Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5939/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Мороз Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Дон-Сиб»
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0515260162-3240 від 12.03.2011 року в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 6800, 00 гривень.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1.(за дов. від 15 квітня 2010 р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (за дов. від 09 квітня 2011 року)
Приватне науково-виробниче підприємство «Дон-Сиб» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0515260162-3240 від 12 березня 2011 року в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем були неправомірно застосовані фінансові санкції за неузгодження статусу підприємства громадського харчування на підставі частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В наданому позові, позивач зауважував на тому, що відповідно до ліцензії, виданої Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області підприємство позивача має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), термін дії якої до 05 квітня 2011 року. Із врахуванням викладених обставин позивач просить визнати нечинним рішення № 051535-0162-3240 від 12 березня 2011 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 6800,00 гривень.
Крім того, в судовому засіданні від 12 травня 2011 року від представника позивача була надана заява про зміну підстав адміністративного позову, відповідно до якої позивач зазначає, що ПНВП «Дон-Сиб» одержані патенти на право здійснення торгівельної діяльності і експлуатаційний дозвіл СЕС. Посилається на те, що у торгових патентах на право здійснення торгової діяльності зазначається, що патент надає його власнику право на здійснення підприємницької діяльності у сферах громадського харчування. В експлуатаційному дозволі для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, виданому Донецькою міською санітарно-епідеміологічною станцією у пункті вид господарської діяльності зазначено «Ресторанне господарство». Крім того, позивач зазначає, що оскільки порядку встановлення (присвоєння) статусу підприємництва громадського харчування, як на момент проведення перевірки так і на момент розгляду справи не встановлено, у відповідача відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій за порушення частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Крім того в судовому засіданні представник позивача наполягав на відсутності складу порушення, відповідальність за вчинення якого визначено пунктом 15-3 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідачем були надані заперечення на позов із викладеною в них незгодою із заявленими позивачем вимогами. В обґрунтування незгоди із позовом, відповідачем було визначено наступне, що оскаржуване позивачем рішення було прийнято за наслідками проведеної перевірки, в ході якої встанволений продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутності в підприємства статусу підприємства громадського харчування та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону України №481. Водночас, частиною 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. В наданих запереченнях відповідач зауважував на тому, що торговим патентом посвідчено право позивача на здійснення підприємницької діяльності у сфері загальної торгівлі, а не безпосередньо у сфері громадського харчування; ліцензія, отримана позивачем, посвідчує право позивача на здійснення певного виду господарської діяльності, як то здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, але зазначений документ не свідчить про здійснення узгодження закладу ресторанного господарства.
В судовому засіданні представники відповідача підтримав викладене в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд,
Відповідач - Приватне науково-виробниче підприємство «Дон-Сиб» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом 13512606, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 30). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 29289/10 від 22 грудня 2009 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (арк. справи 33).
Позивач на підставі договору оренди № 001/56 від 28 жовтня 2009 року, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь» абу право користування об'єктом нерухомості (будівлю готелю), що розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87.
Торгівельну діяльність позивач здійснює на підставі ліцензії серії АІ № 245240 на право здійснення певного виду діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), та ліцензії серії АІ № 245239 на право здійснення певного виду діяльності: роздрібна торгівля тютюновими виробами (арк. справи 17-22).
01 квітня 2010 року позивачем отриманий торговий патент (арк. справи 69-71), яким було посвідчено право позивача на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування за місцезнаходженням пункту продажу за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87. Термін дії торгового патенту з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року.
03 березня 2011 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами ресторану, кафе, кофейні, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87 та належать суб'єкту господарювання Приватному науково-виробничому підприємству «Дон-Сиб». Згідно викладеного в акті, перевіркою встановлений факт продажу споживачеві 50 грамів алкогольного напою горілки Nemiroff «медова з перцем» виробництва ДП «УКК «Nemiroff» з пляшки ємкістю 0,5 л. дата розливу 14 лютого 2011 року, міцністю 40% за ціною 8,0 грн. за 50 грам у ресторані для споживання на місті за відсутності здійснення узгодження статусу підприємства громадського харчування.
