Запорізької області
05.07.11 Справа № 27/236/09-6/5009/2832/11
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція” м. Енергодар Запорізької області
До Комунального підприємства „Підприємство комунальної власності” м. Енергодар Запорізької області
Про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: ОСОБА_1. -дов. № 3688 від 26.10.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція” м. Енергодар Запорізької області до Комунального підприємства „Підприємство комунальної власності” м. Енергодар Запорізької області про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, суд
Позивач в позовної заяві просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, призначеної під розміщення Закритої трансформаторної підстанції № 5 ВП “Запорізька АЕС”, а також земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, призначеної під розміщення Розподільчого пристрою ВП “Запорізька АЕС” ДП “Енергоатом”, шляхом демонтування огорожі, яка спричиняє обмеження доступу до зазначених земельних ділянок.
Заявою від 23.11.2009р. (а. с. 137) позивач змінив позовні вимоги, остаточно просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, розташованої в м. Енергодарі Запорізької області на території Енергодарської міської ради, призначеної під розміщення Закритої трансформаторної підстанції № 5 ВП “Запорізька АЕС”, а також земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, розташованої в м. Енергодарі Запорізької області на території Енергодарської міської ради, призначеної під розміщення Розподільчого пристрою ВП “Запорізька АЕС” ДП “Енергоатом”, шляхом демонтування огорожі, яка спричиняє обмеження доступу до зазначених земельних ділянок.
Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача (а. с. 149), де вказано наступне: з викладеними в позовній заяві вимогами не згодні та відповідно позовну заяву не визнаємо, вважаємо не обґрунтованою, виходячи із наступного: 11.06.2003 року Енергодарською міською радою було прийнято Рішення №12, відповідно до якого комунальному підприємству «Підприємство комунальної власності»було надано у постійне користування земельна ділянка під розташування виробничої бази. На підтвердження 30.05.2007 було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №113190. Даний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030727000003. База була передана у 2002 році у комунальну власність м. Енергодара від ВП ЗАЕС. На момент передачі виробнича база була огороджена по периметру бетонною огорожею. Огорожа встановлена чітко по межі земельної ділянки, яка у подальшому була надана у користування КП ПКВ. В позовній заяві ВП ЗАЕС стверджує що є законним власником Закритої трансформаторної підстанції № 5 10/04 кВ(далі ЗТП5) та Розподільчого пристрою (РП4). у Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України(надалі ГПКУ) обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі право власності на нерухоме майно. Отже єдиним і можливим доказом на підтвердження є витяг із державного реєстру прав на нерухоме майно. На жаль до позовної заяви не надано жодного належного та «допустимого доказу, в розумінні ст. 34 ГПКУ, щодо підтвердження права власності на ЗТП5 та РП4. Твердження Позивача, щодо земельних ділянок що знаходяться під ЗТП5 та РП4 знаходяться в постійному користуванні ВП ЗАЕС є помилковим. Цей висновок можливо зробити із наступного: у КП ПКВ земля(земельні ділянки) під ЗТП5 та РП4 знаходяться в постійному користуванні. Це підтверджено Рішенням № 12 Енергодарської міської ради та Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №113190. Виходячи із плану меж земельної ділянки, який міститься на зворотній стороні Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №113190 та плану розташування об'єктів КП ПКВ - видно що ЗТП5 та РП4 знаходяться саме на земельній ділянці КП ПКВ. Як видно, із описової частини позовної заяви та пояснень представника ВП ЗАЕС спір полягає ні в земельних ділянках та обмеженні користуванні ними, а в користуванні об'єктами нерухомості, які знаходяться на території КП ПКВ. Про це свідчать п. 2 позовної заяви та усні пояснення представника ВП ЗАЕС. Що стосується не допуску персоналу ВП ЗАЕС до ЗТП5 та РП4. На території КП ПКВ з 2004 року встановлено контрольно-пропускної режим. Була затверджена інструкція про контрольно-пропускної режим на території бази КП ПКВ та введена в дію відповідним наказом. Відповідно до даної інструкції контрольно-пропускної режим - це комплекс організаційно-правових обмежень і правил, які встановлюють порядок пропуску через контрольно-пропускні пункти в відокремлені будинки (приміщення) працівників об'єкта, відвідувачів, транспорту і матеріальних цінностей. Відповідно до розділу 3 вищевказаної інструкції, для задоволення своїх потреб(обслуговування ЗТП5 та РП4 є потребою саме ВП ЗАЕС - це зазначено в п. 2 позовної заяви) особа повинна завчасно повідомити про свій