Запорізької області
про заходи до забезпечення позову
07.06.11 Справа № 3/5009/3085/11
Суддя Соловйов В.М.
м. Запоріжжя
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про стягнення боргу в сумі 174 450,80 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2011р. порушено провадження у справі № 3/5009/3085/11 за позовом ПП ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 174 450,80 грн. за договором № 1 відповідального зберігання (з послідуючим продажем) від 07.07.2007р.
Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 30.06.2011р. об 11 годині 30 хвилин.
При зверненні до суду з даним позовом ПП ОСОБА_1 в пункті 2 прохальної частини позовної заяви просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на все майно та банківські рахунки ПП ОСОБА_2
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на все майно та банківські рахунки відповідача, дозволить йому переоформити права власності на майно афілійованим особам та обнулити банківські рахунки, що утруднить та зробить неможливим виконання майбутнього судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.
Аналогічна позиція викладена в п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”. Про викладене йшлося також у таких документах Верховного Суду України і Вищого арбітражного (господарського) суду України, як:
Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (з подальшими змінами).
До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 №01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).
Так, у листі №5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.
ПП ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на майно та банківські рахунки відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд
В задоволенні клопотання Приватного підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
Суддя Соловйов В.М.