Україна
23 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9439/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Окрибелашвілі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за дов. від 1 листопада 2011 року
від відповідача: не з'явився
Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Правовою підставою припинення фізичної особи представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІV, ст.ст. 16, 20 Податкового кодексу України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 04.09.2002р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у Макіївській ОДПІ з 05.09.2002р. (арк. справи 4 - 6).
Відповідно до акту про ненадання податкової звітності від 26.05.2011р. № 731/17 відповідач не надає звітність до податкового органу з дня реєстрації тобто з 04.09.2002р. (арк. справи 9), у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом.
Підпунктом 20.1.12. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.
З огляду на те, що відповідач не надавав звітність з вересня 2002р. і правові наслідки неподання звітності виникли у 2003р., тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України, факт порушення вимог законодавства щодо своєчасності надання звідності суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент неподання відповідачем податкової звітності.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 наведеного закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу для платників податку, - протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509- ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.
Як встановлено судом відповідач не подавав податкову звітність до податкового органу з вересня 2002р.
Крім того слід зазначити, що підприємець не має заборгованості з податків і зборів (арк. справи 7).
Згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV неподання фізичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 червня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 29 червня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.