Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5925/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 г. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Заднепровської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро»
до Східної митниці
третя особа без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_1
за участю прокурора
про скасування податкових повідомлень
за участю представників сторін
від позивача: Ровицький Ю.С.
відповідача : Смольнякова А.І., Світличний М.А.
третя особа: ОСОБА_1
від прокурора: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро» звернулось з позовом до Східної митниці, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_1, за участю прокурора, про скасування податкові повідомлення - рішення від 29.03.11 №44 на суму 1326311, 68 грн. та №45 на суму 265262,34 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Відповідно до податкового повідомлення рішення від 29.03.11 №44 відповідач вважає, що позивач порушив ст..3. ст.4 Закону України «Про Єдиний митний тариф України» у зв'язку з чим, визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України СПД. Це порушення начебто встановлено актом «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Уктрансагро». Позивач не погоджується з висновками акту, оскільки порядок адміністрування податків (у тому числі перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів), контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи щодо двох комплексних об'єктів, «обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна СВ 24-23-00.000 та «вантажно - розвантажувальне та транспортне обладнання комплексу по сушінню зерна СВ 24-23-00.000» ввезених на митну територію України позивачем протягом 2008 року передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Порядок проведення перевірки визначається податковим кодексом України. На теперішній час передбачено наступні види перевірок: камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або не виїзні) та фактичні перевірки. Відповідачем у період з 10.03.11 по 22.03.11 проводилась невиїзна документальна перевірка. Документальна невиїзна перевірки проводиться на підставі рішення керівника митниці про її проведення, за наявності обставин для її проведення визначених Податковим кодексом, на підставі документів наданих платником податків, податкових декларацій (розрахунків), фінансової статистичної звітності та інше, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Таким чином, при проведенні перевірки законодавством не передбачено такого виду інформації, як інформація отримана з мережі Інтернет. Станом на 24.03.11 позивачем не отримано Копію наказу відповідача від 09.03.11 №222.
Базовою категорією в системі митного оподаткування є митна вартість. Статтею 261 Митного кодексу України встановлено, що саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі, як мито, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість. Обов'язок з визначення коду товару за УКР ЗЕД покладено на митні органи. Визначення коду товару за УКР ЗЕД відбувається у формі Рішення митного органу, яке є обов'язковим для підприємств та громадян та породжує певні правові наслідки, тобто являє собою правовий акт індивідуальної дії, відповідно до ч. 2 ст.313 Митного Кодексу України. Рішення про визначення коду УКР ЗЕД щодо двох комплектних об'єктів ввезених на митну територію України позивачем протягом 2008 року було прийнято Маріупольською митницею. Правильність та достовірність визначення вищевказаних кодів підтверджується Сертифікатом відповідності серії АА№06979, виданого 30.09.08 органом сертифікації «ЦДС ТИСК», та висновком експерта відділення Донецької торгово - промислової палати в м. Маріуполь.
Якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми, відповідно до п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4 закону №2181. Діючим законодавством не передбачено порядку перегляду та донарахування сум податкових зобов'язань у випадку, якщо митним органом вже було визначено код товару .
Представник позивача, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення (т.1 а.с. 162), у яких, між іншим, зазначив, що порядок проведення та види перевірок стосуються переважно податкової служби , а відповідно до п. 61.1 ст. 1 ПКУ визначено, що «податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю. Відповідно до п.15 ст.1 МКУ «митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку». МК України встановлено форму митного контролю у вигляді перевірки. Також зазначено, що «незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватись, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує».
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку 71 встановлено, що під час проведення перевірки посадові особи митного органу вивчають, аналізують та порівнюють дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо. Таким чином, під час проведення документальних невиїзних перевірок законодавством передбачено використання митними органами відомостей, що містяться у мережі Інтернет.
Відповідно з даними специфікацій комплектних об'єктів та пакувальних листів, придбаних Позивачем у компанії «Chief Industries Inc.» обладнання за умовами контракту від 01.08.07 №511 -08 було повністю ввезено на митну територію України та оформлено у митному відношенні як складові частини 2 комплектних об'єктів. Згідно з комплектацією, що наведена у пакувальних листах, специфікаціях КО та додатках до контракту від 01.08.07 № 511-08, ввезені складові частини у зібраному стані уявляють собою силоси, хопери, гальванічні норії та конвеєри, які разом з допоміжним обладнанням (шнеками, кабелями, клапанами, фланцями тощо) є частиною комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000. Однак відповідно до бізнес - плану, до комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000, крім зазначеного, повинно входити як частини комплексу таке обладнання, як зерносушарка, сепаратор для очищення зерна та ваги. Зерносушарка та сепаратор були ввезені на митну територію України та митне оформлення було здійснено за ВМД № 703060000/2007/000415 та 703060000/2007/000376 у митному режимі «імпорт» окремо від обладнання, що пізніше ввозилось як комплектні об'єкти.
