Україна
09 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9434/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Загацької Т.В.
при секретарі Телешов В.О.
за участю представників заявника Похальчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія» про стягнення заборгованості в розмірі 6921,89 грн., -
Заявник, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія» про стягнення заборгованості в розмірі 6921,89 грн.
В обґрунтування вимог заявник посилається на вимоги п.95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Заявник зазначає, що станом на 03.06.2011 року ТОВ «Валерія» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 6921,89 грн., яка виникла згідно самостійно поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 5956,00 грн. та внаслідок несплати фінансових санкцій та основного платежу згідно податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 рок №0003881542/0 на суму 720,80 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 рок №0003871542/0 на суму 370,00 грн.
На підставі п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом підприємству направлялися податкова вимога про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Податкова вимога від 05.04.2011 року №441.
Заявник стверджує, що вказана сума не сплачена у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового розгляду подання був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду подання суду не надавав. Відповідно до п.3 ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути подання без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши представника заявника, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Валерія» зареєстровано в якості юридичної особи державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 07.04.1998 року.
З 16.03.1993 року ТОВ «Валерія» перебуває на податковому обліку платника податків в ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька.
Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року, якою самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5956,00 грн.
Крім того, відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати фінансових санкцій та основного платежу згідно податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 рок №0003881542/0 на суму 720,80 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 рок №0003871542/0 на суму 370,00 грн., який з урахуванням переплати складає 965,89 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 24.03.2011 року. Ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були.
Податковим органом підприємству направлялася податкова вимога про погашення податкового боргу в добровільному порядку, які були вручені ТОВ «Валерія» належним чином.
Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом зазначене податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.
Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 6921,89 грн., які були узгоджені та задекларовані відповідачем і несплачені у визначений Податковим кодексом України строк.
Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає, що заявник звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків. В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6921,89 грн., який є несплаченими станом на дату розгляду справи, у зв'язку з чим вимоги заявника підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Подання Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія» про стягнення заборгованості в розмірі 6921,89 грн. - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія» (код ЄДРПОУ 20366677) на користь Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька код (ЄДРПОУ 21958635) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 6921 грн.(шість дев'ятсот двадцять одну) грн.89 коп.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Загацька Т. В.