Запорізької області
25.05.11 Справа № 8/75/10-3/5009/1772/11
Суддя Соловйов В.М.
м. Запоріжжя
За позовом:
позивача-1: Підприємства з 100% інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” Відкритого акціонерного товариства “Союзкольорметавтоматика”, м. Запоріжжя
позивача-2: Відкритого акціонерного товариства “Союзкольорметавтоматика”, м. Москва
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркольорметавтоматика”, м. Запоріжжя
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий комплекс “Укравтоматика”, м. Запоріжжя
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1:
1. ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь
2. ОСОБА_2, м. Запоріжжя
3. ОСОБА_3, м. Запоріжжя
4. ОСОБА_4, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю “АН-ІНВЕСТ”, м. Запоріжжя
про визнання недійсним правочину
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача-1: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 23.03.2011р.
від позивача-2: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 23.03.2011р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: ОСОБА_6, довіреність № б/н від 15.01.2011р.
від третьої особи-1 на стороні відповідача-1: не з'явився
від третьої особи-2 на стороні відповідача-1: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 26.02.2004р.
від третьої особи-3 на стороні відповідача-1: не з'явився
від третьої особи-4 на стороні відповідача-1: не з'явився
від третьої особи на стороні відповідача-2: не з'явився
Підприємством з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” 09.03.2010р. заявлено позовні вимоги про визнання недійсним правочину щодо внесення майна позивачем-1 до статутного фонду відповідача-1, який оформлений рішенням установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. щодо визначення часток у статутному фонді (протокол № 1); Актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008 р.; п. 6.1.2 статут ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р., рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р., Актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду відповідача-1 від 10.10.2008 р., і правовстановлювальних документів: свідоцтва про право власності від 08.12.2008р. САС № 531062 та САС № 531063 на нерухоме майно; витребування у відповідачів майна з незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 8/75/10.
Ухвалою від 27.09.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 залучено ТОВ “АН-ІНВЕСТ”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. у справі № 8/75/10 (суддя Попова І.А.) в частині вимог щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08.12.2008р. провадження по справі припинено по п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. апеляційну скаргу Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” та ВАТ “Союзкольорметавтоматика” задоволено частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. у справі 8/75/10 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину щодо внесення майна Підприємством з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. Прийнято нове рішення в цій частині.
Задоволено позовні вимоги Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, м. Запоріжжя та ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, м. Москва Російська Федерація про визнання недійсним правочину в частині внесення майна Підприємством з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р.
Визнано недійсним правочин в частині внесення майна Підприємством з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008 р.
Стягнуто з ТОВ “Укркольорметавтоматика” м. Запоріжжя на користь Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, м. Запоріжжя суму в розмірі 245,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011р. касаційну скаргу ТОВ “Укркольорметавтоматика” та касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. у справі № 8/75/10 скасовано.
Справу № 8/75/10 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
Зокрема, скасовуючи постанову апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України зазначив, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі учасників ТОВ “Укркольорметавтоматика”, на права та обов'язки яких може вплинути винесене у справі рішення.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 08.04.2011р. автоматизованою системою документообігу суду справу № 8/75/10 передано на новий розгляд судді Соловйову В.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.04.2011р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М., з привласненням їй іншого номеру - № 8/75/10-3/5009/1772/11. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 26.04.2011р. об 11 годині 00 хвилин.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, всіх учасників ТОВ “Укркольорметавтоматика”:
1) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).
3) ОСОБА_3 (АДРЕСА_3).
4) ОСОБА_4 (АДРЕСА_4).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. розгляд справи відкладений на 25.05.2011р. о 10 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 25.05.2011р. винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ТОВ “НВК “Укравтоматика” (відповідача-2) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державного реєстратора.
Іншою ухвалою суду в судовому засіданні 25.05.2011р. відмовлено в задоволенні клопотання позивачів про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
В судовому засіданні 25.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 25.05.2011р.
