Запорізької області
22.06.11 Справа № 5/5009/2137/11
Суддя К.В. Проскуряков
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району м. Запоріжжя (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7)
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 3 638,16 грн.
Суддя Проскуряков К.В.
У судовому засіданні брали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 21/27 від 04.01.2011р.
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 20/27 від 04.01.2011р.
Відповідач: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 від 21.08.2007р.
22.04.2011р. Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді у розмірі 3 638,16 грн., в тому числі 3 346,68 грн. сума основного боргу, 19,09 грн. -3% річних, 173,77 грн. -інфляційні втрати та 98,62 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2011р. порушено провадження у справі № 5/5009/2137/11, розгляд якої призначено на 19.05.2011р. У судових засіданнях 19.05.2011р. та 16.06.2011р. оголошувалась перерва для проведення сторонами акту звірки-розрахунку на предмет з'ясування суми заборгованості СПД ФО ОСОБА_1 перед Концерном «Міські теплові мережі».
За згодою представників сторін у судовому засіданні 22.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
Представники позивача у судовому засіданні 22.06.2011р. надали письмову заяву № 06-805 від 21.06.2011р., в якій просять суд провадження по справі № 5/5009/2137/11 припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3 346,68 грн., оскільки станом на 21.06.2011р. відповідач сплатив зазначену суму, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку.
Відповідач проти заяви представників позивача щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 основної заборгованості не заперечує.
Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає ст. 22 ГПК України.
Представники Концерну «МТМ»повністю підтримали позовні вимоги (з урахуванням заяви про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу) пояснили, що 01.10.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Хортицького району м. Запоріжжя та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 був укладений договір № 390 на відпуск теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого Концерн «Міські теплові мережі»(надалі -Теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (надалі - Споживач) теплову енергію у гарячій воді, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору. Позивачем були виконані взяті зобов'язання, теплова енергія постачалась відповідачу у період з листопада 2010р. по лютий 2011р. включно на суму 3 666,17 грн., що підтверджується рахунками за поставлену теплову енергію за вказаний період. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії, в наслідок чого, відповідачу були нараховані штрафні санкції. Просять суд позов (з урахуванням заяви про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу) задовольнити стягнувши з відповідача 3 % річних у розмірі 19,09 грн., 98,62 грн. пені та 173,77 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позову позивач посилається на договір № 390 від 01.10.2002 р., ст. ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 198, 199 ГК України, ст.ст. 1, 49, 54, 55 ГПК України.
Відповідач у судовому засіданні проти позову в частині стягнення з нього штрафних санкцій заперечив у повному обсязі, зазначивши, що наказами по справах № 24/53 та № 11/355, Відділ державної виконавчої служби стягнув з ОСОБА_1 всі судові витрати та основну заборгованість що підтверджується платіжним дорученням № 132 від 22.06.2007р. Однак, як встановлено в рішенні господарського суду Запорізької області від 08.04.2008р. по справі № 8/70/08, за розпорядженням державного виконавця Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ, за виконавчим провадженням № 9/1962-А, грошові кошти, що надійшли від боржника СПД ОСОБА_1 за зазначеним платіжним документом на рахунок Концерну «МТМ»за наказами № 24/53 та № 11/355 не зараховувалися. Відповідач вказує, що Концерн «МТМ»безпідставно отримав грошові кошти в розмірі 320,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 12.10.2005р. на суму 100,00 грн. та № 74 від 05.06.2007р. на суму 220,00 грн. та просить суд зарахувати вказану суму в рахунок поточних платежів. Стосовно нарахування штрафних санкцій відповідач зазначає, що п. 3.2. Договору № 390 від 01.10.2002р. про відпуск теплової енергії у гарячій воді передбачено, що субспоживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах. Рахунки за постачання теплової енергії на адресу відповідача надсилалися через тиждень після дат, вказаних в рахунках, на підставі чого, затримка щодо розрахунку за надані послуги не залежала від СПД ОСОБА_1 Просить суд в задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Хортицького району відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,
01.10.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району м. Запоріжжя (далі -Теплопостачальна організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -Субспоживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 390 (далі - Договір).
Пунктом 1.2. розділу 1, п. 3.2. розділу 3 договору визначено, що за цим договором Теплопостачальна організація зобов'язується відпустити Споживачу теплову енергію у гарячій воді згідно з встановленим планом теплоспоживання, а споживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених Теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.
За умовами зазначеного договору, відповідач отримував теплову енергію на обігрів приміщення згідно встановленого плану теплоспоживання.
Користування тепловою енергією допускається тільки на основі договору між Теплопостачальною організацією і Споживачем (п. 1.4.).
