівка та статті 392, 393 Цивільного кодексу України, стверджує про незаконність рішення виконавчого комітету Бандурівської сільської ради та право власника на пред"явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю в силу наступного.
14.07.2008 р. між ВАТ ім. Гагаріна в особі ліквідатора Шепотинник В.М.(Продавець) та ФГ "Лан"в особі директора Пасічного О.Т. (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, а саме будівлі котельної гуртожитку с. Бандурівка. 23.07.2008 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі. Договір купівлі-продажу від 14.07.2008 р. нотаріально не посвідчений, державна реєстрація прав на придбане майно не здійснювалась.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
За приписами частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частин 1,2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов"язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно частин 3,4 статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
З урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм цивільного законодавства, господарський суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на нерухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу від 14.07.2008 р. та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання за ФГ "Лан" права власності на будівлю котельні гуртожитку, яка розташована в с. Бандурівка.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб"єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач не надав суду будь-яких доказів в підтвердження порушення його права власності на будівлю котельні при прийнятті рішення виконавчого комітету Бандурівської сільської ради №34 від 12.09.2008 р., оскільки права власності на нерухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу від 14.07.2008 р . він не набув.
Стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України визначають перелік способів захисту прав та законних інтересів особи, яка має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, до якого відноситься згідно підпункту 10 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, згідно пункту 2 статті 20 ГК України - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб”єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб”єкта господарювання або споживачів.
За нормою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт органу державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Тобто, обов”язковою умовою визнання акта державного чи іншого органу недійсним є порушення у зв”язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Бандурівської сільської ради №34 від 04.09.2008 р..
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись статтями 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя С.Б. Колодій