Україна
14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6988/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Бобильовій Н.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2010 року №0006052344,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2010 року №0006052344.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції з порушенням вимог ст.ст. 241, 250 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду надано письмове заперечення на позов.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрован як фізична особа -підприємець та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька, здійснював свою діяльність на спрощеній системи оподаткування.
На підставі пункту 6 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні, у зв'язку з наданням суб*єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заяви про припинення підприємницької діяльності, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2008 по 30.08.2010, за результатами якої було складено акт від 13 грудня 2010 року №2164/1740/НОМЕР_1 та встановлено розбіжності у валовому доході за червень 2009 р. Так згідно звіту за другий квартал 2009 р. позивач к діяльності не приступав, але згідно книги форми № 10, яка була зареєстрована та отримана ним 17.07.2009, отримував дохід у червні 2009 р. у сумі 5640 грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку щодо не ведення позивачем обліку доходів та витрат за червень 2009 рік, зазначивши про порушення вимоги п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV зі змінами та доповненнями; розділу 2 п. 2.6 Постанови Правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» зі змінами в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у книгу доходів та витрат у сумі 10 240,0 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 №0006052344 на підставі пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушенням норм по регулюванню обігу готівки» №436 від 12 червня 1995 року, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 51 200,00 грн.
25 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі міста Донецька було прийнято рішення про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при застосуванні штрафної (фінансової) санкції за порушення р.2 п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»,затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року із змінами та доповненнями враховано те, що підприємцем несвоєчасно оприбуткована виручка, отримана у період з 03 червня 2009 року по 16 липня 2009 року, у книзі обліку доходів та витрат, яка зареєстрована у ДПІ 17 липня 2009 року, у загальній сумі 10 240,0 грн.
Як вбачається з п.1 Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушенням норм по регулюванню обігу готівки» №436 від 12 червня 1995 року, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (далі - Положення №637) каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пункт 2.6. Положення N 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги про скасування спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб*єкта власних повноважень від 29 грудня 2010 року №0006052344 підлягають задоволенню з оглядом на наступне.
Відповідно до порядку ведення книги обліку доходів та витрат затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1269 книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації).
Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації.
Записи у книзі виконуються розбірливо кульковою або чорнильною ручкою. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
порядковий номер запису;
дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2009 р. позивач звернувся з заявою до відповідача про постановку на облік книги обліку доходів і витрат, яку останнім було розглянуто та 17.07.2009 р. за № 719 постановлено на облік.
У судовому засіданні представником позивача було зазначено, що позивач почав підприємницьку діяльність з середини липня 2009 р., у зв»язку з чим ним було заведено книгу обліку та витрат, втім ним помилково було зазначено у книзі обліку доходів і витрат дані про отримання доходу у період з 03 червня 2009 року по 16 липня 2009 року. Також представником позивача було зазначено, що дохід у вищезазначений період позивач не отримував.
Як було встановлено судом, та визнано сторонами, в ході перевірки відповідачем первинні документи у позивача не витребовувались та факт отримання або не отримання доходу, в тому числі у зазначений період з 03 червня 2009 року по 16 липня 2009 року, відповідачем не перевірявся.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Згідно з пунктом 21.1.1. ст.21 Податкового кодексу України посадові особи відповідача повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 20.1.8. ст..20 Податкового кодексу передбачено, що відповідач має право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїми повноваженнями щодо витребування та перевірки первинних документів позивача.
Таким чином, встановлений відповідачем факт внесення у книгу доходів та витрат даних, які проти ричать задекларованому доходу за червень 2009 р. не може бути підставою для нарахування штрафник фінансових санкцій без встановлення факту отримання такого доходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, прийняте відповідачем рішення щодо про застосування штрафних фінансових санкцій необґрунтоване та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2010 року №0006052344 задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2010 року №0006052344.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 14 червня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 17 червня 2011р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.