Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження в справі
29 червня 2011 р. Справа № 2а/0570/7040/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття ухвали: 13:45
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
секретаря судового засідання Тютюнника М.О.,
з участю представника позивача Мітьєва Г.П.,
з участю представника відповідача Лабун Г.І.,
розглянувши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» про стягнення заборгованості у сумі 9371,43 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов мирової угоди, затвердженою ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.11.2003 по справі № 5/49Б,-
У травні 2011 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (далі - Управління) звернулося в суд із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 6 листопада 2003 року по справі № 5/49Б затверджена мирова угода між боржником - Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта ім. Абакумова» (далі - ДВАТ «Шахта ім. Є.Т.Абакумова») та кредиторами, одним з яких визнано Ленінське районне управління м. Донецька Пенсійного фонду України. Відповідно до мирової угоди від 31 жовтня 2003 року по справі № 5/49 Б боржник приступає до виконання умов угоди з дня її затвердження. Пунктом 2.3 вищезазначеної мирової угоди передбачено, що погашення вимог кредиторів, віднесених до четвертої черги, повинно здійснюватися щомісячно рівними платежами з 1 квітня 2005 року по 1 квітня 2007 року протягом 24 місяців. Зазначений пункт угоди не виконується. Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі - Закон № 2343), у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 9371,43 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала пояснення, аналогічні у запереченні № 957 від 16.06.2011. Повідомила, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 3 вересня 2001 року відповідач визнаний кредитором боржника ДВАТ «Шахта ім. Є.Т.Абакумова», яка прийнята судом в межах розгляду справи про банкрутство зазначеного підприємства № 5/49Б. Суму заборгованості по мировій угоді відповідач не погашає. Невиконання умов мирової угоди тягне за собою певні правові наслідки, передбачені ст.39 Закону № 2343. Таким чином, в даному випадку має місце невиконання умов мирової угоди, отже, питання щодо невиконання мирової угоди повинно вирішуватись шляхом застосування норм Закону № 2343 та розглядатись у порядку господарського судочинства. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія») є юридичною особою та створене наказом Міністерства палива та енергетики України № 492 від 18 серпня 2004 року. Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» входить до складу ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» без права юридичної особи. У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є правонаступником ДВАТ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 3 вересня 2001 року в межах розгляду справи про банкрутство зазначеного підприємства № 5/49Б, Ленінське районне управління м. Донецька Пенсійного фонду України визнане кредитором боржника ДВАТ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 6 листопада 2003 року затверджено мирову угоду від 31 жовтня 2003 року по справі № 5/49 Б про банкрутство ДВАТ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова».
Відповідно до п. 2.3 зазначеної мирової угоди погашення вимог кредиторів, віднесених до четвертої черги, у тому числі вимоги позивача на суму 9557,98 грн., буде здійснюватися щомісячно рівними платежами з 1 квітня 2005 року по 1 квітня 2007 року протягом 24 місяців. Як зазначає позивач та підтверджує відповідач заборгованість була погашена частково в сумі 186,55 грн. Проте доказів сторонами не надано, оскільки документи було втрачено.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Мирова угода це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (прощення боргів). Це судова процедура, яка застосовується щодо боржника відповідно до Закону № 2343. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2343 провадження у справах про банкрутство регулюється Законом № 2343, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Невиконання умов мирової угоди тягне за собою правові наслідки, встановлені ст. 39 Закону № 2343. Так, у відповідності до частини 5-8 цієї статті мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі: невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначена компетенція суду щодо розгляду господарських справ. Зокрема, передбачено, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343.
У п. 2.1 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 N04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що відповідно до ч. 1 ст. 5 № 2343 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. При цьому Закон слід розглядати як законодавчий акт, який містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед нормами загальними щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, укладання мирової угоди між боржником і кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
З тексту позовної заяви вбачається, що фактично предметом спору є невиконання умов мирової угоди, укладеної в рамках справи про банкрутство № 5/49Б, що не є публічно-правовим спором у розумінні КАС України.
Таким чином, даний позов належить розглядати у порядку господарського, а не адміністративного судочинства. Зазначене є підставою для закриття провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 136, 157, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» про стягнення заборгованості у сумі 9371,43 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов мирової угоди, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2003 по справі № 5/49 Б - закрити.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Єфіменко О.В.