Під час розгляду справи, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, з ініціативи суду здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав “Позовну заяву, Уточнену вдруге”, від 24.05.2011р., яка надійшла до канцелярії суду 24.05.2011р., та просить суд:
1. Визнати недійсним правочин щодо внесення майна Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений:
рішенням установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. щодо визначення часток у статутному фонді (протокол №1);
актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р.;
пунктом 6.1.2 статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р. та рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р.
Визнати недійсними правовстановлювальні документи, які видані на підставі цього правочину, а саме:
Свідоцтво про право власності від 08.12.2008р. САС № 531062 та САС № 531063 на нерухоме майно:
будівлю літ. А-5 (9/50 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11;
будівлю енергоблоку літ. В-2 (1/1 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11.
2. Визнати недійсними:
пункт 3 рішення установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р., яке оформлене протоколом №1 від 10.10.2008р.;
пункт 6.1.2 статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р.;
рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р.
Заява позивачів від 24.05.2011р. приєднана до справи, але залишена без розгляду у зв'язку з наступним.
По справі № 8/75/10 судом було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивачів від 28.04.2010р., якою позивачі просять суд:
1. Визнати недійсним правочин щодо внесення майна Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений:
рішенням установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. щодо визначення часток у статутному фонді (протокол №1);
актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р.;
пунктом 6.1.2 статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р. та рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р.
Визнати недійсними правовстановлювальні документи, які видані на підставі цього правочину, а саме:
Свідоцтво про право власності від 08.12.2008р. САС № 531062 та САС № 531063 на нерухоме майно:
будівлю літ. А-5 (9/50 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11;
будівлю енергоблоку літ. В-2 (1/1 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11.
2. Витребувати у ТОВ “НВК “Укравтоматика” майно, що належить Підприємству з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” (т.2, а.с.8-14).
Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Предмет позову -це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають собою юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки.
Заявою від 24.05.2011р. позивачі фактично змінюють предмет позову, про який йдеться в п.2 позовних вимог, а саме:
замість вимоги про витребування у ТОВ “НВК “Укравтоматика” майна, що належить Підприємству з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”,
просять:
визнати недійсним п. 3 рішення установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р., яке оформлене протоколом №1 від 10.10.2008р.;
визнати недійсним п. 6.1.2 статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р.;
визнати недійсним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р.
В той же час, позивачами не враховано, що розгляд справи № 8/75/10-3/5009/1772/11 по суті розпочато ще 26.04.2011р., та продовжено за участю сторін 25.05.2011р.
Як зазначено в Рішенні зборів суддів Вищого господарського суду України від 04.08.2010р. №4 “Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України “Про судоустрій та статус суддів”, початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.
Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Відповідно до ч.4 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
26.04.2011р., суддя відкрив судове засідання по розгляду справи № 8/75/10-3/5009/1772/11, оголосив склад суду і роз'яснив третій особі-1 право відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України.
Відводів складу суду заявлено не було.
Також суддя роз'яснив представнику ОСОБА_1 (третя особа-1) його процесуальні права і обов'язки, встановлені ст. 22, 27 ГПК України.
Крім того, суд заслухав представника ОСОБА_1, який пояснив, що не отримував копію позовної заяви з додатками, та дослідив документи, що є у справі.
В судовому засіданні 26.04.2011р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 заявив клопотання про відкладення розгляду справи та зобов'язати позивачів своєчасно направити на його адресу копію позовної заяви з додатками.
Клопотання третьої особи судом було задоволено.
У зв'язку із задоволенням клопотання представника ОСОБА_1 та необхідністю витребування додаткових доказів у сторін, неявкою всіх представників учасників судового процесу, ухвалою від 26.04.2011р. розгляд справи був відкладений на 25.05.2011р. о 10 годині 30 хвилин.
