Кіровоградської області
"11" травня 2011 р.Справа № 5013/337/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/337/11
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37
до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства ім. Димитрова, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Добре
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Добрівської сільської ради, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Добре
про стягнення 43349,46 грн.,
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №04-8/1197 від 23.03.2011р., завідувач сектором правового забезпечення-юрисконсульт (брала участь у судовому засіданні 05.05.2011р.);
від відповідача - керівник підприємства Кіров І.П., головний економіст ОСОБА_3, довіреність №18 від 04.05.2011р. та адвокат ОСОБА_2, довіреність №7 від 23.03.2011р.;
від третьої особи - голова сільської ради Григор"єв І.І.;
у судовому засіданні 05.05.2011р. брав участь помічник Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора Деревінська О.С., посвідчення № 835.
Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області подано позовну заяву про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Димитрова - 35621,28 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного використання підземних вод з покладенням на відповідача судових витрат.
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначив, що у нього відсутня вина щодо забору і використання води без спеціального дозволу в період з 26.12.2009р. до 26.04.2010р. та звернув увагу, що позивач при розрахунку збитків застосував формулу 23 п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування, але не взяв до уваги, що даний розрахунок може бути застосований до випадків самовільного використання підземних вод глибиною до 20 м., в той час коли відповідач використовував свердловину глубиною 120 м.
Добрівська сільська рада у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечила та вважає, що з 26.12.2009р. до 26.04.2010р. ПСП ім. Димитрова здійснювало забір води без дозволу на спеціальне водокористування з вини Добрівської сільської ради, яка з об'єктивних причин не змогла прийняти на власний баланс вказане обладнання.
05.05.2011р. природоохоронним прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, де викладено вимогу стягнути з відповідача 43349,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та зазначено, що фахівцями інспекції при проведенні розрахунку розмірів збитків не враховано глибину артезіанської свердловини (120 м.), з якої здійснювався забір підземних вод без відповідного дозволу та не враховано фактичного споживання води з шахтної криниці - 1694 м. куб., що і стало підставою для перерахунку збитків.
Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, заяву природоохоронного прокурора прийнято судом до розгляду.
Відповідач у запереченні на заяву про збільшення позовних вимог просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки перевіркою встановлено, що загальний обсяг забраної води з артезіанської скважини та шахтної криниці за перевіряємий період становить 1392 м. куб., а за новим розрахунком позивача цей обсяг становить 1694 м. куб., що не відповідає дійсності.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд
За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.
Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають, зокрема, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
Пунктами "б", "з" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, зокрема, належить: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки; подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В силу вимог ст. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України.
Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007 року № 55 (т. 1 а.с. 36- 43).
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Як вбачається з матеріалів справи, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в присутності голови ПСП ім. Димитрова Кірова І.П. на виконання вимоги Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 20.04.2010р. №363 проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині спеціального водокористування та використання надр ПСП ім. Димитрова, що розташоване в с. Добре Вільшанського району, Кіровоградської області.
В ході перевірки встановлено, що господарство здійснює забір підземних вод з однієї артезіанської свердловини глибиною 120м. та з шахтного колодязя глибиною 2,7м.; в період з 26.12.2009р. по 26.04.2010р. без дозволу на спеціальне водокористування самовільно підприємством забрано підземних вод в кількості 1392 куб.м.; спеціальний дозвіл на використання надр відсутній.
Згідно довідки ПСП ім. Димитрова №51 від 26.04.2010р. останнім за період з 26.12.2009р. фактично використано води в кількості 1392 куб.м. (т. 1 а.с. 17).
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.04.2010р. (т. 1 а.с. 10).
На підставі акту від 26.04.2010р. працівниками позивача 26.04.2010р. складено протокол №010434 про адміністративне правопорушення та 29.06.2010р. винесено постанову №010434 про накладення на керівника ПСП ім. Димитрова Кірова І.П. - 136 грн. штрафу. (т. 1 а.с. 11-14).
За результатами перевірки винесено припис №26/10-2, яким відповідача зобов'язано в термін до 26.05.2010р. оформити дозвіл на спеціальне водокористування та встановити водолічильники на водозаборах. (т. 1 а.с. 16).
