Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "08" липня 2011 р.Справа № 9/5007/66/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник реліг.місії "Карітас-Спес" довіреність № 44 від 04.07.2011року
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №08/3930-000021 від 12.04.2011року
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Релігійної місії "Карітас-Спес" в м.Житомир Римсько-католицької церкви (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
про зобов'язання внести зміни в договір про постачання електричної енергії споживачам №297 від 07.10.2008р.
Позивачем пред'явлено позов до відповідача в якому просить зобов'язати ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" укласти доповнення до договору Про постачання електричної енергії споживачам №297 від 07.10.2008року в такій редакції : " п.7.10 Споживач є релігійною організацією і сплачує платежі за електричну енергію по тарифах міського населення."
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі у відповідності до пред'явлених вимог, посилаючись на те, що у вищевказаному Договорі відсутня істотна умова договору, а саме ціна (тариф) по якому відпускається електроенергія, що передбачено ст.180 та 189 ГК України та просить щоб в Договір №297 включити пункт, за яким би він проводив платежі за електроенергію по тарифах міського населення на рівні 26,4коп. за 1 кВ/год.
Представник відповідача проти позову заперечує, на що надав відзив в якому посилається на те, що відповідно до постанови КМ України "Про перехід на єдиний тариф на електричну енергію, що відпускається споживачам" від 15.08.2005р.№745, Національна комісія регулювання електроенергетики України щомісячно встановлює тарифи на постачання електричної енергії, з урахуванням класу напруги та групи споживача.
Крім того, зазначив про те, що на території центру Духовного відродження дітей та молоді "Карітас" який функціонує як літній табір відпочинку , є лише одна культова споруда-капличка, де проводяться богослужіння. Саме на цю споруду розповсюджується застосування тарифу для населення 30,4 грн за 1 кВт.год (без ПДВ). Інші об'єкти (кімнати відпочинку, приміщення для приготування іжї, підсобні приміщення) є об'єктами господарювання благодійного характеру, на яке не розповсюджується дія Постанови НКРЕ №218 від 11.03.2010року, тому повинні розраховуватися за регульованим тарифом, визначеним відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2008року між Зарічанським РЕМ, який діє на підставі доручення ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (електропостачальна організація) та РМ "Карітас - Спес" укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №297.
Відповідно розділу 1 постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 7.2. Договору №297 зазначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп.
Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж Постачальника та Споживача і при напрузі 10 кВ становить II.
Релігійна місія "Карітас -Спес" в м.Житомир Римсько - католицької церкви зверталось до ВАТ "ЕК" Житомиробленерго" з пропозицією про внесення змін до вищевказаного договору.
17.05.2011року ВАТ "ЕК" Житомиробленерго" надало відповідь, в якому повідомляє про те, що Рішенням Вищого господарського суду України (справа №2/102-НМ) від 21.04.2011року вимоги Вашої організації щодо проведення розрахунку за спожиту електричну енергію по тарифам міського населення визнано такими, що не відповідають чинному законодавству.
Судом встановлено факт відсутності підстав для застосування тарифів за спожиту електричну енергію, передбачених Постановою НКРЕ України від 13.03.2011року №344. Таким чином, розрахунки за використану електричну енергію проводяться у відповідності до вищезазначеної Постанови.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в позові з огляду на наступне.
Так, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заходи, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.
На території Центр духовного відродження дітей, молоді, с.Зарічани, Житомирського району, Житомирської області є одна культова споруда - капличка, де проводяться богослужіння, на яку розповсюджується Указ Президента України від 22.06.94 N 322/94 "Про надання пільг релігійним організаціям". Однак, належних документів на дану культову споруду позивач суду не надав.
А тому, виходячи із викладеного, відсутні підстави для застосування Указу Президента України від 22.06.94 N 322/94 "Про надання пільг релігійним організаціям".
На виконання вказаного Указу Президента України Національною комісією регулювання електроенергетики України було прийнято постанову №472 від 15.05.2002 року "Про тарифи на електричну енергію для релігійних організацій", якою передбачено, що відпуск електричної енергії на комунально-побутові потреби релігійним організаціям, які створені і функціонують відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", в тому числі на потреби опалення і гарячого водопостачання проводиться за тарифом 20,3 коп. за 1 кВт год (без ПДВ). Умовою для застосування такого тарифу на електроенергію є відпуск електричної енергії виключно на комунально-побутові потреби релігійним організаціям, зокрема релігійній місії. У всіх інших випадках застосовується роздрібний тариф.
Здійснивши оцінку наданих позивачем за доказів, провівши аналіз норм чинного законодавства, які регулюють порядок укладення господарських договорів, господарський суд враховує наступне.
Згідно з частинами 1, 3 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподаюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського кодексу відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України. За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частиною 2 статті 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Позивач посилається на те, що на адресу ВАТ”ЕК "Житомиробленерго" направлено лист про внесення змін до договору, але сам лист відсутній в матеріалах справи. Проект договору зі внесеними змінами до ВАТ "ЕК" Житомиробленерго" не направлявся.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Всупереч наведеним нормам, позивачем за первісним позовом не надано суду належних доказів направлення відповідачу за пропозиції укласти договір, зокрема проекту договору, який би відповідав вимогам ст. 181 ГК України, ст. 641 ЦК України.
Особливості укладення господарських договорів, у тому числі, на основі типових договорів визначено статтею 184 ГК України. Згідно з ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
З наведеної норми вбачається, що укладення господарського договору на основі типового договору у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо не допускається.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в позові.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "12" липня 2011 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.зпов.про вручення)