Також господарський суд враховує, що прийняття заяви позивачів від 24.05.2011р. у такому вигляді і з такими новими вимогами безумовно передбачає одночасну зміну і предмета і підстав позову, залучення іншого відповідача тощо. Зокрема, це стосується вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р.
В той же час, за приписами ст.22 ГПК України одночасна зміна предмету і підстави позову неприпустима.
З огляду на викладене, господарським судом розглядаються позовні вимоги, викладені позивачами в позовній заяві (уточненій) від 28.04.2010р. (т.2, а.с.8-14).
Господарський суд роз'яснює позивачам, що вони не позбавлені права на звернення до суду з відповідним позовом на захист свої порушених прав і охоронюваних законом інтересів ту встановленому законом порядку.
В судовому засіданні 25.05.2011р. представник позивачів підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в уточненій позовній заяві від 28.04.2010р., та просить позов задовольнити на підставі ст.92, 191, 202, 203, 209, 215, 216, 220, 228, 238, 241, 330, 387, 388, 390 ЦК України, ст. 63, 66, 207 ГК України, ст. 3, 5 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, ст. 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, ст. 1, 2, 12, 54, 83.
Зокрема, зазначив, що засіданням Ради директорів ВАТ “Союзкольорметавтоматика” від 15.07.2008р. було вирішено створити ТОВ “Укркольорметавтоматика” та дозволити підприємству зі 100 % інвестицією НПК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” внести до статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” нерухоме майно, яке складається з будівлі літера В-2, площею 1782,2 кв. м.; 3-й поверх будівлі літ. А-5, площею 1737,2 кв. м., розташованого за адресою: Україна, М.Запоріжжя, вул. Сєдова, 11 з отриманням не менш 51 % частки у статутному капіталі.
Наприкінці січня 2009 р. від ОСОБА_2 стало відомо, що ТОВ “Укркольорметавтоматика” зареєстровано ще 22.10.2008р., при цьому директор підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, які йому були надані для створення ТОВ “Укркольорметавтоматика”, з метою отримання власної вигоди, а саме:
вніс до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика” майно підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика”, яке не передбачалось вносити до статутного капіталу, що підтверджується актом прийому-передачі частки майна 25.10.2008р.;
не була зроблена ринкова оцінка майна, що вносилось до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, внаслідок чого була суттєво занижена вартість майна, що внесено підприємством з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, та самовільно зменшена частка підприємства з 100 % інвестицією “НПК “Укркольорметавтоматика” у ТОВ “Укркольорметавтоматика” до 30 %;
змінено склад учасників ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який було обумовлено раніше.
Так, згідно протоколу № 1 від 10.10.2008р. установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика”, на яких були присутні: 1) підприємство зі 100 % інвестицією НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, в особі директора ОСОБА_2; 2) ОСОБА_1; 3) ОСОБА_2; 4) ОСОБА_3; 5) ОСОБА_4, було вирішено: створити ТОВ “Укркольорметавтоматика”; статутний фонд ТОВ “Укркольорметавтоматика” сформувати за рахунок майна учасників та визначити частки кожного учасника у статутному фонді ТОВ “Укркольорметавтоматика” наступним чином: підприємство зі 100 % інвестицією НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” 30 часток, що становить 264 000 грн., ОСОБА_1 - 28 часток, що становить 246 400 грн., ОСОБА_2 - 20 часток, що становить 176 00 грн.; ОСОБА_3 - 17 часток, що становить 149 600 грн., ОСОБА_4 - 5 часток, що становить 44 000 грн.
Крім того, як вбачається з акту оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. майно позивача-1 було внесено до статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” за балансовою вартістю (тобто значно менше його реальної вартості), а майно інших учасників за його ринковою вартістю, що значно зменшило частку позивача-1 у статутному фонді ТОВ “Укркольорметавтоматика” та значно збільшило загальну частку інших учасників.
