Україна
09 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7358/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Загацької Т.В.
при секретарі Телешов В.О.
за участю представника позивача Ахрамєєвої І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Донецьку адміністративну справу за позовом Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 25031,30 грн.
Позивач, Єнакієвська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 25031,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 обліковується борг з орендної плати за землю у розмірі 25031,30 грн., який виник на підставі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.
Позивач просив стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету податковий борг по орендній платі у сумі 25031,30 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, свої доводи обґрунтувала аналогічно викладеному у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст. 128 у разі повторного неприбуття відповідача - який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Єнакієвська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_3, згідно свідоцтва про державну реєстрацію виданого виконавчим комітетом Дебальцівською міською радою Донецької області 05.07.2002 року є фізичною особою-підприємцем та мешкає за адресою : АДРЕСА_1.
Згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу до обов'язків платника податків відноситься обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки , визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1992р. №2535-ХІІ «Про плату за землю», податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Статтею 14 цього Закону передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Порядок оподаткування земельних ділянок визначений Законом України від 03.07.92 №2535-ХІІ «Про плату за землю», у відповідності з яким використання землі в України є платним і плата справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю.
Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за 2010 рік на підставі договору оренди за період з січня 2010р. по грудень 2010р. Нараховано орендной плати за 2010 рік у сумі 25031,30 грн.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі - Закон №2181), що був чинним на момент виникнення зобов'язання, податковим боргом є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналогічне визначення поняття зазначено у п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу «податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».
Згідно до п. 5.1 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.
Податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем у податковій декларації згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону 2181, вважається узгодженим з дня подання податкових декларацій.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань у встановлені законом строки Єнакієвською ОДПІ на виконання пп. 6.2.2, п. 6.2 ст. 6 Закону 2181 була направлена відповідачу перша податкова вимога від 08.01.2009 року №1/1, яка була отримана останнім 16.01.2009 року, та вручена особисто друга податкова вимога від 04.02.2009 року №2/12.
На день розгляду справи податковий борг по орендній платі у сумі 25031,30 грн. відповідачем не сплачений, що підтверджується довідкою №3199/19-113-6/625 від 06.06.2011 року.
Підпунктом 20.1.28 ст.20 цього Кодексу органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Несплата податкових зобов'язань порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 25031,30 грн., задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Дебальцеве податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 25031 (двадцять п'ять тисяч тридцять одну) грн. 30 коп. на р/р 33216815700026, код платежу 13050500, код ЄДРПОУ 34686474, МФО 834016, одержувач - місцевий бюджет у м. Дебальцеве.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.