Україна
16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/2837/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-40 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.
при секретарі Цургановій Г.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Малюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання рішення від 23.12.2010 року про відмову в державній реєстрації прав незаконним, зобов'язання зареєструвати право власності на 1\2 частини квартири АДРЕСА_1, видання витягу з Державного реєстру майнових прав на зазначене нерухоме майно,
Позивач 22 лютого 2011 року звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позову зазначив, що 06 листопада 2007 року Будьоннівським районним судом міста Донецька прийняте рішення по справі № 2-2658/07 про визнання за ним права власності на ? частини квартири АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили 17 листопада 2007 року.
23 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна згідно рішення суду.
23 грудня 2010 року відповідач прийняв рішення про відмову у реєстрації об'єкта нерухомості за підстав, що надані позивачем документи не надають можливості встановити відповідність заявлених прав наданим документам, оскільки у резолютивній частині рішення не вказаний висновок про задоволення ви відмові у позові, також за якою особою визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Позивач із рішенням не погоджується іу позові просить визнати незаконним рішення щодо відмови у реєстрації прав власності та зобов'язання зареєструвати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та видати витяг з реєстру.
Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову, свої вимоги мотивували аналогічно викладеному у позовній заяві, вказали, що ухвалами Будьоннівського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2011 року роз'яснено рішення суду від 06 листопада 2007 року, зокрема зазначено, що позов задоволений повністю, а також виправлено описку у всьому тексті рішення від 06 листопада 2007 року, де вказане прізвище позивача як - ОСОБА_1, та в резолютивній частині рішення вказано : визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Зазначили, що після надбання законної сили вказаних постанов до БТІ з питання реєстрації права власності на квартиру не зверталися. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, вказала, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у розгляді справи, вважає встановленим наступне.
Позивач - фізична особа ОСОБА_4, який проживає за адресою: 83014, АДРЕСА_2.
Відповідач - комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації у місті Донецьку» є суб'єктом владних повноважень, якій у даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому нормами пункту 5 Розділу У «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7\5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», згідно яких до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Рішенням Будьоннівського районного суду міста Донецька від 06 листопада 2007 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, державної податкової інспекції Будьоннівського району міста Донецька про визнання права власності на ? частину квартири за законом, визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Позивач звернувся до КП «БТІ у місті Донецьку» із заявою про проведення державної реєстрації права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
23 грудня 2010 року рішенням б/н КП «БТІ міста Донецька» відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно зв'язку із тим, що надані документи не надають можливість встановити відповідність заявлених прав та наданих документів вимогам законодавства, зокрема, у резолютивній частині рішення не вказаний висновок про задоволення ви відмові у позові, також за якою особою визнано право власності на ?? частину квартири АДРЕСА_1.
Позивач із рішеннями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність свого рішення з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Статтею 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно пп. п.1 статті 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
У відповідності до частини 3 статті 17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.
Таким порядком є Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.
Це Тимчасове положення визначає, зокрема, порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (пп.1.1 п.1).
Згідно із пунктом 2.9 Тимчасового положення документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
Пункт 3.5 Тимчасового положення зобов'язує реєстратора БТІ відмовити у проведенні державної реєстрації прав, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Отже, виходячи з аналізу вказаних норм, вбачається, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно є те, що надані для реєстрації документи не відповідають діючим нормативним актам України та не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Вимоги до змісту рішення суду закріплені у статті 215 ЦПК України, у відповідності до частини 3 якої, у резолютивної частини рішення зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновок суду по суті позовних вимог.
Як вбачається із рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 06 листопада 2007 року у резолютивній його частині рішення не вказано за якою особою визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, а також у тексті рішення невірно було вказане прізвище позивача - ОСОБА_1 замість ОСОБА_1.
Таким чином, на момент звернення ОСОБА_4 до БТІ у реєстратора були наявні всі законні підстави для відмови у реєстрації за ним права власності на об'єкт нерухомого майна.
Також судом встановлено, що ухвалами Будьоннівського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2011 року роз'яснено рішення суду від 06 листопада 2007 року, зокрема зазначено, що позов задоволений повністю, а також виправлено описку у всьому тексті рішення від 06 листопада 2007 року, де вказане прізвище позивача як - ОСОБА_1, та в резолютивній частині рішення вказано : визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено доводами позивача та його представника, що після набрання законної сили ухвал суду від 22 квітня 2011 року про роз'яснення судового рішення та виправлення описки у судовому ОСОБА_1 до БТІ з питання реєстрації права власності на ? частину квартири не звертався.
Згідно із частиною 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень , дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідач у даних правовідносинах діяв у межах делегованих йому державою повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання рішення від 23.12.2010 року про відмову в державній реєстрації прав незаконним, зобов'язання зареєструвати право власності на 1\2 частини квартири АДРЕСА_1, видання витягу з Державного реєстру майнових прав на зазначене нерухоме майно - відмовити у повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16 червня 2011 року у присутності позивача та представників сторін.
Повний текст постанови буде виготовлено 21 червня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.
Суддя Стиран В.В.