З відповіді ОП ЗМБТІ від 30.07.2009р. стало відомо, що ТОВ “Укркольорметавтоматика” 15.06.2009р. продало ТОВ “АН-ІНВЕСТ” будівлю енергоблоку літ. В-2 за адресою вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя, а також інше рухоме майно, яке було незаконно передано ОСОБА_2 до ТОВ “Укркольорметавтоматика”.
Позивачам відомо, що директором ТОВ “АН-ІНВЕСТ” була призначена донька ОСОБА_2 і вона ж була учасником ТОВ “АН-ІНВЕСТ”, яка згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009р. на підставі мирової угоди зі своїм батьком передала останньому у власність будівлю енергоблоку літ. В-2 за адресою вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя та обладнання, яке знаходиться в ній і належало позивачам. Після чого, 15.12.2009р. ОСОБА_2 продав це майно ТОВ “НВК “Укравтоматика”.
Посилаючись на приписи ст.202, 232, ч.3 ст. 238, 241 ЦК України позивачі вважають, що внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони втратили будь-яку можливість не тільки розпоряджатись, але й користуватись своїм майном, що завдає суттєвих збитків позивачам.
Укладення такого правочину про передачу у статутний фонд відповідача-1 майна позивачів суперечить статутним цілям діяльності позивача-1.
Також позивачі вважають, що дії ОСОБА_2 по відчуженню їх рухомого майна, шляхом внесення його у статутний фонд відповідача-1, вчиненні з перевищенням повноважень наданих ОСОБА_2 згідно протоколу № 78 від 15.07.2008р. та довіреності від 21.08.2008р., так як в цих документах взагалі не йшла мова про внесення до статутного фонду відповідача-1 якого-небудь рухомого майна позивачів.
Також позивачі наполягають на тому, що внесення майна у статутний капітал господарського товариства є правочином, так як у учасника господарського товариства, який вносить майно у статутний капітал, припиняється право власності на це майно, а новостворене господарське товариство навпаки набуває право власності на це майно.
Крім того, відповідно до ст.5 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, ст. 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, та враховуючи, що законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не зазначено ринковий вид вартості для оцінки частки майна, яке вноситься іноземним підприємством, то повинна була визначатись ринкова вартість внеску позивача-1 до статутного капіталу відповідача-1. Проте цього не було зроблено, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
З посиланням на ст.330, 387, 388 ЦК України, позивачі просять суд також витребувати спірне майно, яке вибуло з їх володіння не з їхньої волі, внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.
ТОВ “НВК “Укравтоматика” (відповідач-2) позовні вимоги не визнав повністю. У відзиві на позов від 25.05.2011р. зазначив, що акт оцінки та передачі майна від 10.10.2008р. за своєю правовою природою не є договором (правочином), оскільки не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Даний акт є суто технічним документом, який саме фіксує виконання цивільних прав і обов'язків. А тому до нього не можуть бути застосовані положення законодавства, які регулюють визнання правочинів недійсними.
ОСОБА_2 (третя особа) також проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у заяві, наданої в судовому засіданні 25.05.2011р. Зазначив, що питання створення ТОВ “Укркольорметавтоматика”, формування його статутного фонду і державної реєстрації перевірялись прокуратурою, яка порушень закону не виявила.
Представники ТОВ “Укркольорметавтоматика” (відповідач-1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ТОВ “АН-ІНВЕСТ”, в судове засідання 25.05.2011р. не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Зокрема, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7, на підставі довіреності від 21.04.2011р. був присутнім в судовому засіданні 26.04.2011р., де йому було повідомлено про дату наступного судового засідання.
Копії ухвали від 12.04.2011р. про прийняття справи до провадження, направлені 13.04.2011р. на адресу третьої особи ОСОБА_4, третьої особи ТОВ “АН-ІНВЕСТ” та на адресу ТОВ “Укркольорметавтоматика” (відповідач-1), повернулись до канцелярії суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Ця ж копія ухвали, направлена на адресу третьої особи ОСОБА_3, до суду не повернулась.