Відповідно до інформації з мережі Інтернет стосовно зернозбирального обладнання компанії «Chief Industries Inc.», заснована в 1954 році як невеличка будівельна фірма, незабаром перетворилась на торгівельного агента, що займається продажем фермерських будівель та ємностей для зберігання зерна. Щодо ємностей «Titan» зазначено наступне: «якщо ви бажаєте, щоб зберігання зерна було більш прибутковим, Вам слід звернути увагу на серію «Titan» агропромислового підрозділу «Chief».» Характеристики ємностей наведені на вказаному сайті, відповідають описаним у додатку 1 до контракту від 01.08.07 №511 -08. Таким чином, згідно з даними, що містяться мережі Інтернет стосовно обладнання «Chief Industries Inc.», останнє не виробляє зерносушильне обладнання (підтвердженням чого є те, що позивач не здійснювало придбання зерносушарки у зазначеній компанії, а укладало окремий договір від 01.08.07 №511-08/2 на придбання зерносушарки у компанії «Mathews Compani», митне оформлення якої було здійснено 28.11.07 за ВМД № 703060000/2007/000415), а займається виробництвом обладнання для зберігання зерна, до складу якого входять металеві ємності (силоси, хопери) та транспортувальне обладнання (конвеєри, норії).
Відповідно до данних паспорту СВ 24-23 00.000 комплексу по сушінню зерна, обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна, яке складається з частин обладнання, наведених у додатку 1 до контракту від 01.08.07 №511-08 та яке уявляє собою 6 металевих ємностей «Titan» з допоміжним обладнанням, є силосами - обладнанням, призначеним для забезпечення довготривалого зберігання зерна шляхом його вентилювання. Таким чином, вантажне - розвантажувальне та транспортне обладнання комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000, яке складається з частин обладнання, наведених у додатку 2 до контракту від 01.08.07 №511-08 та яке уявляє собою хопери, ланцюгові конвеєри та гальванічні норії, є обладнанням, призначеним для здійснення допоміжних технологічних функцій із забезпечення зберігання зерна обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна шляхом забезпечення транспортування зерна між хоперами, силосами та транспортними засобами. При цьому хопери уявляють собою ємності з конічними дном, безпосередньо не містять будь - якого електричного, теплового чи іншого обладнання (згідно з даними специфікаціями комплектного об'єкта та пакувальних листів, дані з яких наведено у додатку 2 до акту перевірки) та основною функцією яких є тимчасове зберігання зерна у технологічному процесі руху зерна (забезпечує складування / накопичення зерна перед основним сушінням, очищенням або навантаженням на транспортні засоби). Згідно зі збиральними кресленням, комплекс представляє собою агрегати (ємності (силоси) норії, конвеєри, хопери та їх складові частини (зачисні шнеки, клапани, верхні засуви), що взаємодіють між собою в процесі вивантаження та навантаження зерна на транспортні засоби (автомобільний, залізничний та морській види транспорту). На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надала пояснення, що зазначене обладнання переміщувалось через кордон в рамках виконання додатків №1 та №2 до контракту від 01.08.07. До заяви товариством було надано комплект документів, передбачений п. 2.2. Наказу ДМСУ від 12.12.05 №1219. Розглянувши пояснення Маріупольська митниця прийняла позитивні рішення щодо класифікації комплектних об'єктів. У разі потреби отримання додаткових документів для прийняття рішення, термін розгляду заяви може бути продовжений керівником митного органу або особою, яка його заміщує. Таким чином, у разі невідповідності документів, наданих товариством, або недостатності відомостей для прийняття рішення щодо однозначного визначення коду комплектного об'єкту митниця мала можливість та повинна була звернутися до позивача з вимогою щодо надання додаткових документів, а також збільшити час на розгляд відповідних заяв. Таким чином, позитивні рішення Маріупольської митниці щодо визначення кодів комплектних згідно з УКТЗЕД, які були отримані до початку митного оформлення товарів у митному режимі «Імпорт», були обов'язковими для використання під час митного оформлення товарів, на підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро» є юридичною особою, відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №278555 (т.1 а.с. 147)
Державною митною службою Східною митницею було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи. За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 23.03.11 №8-/1/700000000/0033012180. В ході перевірки було встановлено невірну класифікацію товару за УКТЗЕД під час митного оформлення ВМД, що призвело до неправильного визначення розміру ставки ввізного мита у зв'язку з чим було занижене податкове зобов'язання на суму 1273259,21грн., у тому числі мито - 1061049,34 грн., ПДВ - 212209,87 грн. (т.1 а.с. 19)
За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 29.03.11 №44 яким було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 1326311,68, за основним платежем 1061049,34 грн., за штрафними санкціями 265262,34 грн., та від 29.03.11 №45 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 265262,34 грн., за основним платежем 212209,87грн., за штрафними санкціями 53052,47 грн. (т.1 а.с. 17,18).