візит та погодити його. Після проходження даної процедури замовляється разова перепустка. Також відповідно до даної інструкції може бути потрібно інші документи про які відвідувач або особа яка, має бажання потрапити на територію бази КП ПКВ повідомляється додатково. Отже невиконання працівниками ВП ЗАЕС даної інструкції призвело до не допуску персоналу на територію бази КП ПКВ. На день розгляду даної справи в проваджені господарського суду Запорізької області знаходились дві справи Перша справа - № 27/237/09 за позовною заявою ВП ЗАЕС до Енергодарської міської ради про визнання незаконним Рішення № 12 від 11.06.2003 р. (Рішення, на підставі якого спірна земельна ділянка була надана у постійне користування КП ПКВ) та визнання недійсним акту на право користування від 30.05.2007 р. 25.11.2009 року по даній справі було ухвалено Рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Друга справа - № 6/258/09 за позовною заявою КП ПКВ до Енергодарської міської ради про визнання частково недійсним Рішення № 10 від 08.06.2006 р.,(Рішення яким надавались спірні земельні ділянки ВП ЗАЕС). 09.12.2009 року по даній справі було ухвалено Рішення, яким задоволено позовні вимоги КП ПКВ, а саме Визнано частково недійсним рішення четвертої сесії п'ятого скликання Енергодарської міської ради м. Енергодар Запорізької області № 10 від 08.06.2006 р, а саме підпункти 17, 18, 19 пункту 2 зазначено Рішення. Отже на 24.12.2009 року, рішення № 10, яким були надані спірні земельні ділянки ВП ЗАЕС, які є предметом справи № 27/236/09, визнано частково недійсним та відповідно на сьогоднішній день відсутні законні правові підстави у користуванні земельними ділянками під ЗТП5 та РП4, а відповідно і відсутній сам предмет спору. Враховуючи все вищевикладене, прошу суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2010 року (суддя Дроздова С.С.) було зупинено провадження у справі № 27/236/09 до розгляду касаційних скарг у справах № 27/237/09 та № 6/258/09 і повернення матеріалів справ до господарського суду Запорізької області та набрання рішеннями законної сили.
Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р. було затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 26.05.2011 року за № 107/11, на підставі пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, був призначений повторний автоматичний розподіл справи, і справа № 27/236/09 була передана на розгляд судді Місюрі Л.С.
У зв'язку з тим, що справи № 27/237/09-20/38/10 та 6/258/09 розглянуті по суті, то обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, відпали.
Суд визнав за необхідне прийняти справу до свого провадження, поновити провадження у справі та призначити розгляд справи на 05.07.2011р. на 11 годин.
Ухвала суду про порушення провадження по справі вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
В судовому засіданні позивач заявив клопотання, яке було погоджено з відповідачем, в якому просить продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи на максимально можливий строк. В клопотанні позивач вказує, що 24.06.2011р. він звернувся до відповідача з пропозицією № 28-14/15158 про врегулювання тривалого земельного спору шляхом погодження суміжних меж.
Клопотання відхиляється судом за наступними підставами: позивач не надав суду пропозицію № 28-14/15158 від 24.06.2011р. та не надав доказів направлення або вручення її відповідачу. Вказана в клопотанні обставина не є підставою для відкладення розгляду справи та для продовження строку розгляду справи, оскільки ця обставина не має відношення до предмету спору. Прийняття судом рішення по цієї справі ні яким чином не перешкоджає сторонам врегулювати земельний спір, якщо він між ними існує. Позивач не надав суду доказів існування спору між позивачем та відповідачем, після того, як господарським судом Запорізької області були прийняти рішення від 24.11.2010р. по справі 27/237/09-20/38/10 та від 09.12.2009р. по справі 6/258/09, про які вказано нижче. У сторін було достатньо часу для врегулювання спору. Більш того, відповідно до статті 69 ГПК України суд продовжує строк розгляду справи лише в виняткових випадках. Даний випадок не є винятковим. Також, відповідно до статті 69 ГПК України, строк розгляду справи можливо продовжити не більш як на 15 днів. Навіть у разі продовження строку розгляду справи на 15 днів, цей строк закінчиться, коли суддя буде знаходиться в щорічної відпустці.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Рішенням Енергодарської міської ради № 12 від 11.06.2003р. були затверджені матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 1,896086 га Комунальному підприємству “Підприємство комунальної власності”, встановлені та затверджені зовнішні межі та розмір земельної ділянки, та було вирішено передати КП “Підприємство комунальної власності” в постійне користування земельну ділянку, площею 1,896086 га у промислової зоні.