03 березня 2011 року за наслідками проведеної перевірки відповідачем складений акт № 121/03/13512606 із висновками про порушення відповідачем статей 15-2 та 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. справи 10-12).
12 березня 2011 року відповідачем на підставі акту перевірки № 121/03/13512606 від 03 березня 2011 року було прийнято рішення № 051535-0162-3240 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 3400,00 гривень та за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6800,00 гривень (арк. справи 9). Зазначене рішення оскаржується позивачем в частині застосування штрафних санкцій в сумі 6800,00 грн.
Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої), спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування визначені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету міністрів України N 854 від 30 липня 1996 року (далі Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями).
Відповідно до пункту 2 цієї постанови, роздрібна торгівля алкогольними напоями є діяльністю з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.
Відповідно до пункту 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Визначення терміну «підприємство громадського харчування» містилося в Правилах роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 309 від 09 жовтня 2006 року поняття «підприємство громадського харчування» було змінено на поняття «підприємство ресторанного господарства».
Відповідно до пункту 1.3. цих правил, закладом ресторанного господарства є організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Згідно пунктів 1.5., 1.6 цих Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Вимоги, що пред'являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України.
Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.
Протягом судового розгляду справ судом встановлено відсутність в позивача документів, що підтверджується узгодження позивачем статусу підприємства громадського харчування. Будь-які документи, які б свідчили про звернення позивача до вповноважених органів з метою отримання такого узгодження в матеріалах справи відсутні.
Частиною 6 статті 15-3 цього Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що у разі порушення суб'єктом господарювання вимог статті 15- 3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 гривень.
Судом встановлено вчинення позивачем порушення вимог пункту 15-3 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що свідчить про наявність підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі, передбаченому абзацом 9 частини 2 статті 17 цього Закону.
Посилання позивача на лист Донецької обласної державної адміністрації № 5/вх. 11-039 від 10 червня 2011 року, в якому викладені міркування останнього з приводу відсутності потреби в узгодженні статусу підприємства ресторанного господарства не приймаються судом з огляду на наступне.
Згідно наведених вище приписів Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року, відкриття закладу громадського харчування узгоджується суб'єктом господарювання із органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Донецька обласна державна адміністрації входить до системи органів виконавчої влади, правовий статус яких відмінний від статусу органів місцевого самоврядування, повноваження щодо узгодження відкриття суб'єктами господарювання підприємства громадського харчування в нього відсутні.
Згідно наявного в матеріалах справи листа № 01/12-3002 від 18 травня 2011 року (арк. справи 125), виконавчий комітет Донецької міської ари повідомив позивача про необхідність узгодження відкриття закладу підприємства громадського харчування.
Що стосується посилань відповідача на наявність в нього торгового патенту на здійснення підприємницької діяльності у сферах громадського харчування, суд зазначає наступне.
Торговим патентом, відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.
Тобто, торговим патентом, копія якого наявна в матеріалах справи, підтверджено право позивача на здійснення певного виду підприємницької діяльності. Проте, отримання позивачем патенту не позбавляє суб'єкта господарювання обов'язку узгодити відкриття закладу ресторанного господарства.
Таким чином, суд дійшов висновку допущення позивачем порушення, відповідальність за вчинення якого визначено абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , що свідчить про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 6800,00 грн. за рішенням № 05135-0162-3240 від 12 березня 2011 року та відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
З урахуванням наведеного вище, на підставі приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету міністрів України N 854 від 30 липня 1996 року, Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року та керуючись статтями 8 - 11, 40, 70,71, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Приватного науково-виробничого підприємства «Дон-Сиб» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0515260162-3240 від 12 березня 2011 року в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 червня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Михайлик А.С.