Судом встановлено, що у 2008 році позивачем було ввезено на митну територію України обладнання комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000 (далі комплекс) як складових частин 2 комплексних об'єктів на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі продажу від 01.08.07 №511-08 (т.1. а.с. 113) укладеного з компанією «Chief Industries Inc.» (США). Митне оформлення вказаного обладнання здійснене за 57 ВМД у митному режимі «імпорт»: № 703060000/2008/000055, 703060000/2008/000056, 703060000/2008/000059, 703060000/2008/000060, 703060000/2008/000061, 703060000/2008/000062, 703060000/2008/000069, 703060000/2008/000070, 703060000/2008/000071, 703060000/2008/000072, 703060000/2008/000073, 703060000/2008/000074, 703060000/2008/000075, 703060000/2008/000076, 703060000/2008/000078, 703060000/2008/000079, 703060000/2008/000080, 703060000/2008/000082, 703060000/2008/000089, 703060000/2008/000090, 703060000/2008/0000101, 703060000/2008/0000102, 703060000/2008/0000106, 703060000/2008/0000110, 703060000/2008/0000114, 703060000/2008/0000120, 703060000/2008/0000124, 703060000/2008/0000131, 703060000/2008/0000136, 703060000/2008/0000138, 703060000/2008/0000141, 703060000/2008/0000142, 703060000/2008/0000145, 703060000/2008/0000156, 703060000/2008/0000117, 703060000/2008/0000118, 703060000/2008/0000119, 703060000/2008/0000121, 703060000/2008/0000125, 703060000/2008/0000126, 703060000/2008/0000127, 703060000/2008/0000130, 703060000/2008/0000132, 703060000/2008/0000133, 703060000/2008/0000134, 703060000/2008/0000135, 703060000/2008/0000137, 703060000/2008/0000143, 703060000/2008/0000144, 703060000/2008/0000146, 703060000/2008/0000151, 703060000/2008/0000152, 703060000/2008/0000153, 703060000/2008/0000155, 703060000/2008/0000160, 703060000/2008/0000163 (т.1 а.с. 174 - 234 т.2 а.с. 1- 221).
Митне оформлення здійснювалось ОСОБА_1, спеціалістом з митного оформлення ТОВ «СРЗ», який діяв на підставі договору на надання послуг митного брокера від 02.11.07 №112, укладеного з ТОВ «СРЗ» (т.3 а.с. 174)
Згідно з додатком 1 до контракту предмет контракту уявляє собою, Ємність «Titan Silo 30D CD 24-23» 5 одиниць, Ємність «Titan Silo 30D CD 20-22» 1 одиниця, за додатком 2 до контракту ємності для тимчасового складування та зберігання перед основним сушінням, для сортування зерна, що надходить, на партію за вологістю навантаження на авто - та залізничний транспорт Chief хопер CHT 8-12 - 1 одиниця, Chief хопер CHT 6-12 - 2 одиниці, Chief хопер CHT 5-6 - 1 одиниця, Chief хопер CHT 12-7 - 1 одиниця, Chief хопер CHT 5-4 - 1 одиниця. Скребкові конвеєри, гальваничні норії.
Вартість складових частин комплектного обладнання «Обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000» оформлених за ВМД складає 7737801,94грн., вартість складових частин комплектного обладнання «Вантажне - розвантажувальне та транспортне обладнання комплексу по сушінню зерна складає 7420045,82 грн.
Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, за якими здійснюється класифікація товарів, наведені у додатку “Митний тариф України” до Закону України "Про Митний тариф України".