На підставі вказаного рішення Енергодарської міської ради № 12 від 11.06.2003р. позивачу - КП “Підприємство комунальної власності” був наданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 30.05.2007р., серія ЯЯ №113199, затверджений головою Енергодарської міської ради та начальником Енергодарського відділу земельних ресурсів.
Державний акт був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030727000003 від 30.05.2007р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. по справі 27/237/09-20/38/10 ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ОП ЗАЕС м. Енергодар було відмовлено в позові про визнання недійсним рішення Енергодарської міської ради № 12 від 11.06.2003р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. по справі 27/237/09-20/38/10 залишено без змін.
08.06.2006р. четверта сесія п'ятого скликання Енергодарської міської ради прийняла рішення № 10 “Про інвентаризацію земель ВП “Запорізька АЕС” ДП НАЕК “Енеергоатом”, яким вирішила залишити у постійному користуванні ВП “Запорізька АЕС” ДП НАЕК “Енеергоатом” земельні ділянки, у тому числі: ЗТП - 4 площею 0,0099 га, ЗТП -5, площею 0,0112га, розподільчий пристрій -0,0112 га.
На підставі вказаного рішення позивачу були надані Державні акти на право постійного користування вказаними земельними ділянками (а. с. 15-16).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. по справі 6/258/09 було визнано частково недійсним рішення четвертої сесії п'ятого скликання Енергодарської міської ради м. Енергодар Запорізької області № 10 від 08.06.2006 р., а саме підпункти 17, 18, 19 пункту 2 зазначеного рішення.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. по справі 6/258/09 було частково змінено, і було визнано частково недійсним рішення четвертої сесії п'ятого скликання Енергодарської міської ради м. Енергодар Запорізької області № 10 від 08.06.2006 р., а саме підпункти 18, 19 пункту 2 зазначеного рішення. В решті позову відмовлено.
Вказаною постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2010р. було скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. по справі 6/258/09 в частині визнання недійсним п. 17 пункту 2 рішення четвертої сесії п'ятого скликання Енергодарської міської ради м. Енергодар Запорізької області № 10 від 08.06.2006 р. При цьому, в постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2010р. вказано, що з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель ВП “Запорізька АЕС” ДП НАЕК “Енеергоатом” вбачається, ЩО ЗТП -4 не знаходиться на земельної ділянці, переданій у постійне користування КП „Підприємство комунальної власності” м. Енергодар Запорізької області.
Оскільки підпункти 18, 19 пункту 2 рішення четвертої сесії п'ятого скликання Енергодарської міської ради м. Енергодар Запорізької області № 10 від 08.06.2006 р. було визнано недійсним, то автоматично недійсними вважаються і Державні акти на право постійного користування вказаними земельними ділянками (а. с. 15-16).
За таких підстав, відповідач правомірно користується спірними земельними ділянками , а тому у позивача відсутні підстави вимагати усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, призначеної під розміщення Закритої трансформаторної підстанції № 5 ВП “Запорізька АЕС”, а також земельною ділянкою загальною площею 0,0112га, призначеної під розміщення Розподільчого пристрою ВП “Запорізька АЕС” ДП “Енергоатом”, та підстави для демонтування огорожі.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду, що на момент розгляду справи, вказані ним в позові та заяві про уточнення позовних вимог, земельні ділянки являються власністю позивача, або він вправі ними користуватися, а відповідно позивач не довів, що відповідач перешкоджає позивачу користуватися цими земельними ділянками .
Судові витрати покладаються на позивача , відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 75, 82 -85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя Л.С. Місюра
Повне рішення складено : 05.07.2011р.