Копія ухвали від 26.04.2011р. про відкладення розгляду справи на 25.05.2011р. завчасно (26.04.2011р.) направлена на адресу всіх учасників судового процесу.
Адреси учасників ТОВ “Укркольорметавтоматика” містяться у Статуті (нова редакція) товариства (т. 3 , а.с.140).
Адреса ТОВ “АН-ІНВЕСТ” міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ № 948943 станом на 04.04.2011р.
Саме на ці адреси неприбулих учасників судового процесу судом направлялися процесуальні документи по справі.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд враховує, що зазначені особи не повідомили суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані матеріали свідчать про те, що неявка вказаних осіб не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Зокрема, судом враховано відзив ТОВ “Укркольорметавтоматика” (т.3, а.с.146-148), в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнав. Зазначив, що директор підприємства зі 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ОСОБА_2 діяв у межах повноважень, що були надані йому Статутом підприємства та Радою директорів ВАТ “Союзцветметавтоматика”.
Ані контрактом від 01.10.2000р., ані статутом ТОВ “НВК “Укркольорметавтоматика” не були передбачені обмеження щодо дій директора з приводу внесення до статутного фонду об'єктів рухомого майна.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін і третіх осіб, що з'явились, суд
Підприємство з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” (позивач-1) створене шляхом реорганізації структурного підрозділу ВАТ “Союзкольорметавтоматика” “Науково-виробничого комплексу “Укркольорметавтоматика”, яке в свою чергу було створене на базі державної організації Запорізької філії ВНДКІ “Кольормет-автоматика” ОНТК “Союзкольорметавтоматика” згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 21.10.1990р. № 1174 “Про створення акціонерних товариств в металургії”, і є його повним правонаступником (п.1.1 Статуту, зареєстрованого розпорядженням Запорізької міської Ради 22.09.1997р. №418р (т. 1, а.с.82-84).
Юридична адреса підприємства: Україна, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11.
Відкрите акціонерне товариство “Союзкольорметавтоматика”, м. Москва (позивач-2) занесено в Реєстр РСФСР №1105.16 та діє на підставі Статуту, зареєстрованого Московською реєстраційною палатою 26.04.2001р. в редакції № 4 зі змінами від 14.05.2002р. (т.1, а.с.70-81).
Згідно п.1.9 Статуту, майно всіх підрозділів Товариства, в тому числі філій і представництв, знаходиться у власності ВАТ “Союзкольорметавтоматика”. Товариство наділяє свої підрозділи майном, яким вони володіють, користуються і розпоряджаються у межах, визначених затвердженими ним Положеннями.
В структуру ВАТ “Союзкольорметавтоматика” входить також і НПК “Укркольорметавтоматика”, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11.
Згідно п.3.1 Статуту ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, до складу статутного капіталу ВАТ “Союзкольорметавтоматика” при його утворенні увійшли будівлі, споруди, обладнання та інше майно організацій Товариства, в тому числі і НПК “Укркольорметавтоматика”(філія ВАТ “СоюзКМА”) - м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11.
29.07.2002р. у Відділі реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської Ради за № 0020459 зареєстровані зміни до Статуту Підприємства зі 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, згідно яких пункт 4.5 Статуту доповнено наступним змістом: “Продаж будинків та споруд потребує узгодження засновника”(т.1, а.с.85).
Рішенням Запорізької міської Ради від 27.03.2001р. №126/16 оформлено право власності на будівлі літ. А-4,Б-2,В-2,Г-2,Д, літ.Ж,Е,З,Л-2,Р,М, що розташовані у м. Запоріжжя по вул. Сєдова ,11 за Підприємством зі 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, про що свідчить свідоцтво про право власності від 11.04.2001р. №721 (т.3, а.с.68).
Згідно Витягу № 5785064 від 10.12.2004р. з “Реєстру прав власності на нерухоме майно” Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, на вказане нерухоме майно визначена форма права власності позивача-1 - власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав (т.3, а.с.69-70).
