Запорізької області
про заходи до забезпечення позову
07.06.11 Справа № 3/5009/3096/11
м. Запоріжжя
Суддя Соловйов В.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову
За позовом: ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тензор”, Запорізька область, м. Мелітополь
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Тензор” від 29.04.2011р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2011р. порушено провадження у справі № 3/5009/3096/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Тензор” про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Тензор” від 29.04.2011р.
Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 22.06.2011р. о 16 годині 00 хвилин.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 в пункті 1 прохальної частини позовної заяви просить суд, з метою забезпечення позову, призупинити ліквідаційну процедуру шляхом заборони відповідачу в особі ліквідаційної комісії вчинити дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою ТОВ ”Тензор”, до вирішення господарським судом Запорізької області даної справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та клопотання позивача, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.
Аналогічна позиція викладена в п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”. Про викладене йшлося також у таких документах Верховного Суду України і Вищого арбітражного (господарського) суду України, як:
Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (з подальшими змінами).
До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 №01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).
Так, у листі №5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.
Позивачем до позовних матеріалів не надано жодного доказу, який би свідчив про можливість виникнення в подальшому утруднень у виконанні судового рішення.
Відповідно до п.п.5.7.1, 5.7.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, суд вправі забороняти вчиняти певні дії лише товариству як юридичній особі, а не його органам.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід також враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Заходи по забезпеченню позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.
Приймаючи судове рішення, суд враховує також, що заходи по забезпеченню позову, викладені в заяві позивача, не стосуються предмету даного спору. Також суд позбавлений права заборонити органу відповідача -ліквідаційній комісії товариства, вчиняти дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.
Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
Суддя Соловйов В.М.