Кіровоградської області
"11" травня 2011 р.Справа № 5013/648/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/648/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування", м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс", м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 15 909,25 грн.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 41 від 25.03.11 р.,
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.01.11 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 33-10 від 17.09.10 р., 150,00 грн. штрафу, 525,00 грн. збитків від інфляції та 234,25 грн. 3% річних.
Відповідач позовні вимоги заперечує та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Так, посилаючись на п. 2.3. договору № 33-10 від 17.09.10 р., відповідно до якого оплата за обладнання виконується на протязі 3 календарних днів після поставки обладнання згідно виставленого рахунку, відповідач стверджує, що вказаний рахунок він не отримував, а тому грошове зобов'язання по оплаті товару не виникло.
У судовому засіданні 11.05.11 р. представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату, мотивоване необхідністю підготовки більш обґрунтованих заперечень на позов, у зв'язку з неотриманням відповідачем копій доданих до позову матеріалів.
Заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Ухвалою господарського суду від 26.04.11 р. господарським судом встановлено розумний та достатній строк для подання сторонами належних доказів, на підставі яких господарський суд міг би мати можливість встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Як свідчить поштове повідомлення, що знаходиться у матеріалах справи, відповідач отримав ухвалу суду 29.04.2011 р.
Крім того, у випадку неотримання додатків до позову, відповідач не був позбавлений права в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ознайомитись з матеріалами справи та подати до суду необхідні для розгляду спору матеріали та документи, а також докази на підтвердження своїх доводів.
Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
17.09.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (далі - Замовник) укладено договір № 33-10 (далі - Договір, а.с.11).
Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується виготовити, продати і передати у власність Замовника барабан д. 400 в зборі, кресл. 11-2656-000СБ в кількості 1 шт. (далі - обладнання), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити обладнання на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).
Пунктами 3.1. - 3.2. Договору визначено, що поставка обладнання здійснюється автомобільним транспортом Замовника (самовивіз). Строк поставки обладнання - на протязі 30 днів після підписання Договору.
Даний Договір вступає в силу з дня підписання сторонами і діє до 31.12.10 р. (п. 8.4. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У розділі 2 Договору сторони погодили ціну, суму Договору та порядок розрахунків за Договором.
Так, згідно п.п. 2.1. - 2.3. Договору, ціна обладнання складає 15000,00 грн. з ПДВ. Загальна сума Договору складає 15000,00 грн. з ПДВ. Оплата за обладнання здійснюється на протязі 3 календарних днів після поставки обладнання згідно виставленого рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № РН-0000050 від 07.10.10 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши у власність відповідача обладнання на суму 15000,00 грн. (а.с. 13).
Вказана вище видаткова накладна № РН-0000050 від 07.10.10 р. містить відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Замовника у графі "Отримав (ла)".
Виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується також копією довіреності № 1322 від 07.10.10 р., що засвідчує отримання відповідачем від позивача обумовленого Договором обладнання (а.с. 12).
Слід зазначити, що зі змісту довіреності № 1322 від 07.10.10 р. вбачається, що вона видається на підставі виставленого позивачем та отриманого відповідачем рахунку - фактуру № 103 від 06.10.10 р.
Таким чином, наявними матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо відсутності в останнього грошового зобов'язання за Договором перед позивачем.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, за отримане обладнання в обумовлений Договором строк не розрахувався.
Оскільки заборгованість в сумі 15 000,00 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Існування за відповідачем заборгованості за Договором в сумі 15 000,00 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами станом на 01.12.10 р., в якому, зокрема, відображена операція за видатковою накладною № РН-0000050 від 07.10.10 р. (а.с. 19).
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отримане обладнання в розмірі 15 000,00 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 150,00 грн. штрафу, 525,00 грн. інфляційних збитків та 234,25 грн. 3% річних.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 5.2. Договору, у випадку запізнення в оплаті обладнання Замовник сплачує Постачальнику штраф у розмірі 1% неоплаченої суми Договору.
Оскільки розрахунок штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги в цій частині підлягають задоволенню (а.с. 14).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Так як розрахунок інфляційних втрат в сумі 525,00 грн. та 3% річних в сумі 234,25 грн. є обґрунтованим (а.с. 15-16), вказані вимоги також підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про обгрнутованість вимог позивача та наявності правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 64-А, код 34412606, банківські рахунки не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" (28000, м. Олександрія, пр. Леніна, 118, код 33423488, банківські рахунки не відомі) заборгованість в сумі 15 909,25 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 150,00 грн. - штраф, 234,25 грн. - 3% річних, 525,00 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 159,09 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено 16.05.2011 р.