Відповідно до протоколу № 78 від 15.07.2008р. засідання Ради директорів ВАТ “Союзкольорметавтоматика” (т.4, а.с.45-46) Рада директорів товариства вирішила:
пропозицію ОСОБА_2 не приймати до розгляду;
створити ТОВ “Укркольорметавтоматика” за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11;
дозволити підприємству зі 100 % інвестицією НПК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” внести до статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” нерухоме майно, яке складається з будівлі літера В-2, площею 1 782,2 кв.м.; 3-й поверх будівлі літ. А-5, площею 1 737,2 кв.м., розташованого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11 з отриманням не менш 51 % частки у статутному капіталі;
нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду, повинно бути внесено за ринковою (оціночною) вартістю і оцінено незалежним оцінником;
доручити директору підприємства зі 100 % інвестицією НПК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” ОСОБА_2 провести роботи з організації і реєстрації ТОВ “Укркольорметавтоматика”.
Актом від 10.10.2008р. “Оцінки та передачі майна для формування статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРКОЛЬОРМЕТАВТОМАТИКА” (т.1, а.с.43) учасники Товариства внесли наступне власне майно:
1. Підприємство зі 100% інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, в особі директора ОСОБА_2 частку у статутному фонді Товариства розміром 264 000,00 грн. вніс наступним власним майном:
об'єкт нерухомого майна приміщення літера В-2 з підстанцією л КТП-1000, площею 1 737,2 кв.м., розташоване по вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя - балансовою вартістю 34 398,00 грн.;
замощення автодороги навколо будівель В-2 та а-5 загальною площею 1 750 кв.м., розташованих по вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя, та дороги виїзду та заїзду -балансовою вартістю 5 446,00 грн.;
архівні екземпляри технічної документації -балансовою вартістю 500,00 грн.;
об'єкт нерухомого майна поверх 3 (три) зі сходами приміщення літера А-5, площею 1 027,3 кв.м., розташоване по вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя -балансовою вартістю 156 000,00 грн.;
обладнання, устаткування, обчислювальна техніка, автомобілі -балансовою вартістю 67 656,00 грн. згідно переліку (додається).
2. ОСОБА_1 частку у статутному фонді Товариства розміром 246 000,00 грн. вніс наступним власним майном:
металева балка 30 у кількості 15 тонн -загальною вартістю 140 250,00 грн.;
металевий швелер № 20 у кількості 13 тонн -загальною вартістю 106 150,00 грн.
3. ОСОБА_2 частку у статутному фонді Товариства розміром 176 000,00 грн. вніс акціями ВАТ “Союзкольорметавтоматика” у кількості 120 шт. загальною вартістю 176 000,00 грн.
4. ОСОБА_3 частку у статутному фонді Товариства розміром 149 600,00 грн. внесла наступним власним майном:
метал листовий 1х3 у кількості 14,96 тони -загальною вартістю 109 280,00 грн.
5. ОСОБА_4 частку у статутному фонді Товариства розміром 44 000,00 грн. внесла наступним власним майном:
металевий швелер № 10 у кількості 6 тонн - загальною вартістю 44 000,00 грн.
В цьому ж акті “Оцінки та передачі майна для формування статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРКОЛЬОРМЕТАВТОМАТИКА” зазначено, що Підприємство зі 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” в особі директора ОСОБА_2 передало майно для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика”, а директор ТОВ “Укркольорметавтоматика” в особі ОСОБА_2 прийняв це майно.
