Україна
23 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5942/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (дов.)
відповідача: ОСОБА_2 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки»
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010р. №0031641542/0
Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» (надалі - позивач, ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010р. №0031641542/0.
Позивач не погоджується із спірним рішенням посилаючись на те, що позивач діяв правомірно при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_3, свідоцтва платника податку на додану вартість якого анульовано.
Позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання його контрагентом своїх обов'язків. Та зазначає про наявність нотаріально завіреної копії свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію ФОП ОСОБА_3 платником податку на додану вартість.
В судовому засіданні від 23.06.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недійсність свідоцтва платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
У судовому засіданні від 23.06.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна перевірка декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки», за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 26.10.2010р. №100/15-3/35318923.
Згідно висновку вказаного акту, позивачем занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період липень 2009р. - березень 2010р., червень 2010р. на суму 146 645,67 грн.
Підставою для встановлення зазначеного порушення стали наступні обставини.
Відповідно договору № б/н від 30.06.2010р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надає позивачу консультаційні послуги з юридичного та бухгалтерського обслуговування, маркетингового дослідження ринку охоронних послуг.
У зв'язку із зазначеним позивачем за період липень 2009р. - березень 2010р., червень 2010р. сформувало податковий кредит на підставі отриманих від ФОП ОСОБА_3 податкових накладних.
Перевіряючими встановлено, що згідно листа Бердянської ОДПІ від 12.08.2010р. №3215/7/17-1 свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) НОМЕР_2, дата видачі 02.11.2001р. - анульоване 31.01.2005р.
У зв'язку із зазначеним перевіряючі зазначили, що позивачем завищено податковий кредит за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДА, що сформована від ФОП ОСОБА_3, який не є платником податку на додану вартість з 31.01.2005р.
У матеріалах справи наявні копії податкових накладних від 31.01.2010р. № 84, від 26.02.2010р. № 89, від 31.03.2010р. № 90, від 30.06.2010р. № 170, що виписані ФОП ОСОБА_3 (№ свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_2) покупцю ТОВ «ОА «Комплексна гарантія безпеки».
Позивач посилається на те, що ФОП ОСОБА_3 йому була надана нотаріально завірена копія свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2001р.
Вказана копія посвідчена нотаріусом 23.09.2010р. та зареєстровано в реєстрі за №5076.
Суд зазначає, що нотаріусом лише посвідчена відповідність копії свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2001р. відповідному оригіналу, не залежно від дійсності вказаного свідоцтва, що не підтверджує факту дійсності цього свідоцтва.
Згідно акту Бердянської МДПІ № 7 від 31.01.2005р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, комісією встановлено, що ФОП ОСОБА_3 втратив статус платника ПДВ, та прийнято рішення про анулювання свідоцтва НОМЕР_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 що видане 01.11.2011р. Дата анулювання - 31.01.2005р.
Крім того, відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 17.02.2011р. № 2142/5/10-4016/568, 03.02.2005р. до реєстру платників ПДВ внесено запис про анулювання реєстрації платником ПДВ Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (індивідуальний податкових номер НОМЕР_1, дата анулювання свідоцтва - 31.05.2005р.), причина анулювання - «ліквідація за власним бажанням». Відомості з реєстру платників ПДВ про анулювання реєстрації ОСОБА_3 оприлюднені на веб-сайті ДПА України 12.09.2005р.
На підставі акту перевірки від 26.10.2010р. №100/15-3/35318923 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010р. №0031641542/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 146 645,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 73 322,84 грн.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний на момент формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з положеннями пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю заповнену належним чином податкову накладну. Податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань.
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання.
У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок додану вартість» центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79 затверджено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429), яким встановлений порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент анулювання свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2001р.
Згідно до п. 25.2.2. цього Наказу органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість.
Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Згідно до п. 35 цього Положення для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):
- дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії;
- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Додатково до таких даних з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування оприлюднюються дані про дату реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, дату виключення із такого реєстру, а також дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах.
Право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.
Позивач мав можливість переконатися у статусі його контрагента, скористувавшись наведеним вище сайтом.
Наявність оригінала чи копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ у розпорядженні особи не може бути беззаперечним доказом його статусу, оскільки статус платника втрачається з моменту анулювання свідоцтва, а не з моменту повернення його оригіналу до податкового органу.
Таким чином, видані ФОП ОСОБА_3 податкові накладні не можуть бути підставою виникнення податкового кредиту, оскільки видані особою, яка згідно пп. 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мала права їх видавати.
На підставі наведеного, Суд вважає, що спірне рішення є правомірним, та таким, що відповідає встановленим ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства вимогам, а позовні вимоги - необґрунтовані, та такі що не мають підстав для задоволення.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Комплексна гарантія безпеки» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 23 червня 2011 року, повний текст виготовлено 29 червня 2011 року.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Буряк І. В.