При виконанні договору сторони керуються діючими «Правилами користування теплової енергії», «Нормами та вказівками по нормуванню теплової енергії», тарифами, затвердженими розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації»та діючим законодавством (п. 1.1.).
Пунктом 5.3. договору визначено, що сторони щоквартально з ініціативи Теплопостачальної організації проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію станом на перше число поточного місяця з підписанням акту звірки для визначення заборгованості.
Пунктами 7.1., 7.2. договору встановлено, що Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.2002р. по 01.10.2003р., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, крім випадку досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.
Відповідно до п. 3.2. договору, субспоживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.
Згідно з літ. «а»ч. 1, ч. 3 п. 6.2. договору, субспоживач несе матеріальну відповідальність перед Теплопостачальною організацією у випадках: прострочення оплати споживленої теплової енергії понад три дня проти строку, вказаному в платіжних документах, відпуск теплової енергії припиняється за встановленим порядком. При простроченні оплати вартості споживлювальної теплової енергії, пеня нараховується згідно з діючим у період нарахування граничним ставкам, встановленим діючим законом.
За період листопад 2010р.- лютий 2011р. включно, Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Хортицького району відпустив СПД ОСОБА_1 теплову енергію на загальну суму 3 666,17 грн. Вказане підтверджується рахунками за постачання теплової енергії від 06.12.2010р., 04.01.2011р., 04.02.2011р., 03.03.2011р.
Відповідачем була проведена часткова оплата за вказаний період у розмірі 319,49 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 3 346,68 грн.
22.06.2011р. представником позивача надана письмова заява № 06-805 від 21.06.2011р. в якій вказано, що станом на 21.06.2011р., відповідач повністю сплатив суму основного боргу у розмірі 3 346,68 грн.
Позивач у зв'язку з погашенням основної заборгованості просить суд провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 346,68 грн. припинити, стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 19,09 грн., 173,77 грн. -інфляційні втрати, 98,62 грн. пені. та судові витрати.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
01.10.2002р. Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району м. Запоріжжя укладено договір № 390 на відпуск теплової енергії у гарячій воді. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, що підтверджується рахунками за постачання теплової енергії від 06.12.2010р., 04.01.2011р., 04.02.2011р., 03.03.2011р.
Відповідачем була сплачена частково сума боргу у розмірі 319,49 грн.
Таким чином, станом на 22.04.2011р., сума основної заборгованості відповідача складала 3 346,68 грн., що підтверджується рахунками за постачання теплової енергії.
У судовому засіданні 22.06.2011р. представник Концерну «МТМ»в особі Філії Концерну «МТМ»Хортицького району надав суду письмову заяву № 06-805 від 21.06.2011р., в якій зазначає, що відповідачем проведено погашення основної заборгованості у розмірі 3 346,68 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи погашення відповідачем основної заборгованості за договором № 390 від 01.10.2002р. у розмірі 3 346,68 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки. А в силу вимог ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217, ст. 230 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у тому числі - штраф та пеня, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3.2. договору, субспоживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.
Як вбачається з матеріалів справи та додатків до позовної заяви, згідно з реєстром на відправлення заказної кореспонденції № 329, рахунок за постачання теплової енергії від 06.12.2010р. надісланий на адресу СПД ОСОБА_1 лише 15.12.2010р., відповідно до реєстру № 2, рахунок від 04.01.2011р. надісланий відповідачу 12.01.2011р., згідно з реєстром № 21, рахунок від 04.02.2011р. надісланий відповідачу 11.02.2011р., відповідно до реєстру № 48, рахунок від 03.03.2011р. надісланий відповідачу 14.03.2011р., тобто із запізненням, у зв'язку з чим, відповідач не мав можливості здійснювати оплату за надані послуги у строки, передбачені пунктом 3.2. Договору.
Оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування початку нарахування пені та 3 % річних, а також отримання ОСОБА_1 рахунків, зазначених ним у позовній заяві, розрахунок пені та 3 % річних є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Розрахунок інфляційних втрат, який складає 173,77 грн. за прострочку оплати товару відповідає вимогам законодавства та підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_3 в Запорізькій філії «Укрінбанк», МФО 313184, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; р/р 26030301001951 в Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код банку 313 957, ЄДРПОУ 32121458) компенсацію від інфляційних втрат відповідно до договору № 390 від 01.10.2002р. у розмірі 173 (сто сімдесят три) грн. 77 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_3 в Запорізькій філії «Укрінбанк», МФО 313184, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; р/р 26030301001951 в Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код банку 313 957, ЄДРПОУ 32121458) 21 (двадцять одна) грн. 36 коп. державного мита та 49 (сорок дев'ять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. Провадження у справі в частині стягнення 3 346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 68 коп. припинити.
5. В іншій частині позов залишити без задоволення.
Суддя К.В. Проскуряков
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.06 .2011р.