Справа № 2-а-7641/11 р.
20.06.2011 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О . В . розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Каневі про визнання дій щодо перерахування пенсії незаконними та зобов'язання вчинення таких дій із застосуванням показників середньої заробітної плати,
Позивач звернувся з позовом в суд до відповідача -управління Пенсійного фонду України в м.Каневі про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м.Каневі неправомірними та зобов'язати провести перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік посилаючись на те, що неправомірні дії відповідача полягають у відмові перерахувати йому пенсію із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за попередній рік, як це передбачено ст.ст. 40, 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»п. 11 п.п. 3. Розмір пенсії обчислений відповідачем, був здійснений відповідно до листа Мінпраці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 11.03.09р. №20/0/18-09/039, 4096/02-01, що не відповідає вище зазначеному законодавству, та в результаті чого йому, щомісячно недоплачують пенсію.
Ухвалою судді від 09.06.2011 року відкрито скорочене провадження в справі. Копія ухвали направлена сторонам. Відповідачем не надано заперечення на позов в установлений строк.
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, пенсійним посвідченням серії ААБ № 748871 , посвідченням ЧАЕС серії В-І № 704473, відповіддю управління Пенсійного фонду України в м.Каневі , в якій відповідач не визнає вимоги позивача.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ст..ст. 6, 8, 19, 22, 23, 24, 46, 55, 67, 75, 92, 152 Конституції України,
- Законом України «Про державний бюджет України на 2009 р.»;
- ст.ст. 40, 42, 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»;
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 02.02.2007 року по даний час .
На даний час і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Постанова № 530 Кабміну від 28.05.08 року є чинними і їх положеннями визначено порядок проведення перерахунку пенсії із середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Згідно ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, вразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно п. 2 ст. 103 Закону (1058-4) центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону, однак спільний лист Мінпраці і соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 11.03.09 року №20/0/18-09/039, №4096/02-01 (а.с. ) звужує зміст та обсяг існуючих прав та свобод, тому суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, а саме Закон (1058-4) та Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
На даний час і Закон (1058-4) і Постанова № 530 Кабміну від 28.05.08 року є чинними і їх положеннями визначено порядок проведення перерахунку пенсії із середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, про те, що немає правових підстав для перерахунку пенсії із розрахунку середньої заробітної плати по України за 2009 рік посилаючись на лист Мінпраці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 11.03.09р., яким рекомендовано здійснювати перерахунок пенсії виходячи із середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік та Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року п. 11 п.п. 3, так як рекомендації не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.04.2011 р.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.
У відповідності до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у разі присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Каневі про визнання дій щодо перерахування пенсії незаконними та зобов'язання вчинення таких дій із застосуванням показників середньої заробітної плати -задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Каневі , щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.04.2011 року у відповідності із ст. 42 п. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в розмірі середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2010 рік.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.
Копію постанови суду направити сторонам.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О . В . Бурлака