10.10.2008р. згідно протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ “Укркольорметавтоматика”, на яких були присутні: 1) підприємство зі 100 % інвестицією НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика”, в особі директора ОСОБА_2; 2) ОСОБА_1; 3) ОСОБА_2; 4) ОСОБА_3; 5) ОСОБА_4, було вирішено: створити ТОВ “Укркольорметавтоматика”; статутний фонд Товариства сформувати за рахунок майна учасників та визначити частки кожного учасника у статутному фонді ТОВ “Укркольорметавтоматика” наступним чином:
підприємство зі 100 % інвестицією НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” 30 часток, що становить 264 000,00 грн.,
ОСОБА_1 - 28 часток, що становить 246 400,00 грн.,
ОСОБА_2 - 20 часток, що становить 176 00,00 грн.;
ОСОБА_3 - 17 часток, що становить 149 600,00 грн.,
ОСОБА_4 - 5 часток, що становить 44 000,00 грн.
Майно засновників оцінено та передане останнім в момент підписання Статуту, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (т.1, а.с.38).
27.11.2008р. за рішенням виконкому Запорізької міської ради № 517/3 на підставі звернення ТОВ “Укркольорметавтоматика” у зв'язку з внесенням об'єктів нерухомості позивачем-1 по вул. Сєдова, 11 до статутного фонду зазначеного товариства оформлено право власності за ТОВ “Укркольорметавтоматика” на об'єкти нерухомості по вул. Сєдова, 11, а саме: будівлю енергоблоку літ. В-2 та 9/50 частини ІІІ поверху літ. А-5 (т.3, а.с.96) .
Відповідно до протоколу № 3 установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 25.12.2008р., збори прийняли рішення про виведення ТОВ НВК “Укркольорметавтоматика” зі складу учасників ТОВ “Укркольорметавтоматика” та затвердили нову редакцію Статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”(т.3, а.с.136).
17.02.2009р. зареєстровані зміни до Статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, в яких пункт 1.7 не містить в якості учасника товариства позивача-1 (т.3, а.с.139-143).
15.06.2009р. за договором купівлі-продажу ТОВ “Укркольорметавтоматика” продало ТОВ “АН-ІНВЕСТ” в особі ОСОБА_10 будівлю енергоблоку літ. В-2 за адресою вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя, (т.3, а.с.102-107).
Згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009р. по справі №2-4415/2009 затверджено мирову угоду між директором ТОВ “АН-ІНВЕСТ” ОСОБА_10 і ОСОБА_2 про передачу у власність останнього будівлі енергоблоку літ. В-2 за адресою вул. Сєдова, 11 у м. Запоріжжя (т.3, а.с.111-113).
Згідно виписки з Реєстру прав власності від 02.12.2009р. №24641855, право власності на нерухоме майно -будівлю енергоблоку літ. В-2 м. Запоріжжя, вул.Сєдова,11 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі мирової угоди, затвердженою ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009р. №2-4415/2009 (т.3, а.с.114)
Як свідчить договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2009р., ОСОБА_2 продав це майно ТОВ “НВК “Укравтоматика” (т.3, а.с.115-119).
Право власності зареєстровано за ТОВ “НВК “Укравтоматика” в реєстрі прав власності 21.12.2009р. за № 24850362 (т.3, а.с.120).
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ч.1 ст.2 Закону України від 07.07.2010р. N v1636323-10 “Про судоустрій і статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів України”, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор (заступник) та юридичні особи чи фізичні особи-підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.
Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує, тобто предмет та підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Слід зазначити, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
При цьому, спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Однак, обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав.
Вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру порушення, яке мало місце, та закону.
Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004р. у справі № 10/732, дійшовши до висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.
За змістом статей 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі з посиланням на ст. 202, 203, 209, 215, 220, 228, 232, 241 ЦК України просять визнати недійсним правочин щодо внесення майна Підприємством з 100% інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений Актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р., як такого, що порушує публічний порядок; суперечить приписам чинного законодавства, та укладений з боку відповідача-1 особою з перевищенням повноважень.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
В той же час, відповідно до ч.1, 3 ст. 167 ГК, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Приписами ст. 1 Закону України від 19.09.1991р. N 1576-XII “Про господарські товариства” встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Поняття товариства з обмеженою відповідальністю надане в ч. 1 ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”, а саме: товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 85 ГК України, господарське товариство є власником:
майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;
продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;
доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;
іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Частиною 1 ст. 86 ГК України також встановлено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Таким чином, передача Підприємством з 100 % інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” майна до статутного фонду TOB “Укркольорметавтоматика” по акту від 10.10.2008р., за своєю правовою природою є дією, спрямованою на набуття корпоративних прав в даному товаристві, та не може розглядатись як цивільно-правова угода з застосуванням норм, які регулюють правочини.
