Україна
20 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7494/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Мичак О.С.
за участю:
представників позивача Калачик О.В., Поддубної І.В.,
представників відповідача Карташева О.О., Вінділович Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗОВСЬКА» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2011 № 0000402342, -
11.05.2011 ТОВ «ЮЗОВСЬКА» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000402342 від 28.04.2011 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 608726,24 грн., у т.ч. за основним платежем - 486986,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121739,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань правових відносин з ПП «Донтехкомплект» (ЄДРПОУ 32965385) за липень 2010р. (акт перевірки № 325/23/36012230 від 19.04.2011), згідно з висновком якого позивачем було завищено суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2010р. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту ПДВ суму податку, сплачену по господарській операції за нікчемним правочином - договором від 06.07.2010 № 28/06 на поставку вугільної продукції, укладеним між ТОВ «ЮЗОВСЬКА» і ПП «Донтехкомплект». Вважає такий висновок відповідача безпідставним, оскільки вказаний договір відповідає встановленим законом вимогам, його зміст не суперечить приписам Цивільного кодексу України та іншим актам законодавства. Крім того, фактичне виконання договору підтверджено відповідними первинними документами, які складені з дотриманням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Посилаючись на приписи п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вказує, що ним правомірно був сформований податковий кредит ПДВ липня 2010р. Натомість, відповідач не довів наявність у діях позивача порушень приписів вказаного Закону, а також не підтвердив це відповідними документами.
Просив позов задовольнити.
До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку із допущенням описки у позовній заяві, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 28.04.2011 № 0000402342.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з тих підстав, що згідно інформації автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Донтехкомплект» до ДПІ у Київському районі м. Донецька за липень 2010р. була надана податкова декларація з ПДВ № 99113 від 04.10.2010 та додаток № 5 до неї, у якому контрагент ТОВ «ЮЗОВСЬКА» відсутній. Проведеною перевіркою було встановлено відсутність в ПП «Донтехкомплект» умов для ведення господарської діяльності (відсутність робочого персоналу, виробничих потужностей, основних засобів тощо). На підтвердження виконання умов договору від 06.07.2010 № 28/06 на поставку вугільної продукції, укладеного між ТОВ «ЮЗОВСЬКА» і ПП «Донтехкомплект» до перевірки були надані копії залізничних квитанцій та сертифікатів якості, які не підтверджують того факту, що власником вугільного концентрату марки К 0-100 є ПП «Донтехкомплект». Також не було встановлено факту передачі товару від продавця покупцю. Крім того, умови договору суперечать правилам Інкотермс 2000. Посилаючись на приписи ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України вважають вказаний договір нікчемним. Просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЗОВСЬКА» зареєстровано як юридична особа 10.07.2008 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 36012230, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 714771, довідкою Головного управління статистики у Донецькій області серії АА № 465341 від 08.04.2011. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 21.07.2008, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100334025 від 22.04.2011. Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Петровському районі м. Донецька з 11.07.2008 за № 4245.
У період з 05.04.2011 по 13.04.2011 ДПІ у Петровському районі м. Донецька проводилась документальна позапланова перевірка ТОВ «ЮЗОВСЬКА» з питань правових відносин з ПП «Донтехкомплект» за липень 2010р., за результатами якої складено акт № 325/23/36012230 від 19.04.2011.
Зазначеним актом було встановлено порушення позивачем ч. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на 486956,99 грн., а також ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.
28.04.2011 ДПІ у Петровському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402342, яким на підставі акта перевірки та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ч. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 608726,24 грн., у т.ч. за основним платежем - 486986,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121739,25 грн.
Не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Петровському районі м. Донецька податковим повідомленням-рішенням, позивач 11.05.2011 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що ДПІ у Петровському районі м. Донецька не довела у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.
За змістом акту перевірки, порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивач необґрунтовано сформував податковий кредит ПДВ липня 2010 року внаслідок включення до його складу сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) за нікчемним правочином - договором від 06.07.2010 № 28/06, укладеним між ТОВ «ЮЗОВСЬКА» та ПП «Донтехкомплект».
Суд не приймає таку позицію податкового органу з огляду на таке.
Дійсно, 06.07.2010 між ПП «Донтехкомплект» як Постачальником та ТОВ «ЮЗОВСЬКА» як Покупцем було укладено договір на поставку вугілля № 28/06, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (Товар) по марочному складу, цінам і кількості, вказаним у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1). Постачальник поставляє Товар рівнозначними партіями протягом строку поставки. Обсяг поставок Товару обумовлюється в Специфікаціях (п. 1.2). Товар, що поставляється за договором, є власністю Постачальника (п. 1.5). Право власності на Товар переходить до Покупця у момент виконання зобов'язань по поставці товару, а саме - при підписанні акта приймання-передачі (п. 1.6).
Умови і строки поставки визначені у розділі 2 договору. Зокрема, Товар, вказаний у Сецифікації, постачається Покупцю на умовах «FCA-станція відправлення» згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року (п. 2.1). Товар поставляється залізничним транспортом (п. 2.3). Датою поставки вважається дата штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній квитанції (п. 2.4). По кожній партії Товару протягом 5 календарних днів з дати відвантаження Постачальник передає Покупцю такі товаросупроводжувальні документи: залізничну квитанцію, посвідчення якості, рахунок-фактуру, податкову накладну, лист вантажовідправника на підтвердження права власності на відвантажену партію Товару, акт приймання-передачі на поставлений Товар із зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних квитанцій, вагонів (п. 2.5).