Під час митного оформлення комплектний об'єкт «Обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000» було класифіковано Маріупольською митницею згідно УКТЗЕД у товарній підкатегорії 8419310000 як сушарки для сільськогосподарських продуктів. Комплектний об'єкт «Вантажне - розвантажувальне та транспортне обладнання Комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000» було класифіковано згідно УКТЗЕД у товарній підкатегорії 8428399800 як інші елеватори та конвеєри безперервної дії для товарів або матеріалів.
З акту перевірки вбачається що перевірка проводилась на підставі документів що були надані позивачем під час митного оформлення, та інформації з мережі Інтернет за адресою www/chiefind.ru. Будь яких інших документів відповідачем не досліджувалось.
Відповідачем зазначено, що підставою для проведення перевірки стала інформація з мережі Інтернет за адресою www/chiefind.ru, відповідно до якої компанією «Chief Industries Inc.» (США) є торгівельним агентом, що займається продажем фермерських будівель та ємностей для зберігання зерна. В інтерв'ю, яке було взято журналістом у президента агропромислового підрозділу компанії останній зазначив, що «зберігання зерна в силосах має два ключових моменти: сушіння зерна та його аерація. Наша компанія не виробляє зерносушильне обладнання. Наша задача забезпечити відповідне зберігання зерна за рахунок його якісної аерації для подальшого транспортування. Компанія Chief є одним з лідерів з виробництва аєраціонного обладнання для силосів в США …». Таким чином відповідач дійшов висновку, що останній не виробляє зерносушильного обладнання. Відповідач вважає, що ставка ввізного мита повинна бути 7% у товарній позиції 7309 за УКТЗЕД.
Відповідно до Порядку п.1.2 Порядку прийняття про класифікацію комплектного об'єкту згідно з УКТЗЕД затвердженого Наказом ДМСУ від 12.12.05 №1219 (далі Порядок №1219, який діяв на час митного оформлення, комплектний об'єкт - промисловий або інший об'єкт у цілому, окремий цех, установка чи агрегат, що являють собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину, у зібраному стані класифікуються за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД та спорудження яких передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж, налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не можуть увозитись на митну територію України (вивозитись за межі митної території України) за однією партією товарів.
Пунктом 2 Порядок №1219 встановлено порядок прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, яким передбачено подання митному органу заяви у двох примірниках, при цьому в преамбулі заяви після слів «дозвіл на» вчиняється запис такого змісту: "класифікацію комплектного об'єкта (зазначається найменування комплектного об'єкта) за кодом згідно з УКТЗЕД". У розділі 3 Заяви зазначається строк, протягом якого комплектний об'єкт буде ввезено на митну територію України (вивезено за межі митної території України) та здійснено його декларування в повному обсязі. Строк переміщення через митний кордон України комплектного об'єкта обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом першої партії складових комплектного об'єкта. Разом із Заявою до митного органу подаються документи, що засвідчують відомості, зазначені в ній, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт); довідка щодо термінів поставки комплектного об'єкта та їх обґрунтування; технічний опис комплектного об'єкта, наданий виробником або відправником (стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) комплектного об'єкта, що дає змогу установити призначення й функції як усього обладнання в цілому, так і його окремих складових частин; складальне креслення (схема) комплектного об'єкта із зазначенням у ньому порядкових номерів позицій, визначених у специфікації на складові комплектного об'єкта; специфікація на комплектний об'єкт, складена на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), із зазначенням у ній всіх його складових частин.
Митний орган розглядає Заяву протягом 10 днів з дня її подання та приймає Рішення. У разі потреби отримання додаткових документів для прийняття Рішення термін розгляду Заяви може бути продовжений керівником митного органу або особою, яка його заміщує.
У разі прийняття позитивного Рішення митним органом заповнюються відповідні розділи Заяви. При цьому в розділі "Рішення митного органу" вичиняється запис "Код комплектного об'єкта ___ згідно з УКТЗЕД. Дозволяється оформлення складових комплектного об'єкта за кодом комплектного об'єкта __ згідно з УКТЗЕД, за умови переміщення та декларування комплектного об'єкта у визначений строк".
У розділі "Строк дії дозволу/особливі умови дозволу/причини відмови" митний орган зазначає окремо строк дії Рішення та строк, протягом якого підприємство повинно ввезти на митну територію України (вивезти за межі митної території України) та здійснити декларування комплектного об'єкта в повному обсязі з урахуванням термінів поставки комплектного об'єкта.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації затвердженої Наказом ДМСУ від 09.07.97 №307 (далі Інструкція), у графі 33 «Код товару», при декларуванні складових комплектного об'єкта, на які отримано позитивне рішення митного органу про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, зазначається код згідно з УКТЗЕД комплектного об'єкта.