Таким чином, правові підстави визнання недійсним правочину, передбачені гл. 16 ЦК України, та з посиланням на які заявлено позов, не можуть застосовуватися у даних спірних правовідносинах.
Господарський суд звертає увагу позивачів, що за своєю правовою природою Статут та рішення загальних зборів є актами, а не правочином, у зв'язку з чим при вирішенні спорів щодо визнання недійсними статуту (чи його частини) та рішення загальних зборів не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів, а такі вимоги підлягають окремому судовому захисту в межах розгляду корпоративного спору.
З вищенаведених підстав, у задоволенні позову в частині визнання недійсним правочину щодо внесення майна Підприємства з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” до статутного капіталу ТОВ “Укркольорметавтоматика”, який оформлений:
рішенням установчих зборів ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р. щодо визначення часток у статутному фонді (протокол №1);
актом оцінки та передачі майна для формування статутного фонду ТОВ “Укркольорметавтоматика” від 10.10.2008р.;
пунктом 6.1.2 статуту ТОВ “Укркольорметавтоматика”, зареєстрованого 22.10.2008р. та рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 517/3 від 27.11.2008р. судом відмовляється.
В позові про витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ “НВК “Укравтоматика” майна, що належить Підприємству з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” (т.2, а.с.8-14), відмовляється у зв'язку з вищенаведеним, а також у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Об'єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Пред'явлення позивачами такої позовної вимоги в даному провадженні є передчасним, та такою, що заявлена з порушенням правил об'єднання позовних вимог, встановлених ст. 58 ГПК України. Оскільки первинною вимогою є визнання права власності за Підприємством з 100 % інвестицією “НВК “Укркольорметавтоматика” ВАТ “Союзкольорметавтоматика” (позивачем-1) на спірне майно та встановлення факту незаконного позбавлення його такого права. І ці вимоги не є зв'язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В частині позовних вимог про визнання недійсними правовстановлювальні документи, які видані на підставі оскаржуваного правочину, а саме:
Свідоцтво про право власності від 08.12.2008р. САС № 531062 та САС № 531063 на нерухоме майно:
будівлю літ. А-5 (9/50 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11;
будівлю енергоблоку літ. В-2 (1/1 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11
провадження у справі підлягає припиненню.
Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Оспорюване позивачами свідоцтво про право власності, відповідно до приписів ст.19 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Додатку № 1 до п. 2.1 “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затверджено наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, віднесено до правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Але, в силу ст. 12 ГПК України, спір про визнання свідоцтва про право власності недійсним, господарському суду не підвідомчий.
Оскільки, відповідно до ст.12 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;
Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна;
Крім того, суд звертає увагу позивачів на те, що оскаржене ними свідоцтво про право власності прийнято на підставі рішення органу місцевого самоврядування, відомостей про скасування або визнання якого недійсним на час розгляду справи суду не надано.
Пунктом 1 ч. 1 ст.80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст. 44, 49, п.1 ч.1 ст.80, ст. 82 - 85 ГПК України, суд
1. В частині вимог про визнання недійсними правовстановлювальних документів: свідоцтва про право власності від 08.12.2008р. САС № 531062 та САС № 531063 на нерухоме майно:
будівлю літ. А-5 (9/50 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11;
будівлю енергоблоку літ. В-2 (1/1 часток), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11
провадження у справі припинити.
2. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
Суддя В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 30.05.2011р.