Ціна та умови й порядок розрахунків за товар вказані у розділах 3, 4 договору, а саме: ціна Товару на момент підписання договору вказується Сторонами у відповідних Специфікаціях (п. 3.1); сума договору складає суму усіх Специфікацій до нього (п. 3.4); оплата здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% передплати на підставі рахунку (п.п. 4.1, 4.3).
Відповідно до умов договору на поставку вугілля, між ТОВ «ЮЗОВСЬКА» та ПП «Донтехкомплект» була складена та підписана Специфікація поставляє мого Товару у липні 2010 року, у якій було визначено марку, кількість, показники якості та ціна вугільної продукції, яка поставляється за договором, на загальну суму 7 250 000 грн. Також у Специфікації зазначено, що вантажовідправником є ЦЗФ «Узловська», вантажоотримувачем - ВАТ «Арселлор Миталл Кривой Рог», а станцією отримувача є Кривий Ріг-головний Придніпровської залізниці.
Фактичне виконання умов договору на поставку вугілля від 06.07.2010 № 28/06 підтверджено наступними матеріалами справи:
- рахунками на вугілля, що виставлялися до сплати позивачу за поставлений товар;
- актами приймання-передачі вугільної продукції;
- податковими накладними, виписаними ПП «Донтехкомплект» за наслідками господарських операцій поставки;
- листами вантажовідправника на підтвердження права власності на вугільну продукцію;
- залізничними квитанціями;
- посвідченнями якості.
Суд зазначає, що вказаний перелік документів відповідає умовам пункту 2.5 договору на поставку вугілля, та був наданий ДПІ у Петровському районі м. Донецька до перевірки, про що зазначено у акті перевірки.
Позивач здійснив оплату вугільної продукції згідно договору із ПП «Донтехкомплект» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується виписками банку по рахунку ТОВ «ЮЗОВСЬКА».
Придбаний товар був використаний у господарській діяльності ТОВ «ЮЗОВСЬКА» - проданий іншому покупцеві - ТОВ «СоюзПромінвестДонбас», що підтверджується рахунками-фактурами, витратними накладними, актами приймання-передачі вугільної продукції, договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення за надані залізницею послуги № 80с від 26.04.2010 між ДП «Донецька залізниця» та ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» та додатковими угодами до нього, податковою накладною, виписаною ТОВ «ЮЗОВСЬКА» покупцеві за наслідками господарських операцій поставки вугілля.
Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної вугільної продукції та вказану у податкових накладних, виписаних ПП «Донтехкомплект» за наслідками господарських операцій поставки вугілля, позивач відніс до складу податкового кредиту липня 2010 року, про що вказав у податковій декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 до неї «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору, укладеного позивачем з ПП «Донтехкомплект». Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.
В якості доказів нікчемності вказаної угоди відповідач посилається на лист ДПІ у Київському районі м. Донецька «Про надання інформації» від 05.05.2011 № 4823/7/23-213, згідно з яким є неможливим провести перевірку ПП «Донтехкомплект» у зв'язку із відмовою від допуску до перевірки. Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ПП «Донтехкоплект» не декларувалось податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2010р. Розбіжність із сумою податкового кредиту ПДВ, задекларованою ТОВ «ЮЗОВСЬКА» складає 486956,99 грн.
Також у акті перевірки відповідач із посиланням на дані декларацій з податку на прибуток підприємства та розрахунків комунального податку вказав, що у ПП «Донтехкоплект» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо.
На думку суду, вказані у зазначених вище актах обставини стосовно відсутності на підприємствах трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, укладених між ними та позивачем, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили, копії декларації з податку на прибуток ПП «Донтехкомплект» та розрахунків комунального податку не надали.
Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених з ними договорів на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.
Також суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на розбіжності в Cистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору, укладеного позивачем з ПП «Донтехкомплект». Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарів та послуг за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ «ЮЗОВСЬКА» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.
Як зазначалося судом вище, за наслідками господарських операцій поставки по вказаному договору ПП «Донтехкомплект» були оформлені та видані позивачу податкові накладні. Контрагент позивача є платником податку на додану вартість, що підтверджено листом ДПІ у Київському районі м. Донецька «Про надання інформації» від 05.05.2011 № 4823/7/23-213. Таким чином, вказане підприємство мало право видавати податкові накладні позивачу.
Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку у липні 2010 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за вказаний податковий період.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судом вище, оплата за товари, поставлені ПП «Донтехкомплект» є витратами, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентом, є такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2010р.
Суд також вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення ТОВ «ЮЗОВСЬКА» приписів ч. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказана норма Закону регулює порядок складення та видачі податкової накладної. У даному випадку податкові накладні, що стали підставою для формування позивачем податкового кредиту липня 2010р., складались та видавались позивачу постачальником ПП «Донтехкомплект». Тобто, позивач не міг у даному випадку порушити ці приписи Закону, оскільки податкові накладні не складав.
Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом ТОВ «ЮЗОВСЬКА» податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 28.04.2011 № 0000402342 у розмірі 608726,24 грн., у т.ч. за основним платежем - 486986,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121739,25 грн.
Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення та, водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.
Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд задовольняє частково позовні вимоги та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 28.04.2011 № 0000402342.
На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогами, тобто у розмірі 1,70 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗОВСЬКА» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2011 № 0000402342 - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.04.2011 № 0000402342, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ЮЗОВСЬКА» збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 608726 (шістсот вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 24 коп., у т.ч. за основним платежем - 486986 (чотириста вісімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 99 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121739 (сто двадцять одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 25 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЗОВСЬКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 червня 2011 року.
Постанова виготовлена в повному обсязі 25 червня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.