Запорізької області
07.06.11 Справа № 3/5009/2545/11
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в сумі 915, 79 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 13/27 від 04.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 915, 79 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 12.05.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р. та ст. 1, 2, 54-57 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/2545/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.06.2011р. о 16 годині 20 хвилин.
В судовому засіданні 07.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 10.06.2011р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказані в позовній заяві № 756-10 від 29.04.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р. в сумі 915, 79 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначив, що 01.12.2007р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920, згідно якому позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в термін та порядку встановленим умовами договору.
Концерн “МТМ” в період з січня 2010р. по лютий 2011р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 915, 79 грн.
Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Остаточні розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі акту-приймання передачі теплової енергії.
Відповідно до п.п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в розрахунковий період.
Позивач направив відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2010р. по лютий 2011р. згідно договору № 101920 з попередженням та вимогою оплатити заборгованість за відпущену теплову енергію.
За вказаний період відповідачем не було зроблено оплат за відпущену теплову енергію. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р. за вищевказаний період становить 915, 79 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.
Приймаючи рішення за відсутності ПП ОСОБА_1 господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення про вручення 19.05.2011р. особисто відповідачу копії ухвали суду від 13.05.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/2545/11.
Питання про визнання явки представника відповідача в засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду;
- підігрів води -за наявності можливості;
- кондиціювання -по замовленню споживача
- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.
Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з січня 2010р. по лютий 2011р. на загальну суму 915, 79 грн., а саме: від 31.01.2010р. на суму 113, 81 грн., від 28.02.2010р. на суму 135,53 грн., від 31.03.2010р. на суму 104,15 грн., від 31.04.2010р. на суму 9,01 грн., від 31.05.2010р. на суму 10,46 грн., від 30.06.2010р. на суму 10,46 грн., від 31.07.2010р. на суму 10,46 грн., від 31.08.2010р. на суму 73,97 грн., від 30.09.2010р. на суму 10,46 грн., від 31.10.2011р. на суму 33,16 грн., від 30.11.2010р. на суму 59,30 грн., від 31.12.2010р. на суму 112,86 грн., від 31.01.2011р. на суму 84,14 грн., від 28.02.2011р. на суму 148,02 грн.
На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки: № 101920/1 від 08.02.2010р. на суму 113,81 грн., від 08.03.2010р. на суму 135,53 грн., від 07.04.2010р. на суму 104,15 грн., від 07.05.2010р. на суму 9,01 грн., від 07.06.2010р. на суму 10,46 грн., від 07.06.2010р. на суму 10,46 грн., від 07.08.10.2010р. на суму 10,46грн., від 07.09.2010р. на суму 73,97 грн., від 07.10.2010р. на суму 10,46 грн., від 08.11.2010р. на суму 33,16 грн., від 07.12.2010р. на суму 59,30 грн., від 31.12.2010р. на суму 112,86 грн., від 07.02.2011р. на суму 84,14 грн., від 07.03.2011р. на суму 148,02 грн.
Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору, передбачено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Відповідно до п. 6.4 Договору споживач зобов'язаний до 20 числа наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Згідно п.6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд.№ 2а, тел. 224-78-68, документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання - передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ);
Відповідно до п.п. 6.7.1 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області -5 днів, по Україні - 7 днів).
Відповідно п.п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечення до нього, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до о розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.
Відповідач не виконав умови договору, тому станом на час розгляду справи. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 915, 79 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У справі, що розглядається, споживач зобов'язаний до 20 числа наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920від 01.12.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 915, 79 грн. (а.с.35-48) оформлені позивачем відповідно до п.п.6.7.2, 6.7.1 п.6 договору № 101920 від 01.12.2007р. і вважаються погодженими сторонами.
Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.
Борг відповідача в сумі 915, 79 грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.44).
Враховуючи те, що ПП ОСОБА_1 не виконала грошові зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 915, 79 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 індифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 915 (дев'ятсот п'ятнадцять ) грн. 79 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 10.06.2011р.