Кіровоградської області
"18" травня 2011 р.Справа № 3/134
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/134
за позовом: ОСОБА_1;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське";
про стягнення вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді у розмірі 200 890 грн.
Представники:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1928 від 15.11.10;
відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 2 від 17.11.10.
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське" (далі по тексту - ТОВ "Полтавське") вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді у розмірі 9 250 грн., стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач вимоги заявника не визнав, посилаючись у відзиві на позов на те, що
розмір фактичного внеску ОСОБА_1 складає 15 відсотків статутного фонду і це підтверджується внесенням ним суми 2 775 грн. за квитанцією від 10.02.03 та меморіальним ордером № 25 від 10.02.03 установи банку;
у зв'язку з несплатою повністю внесків до статутного фонду (капіталу) учасниками товариства, питання щодо зменшення статутного фонду (капіталу) відповідно до ст. 144 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" не приймалося;
оскільки статутний фонд (капітал) товариства не сформований відповідно до чинного законодавства, учасникам товариства не можу бути виплачена їх частка у статутному фонді (капіталі) товариства.
За клопотанням позивача, поданим разом із позовною заявою 09.11.10, господарським судом ухвалою від 02.12.10 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
З причин неподання ТОВ "Полтавське" на вимогу судового експерта від 13.12.10 № 5139,5140/25 та ухвали господарського суду від 21.12.11 оригіналів балансу станом на 13.01.09, регістрів бухгалтерського обліку, які підтверджують усі показники балансу на 13.01.09, повідомленням № 5139,5140/24 від 21.01.11 судовий експерт повернув без виконання доручену експертизу.
За клопотанням ОСОБА_1, поданим 22.02.11, господарським судом ухвалою від 22.02.11 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно висновку судово-економічної експертизи № 597,598/24, складеним 31.03.11, розмір вартості частини майна ТОВ "Полтавське", належного до виплати ОСОБА_1, пропорційно 50-відсотковій частці у статутному капіталі господарського товариства станом на 01.01.09, розраховано у двох варіантах і становить:
- за даними балансу на 01.01.09 (баланс станом на 13.01.09 відповідачем не наданий), де резервний капітал відображений у сумі 505,0 тис. грн. - 426,65 тис. грн.;
- за даними проведеного розрахунку, де резервний капітал обраховано згідно Статуту 4,6 тис. грн. (25 % від статутного фонду) - 677,1 тис. грн.
Розмір частини майна ТОВ "Полтавське", належного до виплати ОСОБА_1, пропорційно 15-відсотковій частці у статутному капіталі господарського товариства станом на 01.01.09 розраховано в двох варіантах і становить:
- за даними балансу на 01.01.09, де резервний капітал відображений в сумі 505,5 тис. грн. - 125,75 тис. грн.;
- за даними проведеного розрахунку, де резервний капітал обраховано згідно Статуту - 4,6 тис. грн. (25 % від статутного фонду) - 200,89 тис. грн.
Судовий експерт повідомив, що висновок не є категоричним, так як не всі статті балансу підтверджуються регістрами бухгалтерського обліку, що надані для дослідження, а фінансова звітність не затверджена учасниками товариства. Розмір вартості частини майна, пропорційно часті ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Полтавське" обраховано судовим експертом у двох варіантах з тих причин, що відповідно до установчих документів господарського товариства резервний фонд, призначений для покриття можливих у майбутньому передбачених збитків, втрат, повинен становити 25 відсотків статутного капіталу, що складає 4 625 грн., тоді як у 2006 році з отриманого прибутку його утворено у сумі 505,0 тис. грн. без наявності рішення учасників чи будь-яких інших документів, які є підставою для формування резервного фонду у такій сумі. Крім того, експертом звернута увага на невірне відображення розміру внесеного статутного капіталу у балансах товариства: відображено 5,0 тис. грн., а необхідно - 5,5 тис. грн. (по головній книзі відображено 5 500 грн., а взагалі 30 відсотків від встановленого розміру статутного фонду дорівнює 5 550 грн.).
У відзиві на позов, наданому 04.05.11, ТОВ "Полтавське повідомило про те, що вважає невірним визначений судовим експертом чистого прибутку у сумі 1359,7 тис. грн., а відрахування до резервного фонду товариства здійснювалися у розмірі п'яти відсотків прибутку щороку.
10.05.11. з урахуванням даних судової експертизи ОСОБА_1 збільшено розмір позовних вимог і він просить господарський суд стягнути з ТОВ "Полтавське" 200 890 грн.
