Україна
20 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9204/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю
представника позивача - Доканової Н.І.,
представника відповідача - Удода М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в частині направлення сплачених сум Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» поточних платежів з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати суми податкового боргу, визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0000222342,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в частині направлення сплачених сум Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» поточних платежів з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати суми податкового боргу, визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0000222342.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Донбасвуглепереробка», було складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення, що оскаржується.
Позивач не погоджується із висновками акту перевірки, та вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач фактично здійснив перерозподіл платежу, змінивши призначення самостійно визначене платником податків у платіжних дорученнях.
Вважає дії податкового органу такими, що порушують його права та інтереси, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає визнанню недійсним.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував, пояснив суду, що податковий орган правомірно здійснив перерозподіл сплачених позивачем сум поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» (Далі за текстом - ТОВ «Донбасвуглепереробка»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 12.06.2002 року (а.с.38).
Відповідач,- Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція (Далі за текстом - Красноармійська ОДПІ), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.
05.05.2011 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Донбасвуглепереробка» за період з 02.06.2005 року по 19.05.2008 року.
За наслідками проведеної перевірки 05.05.2011 року складено акт № 387/23-1/32011542 (Далі за текстом - акт перевірки) (а.с. 8-13).
Згідно висновків акта перевірки з боку ТОВ «Донбасвуглепереробка» встановлені порушення абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Далі за текстом, - Закон № 2181) у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 7 650,00 гривень (а.с.13).
На підставі акту перевірки Красноармійською ОДПІ 17.05.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222342 (Далі за текстом - оскаржуване рішення), яким ТОВ «Донбасвуглепереробка» визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафу у розмірі 50 % у сумі 3825,00 гривень (а.с.7).
Підставою прийняття оскаржуваного рішення зазначено п.п. 1.1.7 п. 17.1 ст. 17. Закону № 2181.
Як вбачається із описової частини акта перевірки відповідачем в обґрунтування висновків покладено обставини несвоєчасної сплати ТОВ «Донбасвуглепереробка» узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 20.05.2005 року.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000912342/0 від 20.05.2005 року позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 9180,00 гривень, з якої основний платіж 7650,00 гривень, штрафна фінансова санкція 1530,00 гривень.
На порушення абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181 ТОВ «Донбасвуглепереробка» несвоєчасно проведена сплата податку на прибуток у розмірі 7650,00 гривень згідно платіжного доручення № 1081 від 19.05.2008 року (1082 календарних днів від граничного строку сплати (02.06.2005).
Проте суд не погоджується із висновками акта перевірки з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 20.05.2005 року було здійснено оплату наступним чином.
Платіжним дорученням № 2629 від 31.05.2005 року позивач сплатив суму 7 650,00 гривень зазначивши в графі призначення платежу : податок на прибуток згідно повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 20.05.2005 року (а.с.16).
Платіжним дорученням № 2630 від 31.05.2005 року позивач сплатив суму 1 530,00 гривень зазначивши в графі призначення платежу : податок на прибуток згідно повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 20.05.2005 року (а.с.17).
Згідно абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181,- у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до приписів абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181, 31.05.2005 року у встановлений законом строк та у повному обсязі сплачено податкові зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 20.05.2005 року.
Разом з тим, податковим органом при визначенні обставин несвоєчасної сплати, було взято до уваги відомості облікової картки платника податків у відповідності до яких ним віднесено суму сплачену платіжним дорученням № 1081 від 19.05.2008 року в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0000912342/0 від 20.05.2005 року.
Судом встановлено, що платіжним дорученням № 1081 від 19.05.2008 року позивач сплатив суму 19 863,00 гривень зазначивши в графі призначення платежу : податок на прибуток за 1-й квартал 2008 року, згідно декларації № 6242 від 12.05.2008 року (а.с.18).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2008 року, яка набрала законної сили у справі № 2-а-13465/08 за позовом ТОВ «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської ОДПІ про визнання недійсними повідомлень, встановлені зокрема обставини, що ТОВ «Донбасвуглепереробка» платіжним дорученням № 1081 від 19.05.2008 року сплатив суму 19 863,00 гривень з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, тобто поточні податкові зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, у даному спірному випадку, відповідач фактично здійснив перерозподіл сплаченої позивачем суми в рахунок погашення боргу минулих податкових періодів без урахування цільового призначення платежу.
Розбіжності між фактичними обставинами та обставинами встановленими актом перевірки виникли внаслідок неправомірних дій податкового органу у вигляді перерозподілу суми сплаченої позивачем платіжним дорученням № 1081 від 19.05.2008 року в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0000912342/0 від 20.05.2005 року.
Здійснивши вказаний перерозподіл, відповідач прийшов до висновку про порушення граничних термінів сплати до бюджету податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0000912342/0 від 20.05.2005 року.
Таким чином, спірною обставиною у справі, є правомірність здійснення податковим органом перерозподілу призначення платежу, самостійно визначеного платником податків у платіжному дорученні.
Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Суд не приймає позицію відповідача викладену в запереченнях з огляду на наступне.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.
Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Відповідно до п.1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної інструкції реквізит „призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу”.
Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведено випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Суд вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.
Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, який є спеціальним законом з податків питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійний перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які зазначено в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, - є неправомірним.
З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст. 7 Закону.
Отже, законодавством України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин не було передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків мали уживатись передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуватися штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про документальну необґрунтованість висновків акту перевірки.
Оскільки висновки акту перевірки не підтверджуються, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним.
Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в частині направлення сплачених сум Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» поточних платежів з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати суми податкового боргу, визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0000222342, - підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в частині направлення сплачених сум Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» поточних платежів з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати суми податкового боргу, визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0000222342, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в частині направлення сплачених сум Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» поточних платежів з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати суми податкового боргу.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.05.2011 року № 0000222342.
Присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 червня 2011 року.
Повний текст постанови складений 25 червня 2011 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.