На підставі матеріалів перевірки та п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за N 767/16783 (надалі - Методика), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області здійснено розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування відповідача з трьох артезіанських свердловин. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 35621,28 грн. (т. 1 а.с. 18).
27.04.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області у присутності голови ПСП ім. Димитрова Кірова І.П. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено що відповідачем здійснювався забір води з шахтної криниці глибиною 2,7 м., артезіанської свердловини глибиною 120 м. без дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.12.2009р. по 26.04.2010р.; облік забраної води здійснювався за період з 26.12.2009р. по 26.04.2010р. разом зі свердловини та шахтної криниці, за зазначений період забрано 1392 куб.м.
За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №07-136 від 27.04.2011р. (т. 1 а.с. 142).
На підставі цього акту старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області О.Ф.Лисенко здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу ПСП ім. Кірова внаслідок самовільного водокористування з шахтної криниці глибиною 2,7 м за період з 26.12.2009 р. по 26.04.2010 р. Розмір збитків визначено в сумі 43349,46 грн. При цьому розрахунок здійснено виходячи із об"єму забраної води кількістю 1694 куб. м. (т. 2, а.с. 14).
В заяві про збільшення розміру позовних вимог прокурор зазначив, що при проведенні розрахунку фахівцями позивача допущено помилку та не враховано, що глибина артезіанської свердловини становить 120 м., перевіркою від 26.04.2010р. та позаплановою перевіркою від 27.04.2011р. встановлено відсутність ведення відповідачем журналу обліку забраної води окремо по артезіанській свердловині та шахтній криниці, а тому, в основу нового розрахунку покладено дані з клопотання до дозволу на спецводокористування від 11.07.2003р. №9158 А/Кір, згідно якого фактичне споживання води з шахтної криниці становить 14 куб.м./добу, а кількість забраної води в період з 26.12.2009р. по 26.04.2010р. складає 1694 куб.м.
Позовні вимоги Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора не підлягають задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України .
Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Як вбачається із змісту акту перевірки від 26.04.2010р. та акту позапланової перевірки від 27.04.2011р. кількість забраної відповідачем води становить 1392 куб.м.; вода забиралась з двох джерел: артезіанської свердловини глибиною 120 м та шахтної криниці глибиною 2,7 м.
При розрахунку завданих збитків посадовою особою позивача не враховано, що матеріалами перевірки встановлено фактичне використання підземних вод об"ємом 1392 куб. м. Тому нарахування збитків виходячи із об"єму забраної води 1694 куб. м. проведено безпідставно.
Крім того, при нарахуванні збитків не враховано, що водозабір здійснювався з двох джерел, тому розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок самовільного водокористування лише з шахтної криниці глибиною 2,7 м. за період з 26.12.2009р. по 26.04.2010р. в розмірі 43349,46 грн. є необгрунтованим.
Наявність та розмір завданої шкоди прокурор та позивач доводять розрахунком, який проведений за формулою 23 п. 9.1 вищезгаданої Методики.
Зазначеною Методикою передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м.
Поряд з цим господарський суд враховує положення п. 1.2. Методики, яким встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.
Водночас, згідно з п. 4.1 Методики забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.
Як вбачається з матеріалів перевірки від 26.04.2010р. та позапланової перевірки від 27.04.2011р., в ході перевірки не встановлено факту забруднення відповідачем водних об"єктів, забруднення підземних вод, тощо, внаслідок використання останнім підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
Зазначені обставини підтверджені поясненнями представника позивача, які надані в ході судового засідання.
Самовільне водокористування, тобто здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього, є підставою для притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності згідно вимог ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Але за відсутності таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика, саме по собі самовільне водокористування не може бути підставою для нарахування збитків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідна наявність чотирьох складових цивільного правопорушення. Це - наявність шкоди, неправомірність поведінки особи, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина особи, яка заподіяла шкоду.
Але прокурором та позивачем не доведено, як то вимагають ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, наявності у відповідача всіх складових цивільного правопорушення, зокрема, не доведено факту наявності заподіяної шкоди.
За викладених обставин позов подано безпідставно, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Повне рішення складено: 16.05.2011р.