У заяві міститься твердження про те, що статутом ТОВ "Полтавське" передбачений максимальний розмір резервного фонду - 25 відсотків суми статутного капіталу і це не суперечить приписам ст. 14 Закону України "Про господарські товариства", а будь-які підстави для створення резервного фонду в іншій сумі відсутні, тому розмір частки позивача має розраховуватися, виходячи із суми резервного фонду - 4,6 тис. грн. (25 % від статутного фонду).
Право позивача до прийняття рішення на збільшення розміру позовних вимог передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. У господарського суду відсутні підстави для неприйняття вимог заявника із збільшеним розміром позовних вимог.
Відповідач вимоги заявника із збільшеним розміром не визнав, посилаючись на ті ж підстави, які були викладені у відзиві на позов у первісній редакції.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
За установчими документами ТОВ "Полтавське" його учасниками (засновниками) є ОСОБА_4 із часткою 50 відсотків статного фонду загальною вартістю 9 250 грн. та ОСОБА_1 із часткою 50 відсотків статного фонду загальною вартістю 9 250 грн. Статутний капітал (статутний фонд) названого господарського товариства визначений у сумі 18 500 грн., і до моменту державної реєстрації юридичної особи кожен з учасників зобов'язався внести не менше 30 відсотків вкладу грошовими коштами, а решту внеску - не пізніше одного року після державної реєстрації товариства. Державна реєстрація юридичної особи здійснена 11.02.11. Станом на теперішній час статутний капітал ТОВ "Полтавське" у сумі, передбаченій установчими документами, не сформований і за даними балансу товариства складає 5,0 тис. грн. Розмір фактичного внеску ОСОБА_1 становить 15 відсотків статутного фонду - 2 775 грн.
13.01.09 загальним зборам учасників ТОВ "Полтавське" подана заява про надання згоди на вихід ОСОБА_1 із складу учасників товариства. Згідно із рішенням зборів учасників ТОВ "Полтавське", оформлених протоколом № 1 від 13.01.09, надано згоду "про вихід" ОСОБА_1 із складу учасників.
Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не менше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом; учасник, який виходить із товариства має право одержати частину вартості майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства; порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом; спори, що виникають у зв'язку із виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Як визначено п. п. 5.5, 5.6 статуту ТОВ "Полтавське", учасник може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше ніж за один місяць до дня виходу; у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді; виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Такі положення статуту не протирічать ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".
Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації права учасника на припинення корпоративних прав шляхом виходу з товариства.
Господарський суд не погоджується із доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов, про відсутність у позивача права одержати вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному фонді (капіталі) з причин несплати у повному обсязі внеску до статутного капіталу.
У п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено про те, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) із ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариств; у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення); у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю сплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
Таким чином, право учасника товариства, який виявив бажання вийти з нього, одержати вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному фонді (капіталі), обмежується дійсною вартістю частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу, що ТОВ "Полтавське" не враховано.
Однак, за результатами засідання господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід зі складу учасників товариства.
Право учасника вийти з товариства кореспондується із його обов'язком належним чином і у строк передбачений законом або статутом товариства з обмеженою відповідальністю повідомити останнє про свій вихід.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, тобто заява про вихід учасника з товариства є підставою для вирішення питання про внесення змін до установчих документів, їх державну реєстрацію. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів державну реєстрацію, про зміні, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
За ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції станом на 13.01.09), у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про нотаріат", при засвідченні справжності підпису на документах, вірність копій документів нотаріусами повинні вчинятися посвідчувальні написи.
Із викладеного слідує, що заява громадянина про вихід із складу учасника товариства з обмеженою відповідальністю, справжність підпису на якій не посвідчена нотаріально, є такою, що складена з порушенням вимог законодавства щодо порядку її оформлення та не може бути підставою для проведення відповідних виплати і внесення змін до установчих документів.
Така позиція викладена у постанові Верховного суду України від 14.03.11 за результатами розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 09.11.10 у справі № 12/198, порушеної господарським судом м. Києва у квітні 2007 р. за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Центр" про стягнення вартості частини майна у статутному капіталі пропорційно частці у розмірі 49 процентів у сумі 406 700 грн.
Те, що станом на теперішній час державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Полтавське" після подання ОСОБА_1 заяви від 13.01.09, підпис заявника в якій не посвідчена нотаріально, не відбулася, свідчить редакція таких установчих документів. Нотаріально посвідчена копія заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу засновників (учасників) також відсутня.
Позов ОСОБА_1 задоволенню господарським судом не підлягає.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
У засіданні 18.05.11 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволені позову відмовити.
2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавське" журнали "Рахунок 10" за 2008 р., "Рахунок 10" за 2009 р., Головні книги за 2008 та 2009 роки.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення підписано 19.05.11.