У відповідності до вимог Порядку №1219, 28.02.08 позивач, звернувся до Маріупольської митниці для отримання дозволів на класифікацію комплектних об'єктів з заявами №У-125, У -124 для надання дозволу на класифікацію комплектних об'єктів «Обладнання остаточної досушки зерна комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000» за кодам 8419310000 як сушарки для сільськогосподарських продуктів, комплектний об'єкт «Вантажне - розвантажувальне та транспортне обладнання Комплексу по сушінню зерна СВ 24-23 00.000» за кодом 8428399800 як інші елеватори та конвеєри безперервної дії для товарів або матеріалів. За наслідками розгляду заяв було прийнято позитивне рішення митного органу про що мається запис у відповідних графах на заявах. (т.3 а.с. 49,80).
Відповідно до статей 313, 314 Митного Кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
Таким чином, відповідач не вірно вказує та те, що це рішення не має сили рішення, оскільки це був попередній дозвіл, на час розгляду заяви він мав всі необхідні документи, мав встановлений законодавством проміжок часу для перевірки відомостей, мав можність витребувати додаткові документи та вчинювати інші дії для правильного визначення коду.
При оцінці такої суперечності у висновках відповідача з наведеного питання суд виходить з того, що згідно ст. 10 Митного Кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Листи Державної митної служби України не можна віднести до нормативно-правових актів, тому висновки відповідача, які фактично ґрунтуються на наданні Держмитслужбою листа з роз'ясненнями щодо класифікації згідно УКТЗЕД комплектних об'єктів є неправомірними.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність у Держмитслужби повноважень з розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД. Реалізація таких повноважень має відбуватися у встановлений законом спосіб. Зокрема, відповідно до п. 12 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1863, пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби.
Щодо призначення завезеного обладнання, позивачем надано лист Корпорації «Зернові системи», яке є торгівельним представником компанії «Chief Industries Inc.», відповідно до якого силоси, які входять до комплексу по сушінню зерна, є сушарним обладнанням та призначено для кінцевого сушіння зерна, хопери, що входять в комплекс по сушінню зерна, та призначені для транспортування зерна та є транспортним обладнанням.
Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує наступне.
Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами" (що діяв на час митного оформлення) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.
Вказана норма також викладена у Податковому кодексі України пункт 54.5 статті 54.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, тому відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.
Аналогічна правова позиція викладена в узагальненнях щодо практики розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами, які наведені у листі Верховного суду України від 01.01.2010 року.
Відповідач під час митного оформлення мав можливість встановити наявність методологічних помилок у поданих позивачем ВМД та прийняти рішення про визначення правильного на його думку коду товару за УКТЗЕД. Такого ним зроблено не було, тобто контролюючий орган погодився з правильністю визначення коду товарної номенклатури. Законодавство щодо класифікації за УКТЗЕД спірного товару з моменту його ввезення не змінювалось.
Щодо правомірності проведення перевірки, то відповідно до п. 2 - 4 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 №71, перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України. Підставами проведення перевірки є виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні такого органу за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність платника податків під час проведення перевірки необов'язкова.
Відповідачем у судове засідання надано наказ Східної митниці від 09.03.11 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» №222, у якому зазначено термін проведення перевірки з 10.03.11 по 22.03.11.(т.4 а.с.5) та повідомлення від 10.03.11 №11-39/2660, на якому міститься відмітка позивача про отримання 14.03.11, тобто відповідачем повідомлення було підготовлено а позивачем отримано вже після початку проведення перевірки.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Оскільки на підставі спірних частин вимоги відповідача не виникли правовідносини, які доцільно зберегти, суд, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі позовних вимог та застосовує той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи, а саме визнає спірні частини вимоги відповідача протиправними.
Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро» до Східної митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_1, за участю прокурора про скасування податкових повідомлень від 29.03.11 №44 на суму 1326311, 68 грн. та №45 на суму 265262,34 грн., задовольнити.
Визнати протиправними податкові повідомлення від 29.03.11 №44 на суму 1326311, 68 грн., за основним платежем 1061049,34 грн. за штрафними санкціями 265262,34 грн. та №45 на суму 265262,34 грн., за основним платежем 212209,87 грн. за штрафними санкціями 53052,47 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 21 червня 2011 року в присутності представників сторін.
Постанову у повному обсязі складено 24 червня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.