Справа № 2-а-2004/11
21.06.2011 м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого -судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря Таран О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Корсуні -Шевченківському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНСПЕКТОРА ДАІ ОСОБА_2 з участю третьої особи ВІДДІЛЕННЯ ДАІ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
29 квітня 2011 року до Корсунь - Шевченківського районного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора ДПС відділення ДАІ Корсунь-Шевченківського району про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та просив суд скасувати постанову СА №331360 і протокол про вчинення адміністративного правопорушення СА 1 № 173753 від 27.04.2011 року, а справу закрити провадженням.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що 27 квітня 2011 відповідач виніс оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та протокол про вчинення адміністративного правопорушення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно оскаржуваної постанови 27.04.2011 року, в 13.50, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с.Яблунівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, рухався із швидкістю 92км/год, чим перевищив швидкість на 32 км/год.
У суді позивач свої вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у суд не з*явилися, заперечень проти позову не надіслав.
В суді достовірно встановлено, що 27.04.2011 року інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 255 грн.
Під час розгляду справи позивач заперечував свою винність, про що зазначено у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, де останній власноручно записав, що він не згідний з підставами складання вказаного протоколу.
Інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху інспектором ДПС суду не надано.
Відповідно до приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином законом передбачено низку способів доказування винності особи, але всупереч ст.251 КУпАП відповідач, за умови заперечення позивачем факту порушення правил дорожнього руху, обмежився лише складанням протоколу.
Вказані обставини викликають у суду сумнів у винності позивача, що у відповідності до норм Конституції України має трактуватися на користь останнього.
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач безпідставно керувався нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення /ст.ст. 14-1, ч.6 ст.258 КУпАП /, які рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року визнані неконституційними.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий розгляд для усунення недоліків, встановлених судом.
В частині позову про скасування протоколу про вчинення адміністративного правопорушення суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки у відповідності до вимог пункту 2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто протокол про вчинення адміністративного правопорушення за своєю юридичною природою не є рішенням у справі, у зв*язку з чим вимога про його скасування не грунтується на вимогах закону. Керуючись ст. ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 122 , 247, 254, 256, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНСПЕКТОРА ДАІ ОСОБА_2 з участю третьої особи ВІДДІЛЕННЯ ОСОБА_3 РАЙОНУ про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_2 серія СА № 331360 від 27.04.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 255 грв штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП, а справу направити на новий розгляд.
У задоволенні позову до відділення ДАІ відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_4