Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7545/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка
про стягнення суми заборгованості на користь держави у розмірі 8 541,50 грн. та у розмірі 1 700,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за дов. від 20 травня 2011 року
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто
Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості на користь держави у розмірі 8 541,50 грн. та у розмірі 1 700,00 грн.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-BP, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509- ХІІ, ст. 20 Податкового кодексу України.
Зазначає, що податкова заборгованість у відповідача виникла на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010р. № 0001912343 на суму 8 541,50 грн. та № 0001922343 на суму 1 700,00 грн., які були оскаржені відповідачем в судовому порядку, але у задоволенні позовних вимог йому відмовлено, рішення суду набрало законної сили. В результаті несплати штрафних санкцій, визначених наведеними рішеннями відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 10 241,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 1 700,00 грн., які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.07.2010р. № 0001922343 визнав у повному обсязі. Проти задоволення позовних вимог про стягнення 8 541,50 грн., нарахованих рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010р. № 0001912343 заперечував. Зазначив, що рішення податкового органу були оскаржені ним в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2010р. по справі № 2а-20622/10/0570 позовні вимоги були задоволені частково. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р. постанова суду першої інстанції скасована, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції оскаржена відповідачем до Вищого адміністративного суду України, касаційна скарга прийнята до касаційного провадження. У зв'язку з цим, з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до норм якої, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, просив зупинити провадження у даній справі.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 05.09.2008р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у Горлівській ОДПІ з 08.09.2008р. (арк. справи 5, 6).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення суми грошових зобов'язань прямо визначені законодавством України.
15.07.2010р. Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої викладені в акті № 0123/05/02/23/НОМЕР_1 від 16.07.2010р. (номер і дата реєстрації в Горлівській ОДПІ № 204/05/23/23/НОМЕР_1 від 26.07.2010р. (арк. справи 12 - 17).
На підставі вищезазначеного акту Горлівською ОДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001922343 від 29.07.2010р. на суму 1 700,00 грн. на підставі абз. 15 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001912342 від 29.07.2010р. на суму 8 541,50 грн. на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. справи 8, 9).
За наслідками оскарження зазначених рішень в судовому порядку, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2010р. по справі 2а-20622/10/0570 позовні вимоги задоволені частково, а саме, частково скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001912343 від 29.07.2010р. на суму 8 452,75 грн., у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001922343 від 29.07.2010р. на суму 1 700,00 грн. - відмовлено (арк. справи 49 - 54).
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р. постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (арк. справи 18 - 19).
Рішення суду апеляційної інстанції оскаржено відповідачем в касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2011р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (арк. справи 45).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р. на день розгляду справи є такою що набрала законної сили.
Частиною 1 ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Той факт, що відповідач оскаржив рішення апеляційної інстанції у касаційному порядку, не звільняє його від обов'язку сплатити штрафні санкції, нараховані контролюючим органом, оскільки набрання законної сили судовим рішенням означає те, що воно набуває обов'язковості і вимагає від сторони у справі вчинення певних дій для його виконання.
Доказів сплати заборгованості в сумі 10 241,50 грн. відповідач не надав та не заперечував щодо їх несплати.
Крім того, відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 1 700,00 грн., які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.07.2010р. № 0001922343 визнав.
Відповідно до ч.1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
У відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Згідно із частиною 3 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 39 ст. 2 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості на користь держави у розмірі 8 541,50 грн. та у розмірі 1 700,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості на користь держави у розмірі 8 541,50 грн. на р/р № 31115106700021, код 3021080900, ОКПО 34686448, МФО 834016 в УДК в м. Горлівці Донецької області, одержувач: Державний бюджет у ЦМР м. Горлівки.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості на користь держави у розмірі 1 700,00 грн. на р/р № 31115106700021, код 3021081100, ОКПО 34686448, МФО 834016 в УДК в м. Горлівці Донецької області, одержувач: Державний бюджет у ЦМР м. Горлівки.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 червня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 24 червня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.