Справа № 2 - 3262/09
Іменем України
27 серпня 2009 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Логвіної Т.В., при секретарі - Тітовій О.Б., з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія «Чернігівобленерго» про захист честі, гідності, ділової репутації, права на таємницю про стан здоров'я та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо нього, яку було поширено у листі-інформації на ім'я начальника управління захисту економічних інтересів ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» ОСОБА_3 шляхом подання письмового спростування такої інформації на ім'я ОСОБА_3 та у копіях на адресу позивача і суду, зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, яку нею було поширено у службовій записці на ім'я начальника фінансового управління - заступника фінансового директора ОСОБА_4 шляхом подання на ім'я ОСОБА_4 письмового спростування такої інформації та у копіях на адресу позивача та суду, зобов'язати ОСОБА_2 принести офіційні вибачення на зборах колективу Чернігівського РЕМ, стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь 6 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, зобов'язати ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» відкликати в частині, що стосується позивача, наказ № 143 від 17.04.2008 року, доповнивши його зміст окремим пунктом, у якому зазначити, що факти, які були викладені у колективній скарзі щодо діяльності юрисконсульта, внаслідок здійсненої перевірки свого підтвердження не знайшли, виключити прізвище позивача з пункту 4 вказаного наказу, аналогічні зміни зобов'язати внести до наказу № 51 від 25.04.2008 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 є однією із авторів листа-інформації на ім'я начальника управління захисту економічних інтересів ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» ОСОБА_3 від 03.04.2008 року, в якому були викладені факти, які на думку позивача, не відповідають дійсності та є такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, у зазначеному листі в образливій формі міститься інформація про стан здоров'я позивача. Після зазначеного колективного звернення, керівництвом ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» було проведено перевірку викладених у скарзі фактів, за результатами якої видано наказ № 143 від 17.04.2008 року, яким працівників, у тому числі й позивача, попереджено про недопустимість розпалювання міжособистих конфліктів серед колективу Чернігівського РЕМ, необхідність дотримання норм корпоративної етики в стосунках між працівниками. На підставі цього наказу було видано наказ № 51 від 25.04.2008 року, в якому міститься аналогічне попередження, але в обох наказах відсутній висновок про те, що викладені у колективному листі факти свого підтвердження не знайшли. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 до начальника фінансового управління -заступника фінансового директора ОСОБА_4 було направлено службову записку, в якій вона зазначила, що нею від позивача отримано авансовий звіт з посвідченням про відрядження до Київського апеляційного господарського суду, але оскільки підрозділ не має судових справ у вказаному суді, наказ підприємства про відрядження відсутній, позивач здійснив поїздку по особистим справам та грошові кошти по даному відрядженню виплаті позивачу не підлягають. Вважає, що інформація, викладена у службовій записці є негативною інформацією та підлягає спростуванню.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 та представник ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що у колективній скарзі працівники Чернігівського РЕМ вказали на порушення діями позивача як юрисконсульта їх прав та законних інтересів, на меті мали проведення перевірки роботи позивача та висловили оціночні критичні судження стосовно його професійної діяльності, а відомості, які є лише критичною оцінкою певних фактів чи недоліків, що мали місце в роботі конкретної особи, не можуть бути підставою для задоволення вимог про компенсацію моральної шкоди. Представник ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» зазначила, що накази, до яких відповідач просить внести зміни, були видані правомірно, на підставі зібраних в ході перевірки матеріалів.
Суд, заслухавши пояснення, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у Чернігівському РЕМ ВАТ ЕК»Чернігівобленерго» відповідач ОСОБА_2 працює на посаді головного бухгалтера, позивач працює на посаді юрисконсульта.
03.04.2008 року на адресу начальника управління захисту економічних інтересів ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» ОСОБА_3 надійшов лист від працівників Чернігівського РЕМ, в якому відповідач ОСОБА_2, як одна із його авторів, просила з'ясувати питання, пов'язані з професійною діяльністю позивача, його поведінки, прийняти до нього міри, встановити причини його інвалідності та з'ясувати чи може він за станом здоров'я виконувати посадові обов'язки.
Наказом ВАТ ЕК»Чернігівобленерго» № 121 від 08.04.2008 року «Про проведення перевірки окремих питань стану організації роботи у Чернігівському РЕМ» було створено комісію по розгляду колективної скарги працівників Чернігівського РЕМ на дії юрисконсульта ОСОБА_1
Наказом ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» № 143 від 17.04.2008 року «Про результати перевірки окремих питань стану організації роботи юридичного, енергозбутового, технічного, кадрового напрямків та бухгалтерії в Чернігівському РЕМ» попереджено головного бухгалтера ОСОБА_2, провідного інженера ОСОБА_5, юрисконсульта ОСОБА_1С, бухгалтера ОСОБА_6, інженера-контролера ОСОБА_7 та оператора ЕООМ ОСОБА_8С про недопустимість розпалювання міжособистих конфліктів серед колективу Чернігівського РЕМ, необхідність дотримання норм корпоративної етики в стосунках між працівниками.
Аналогічне попередження міститься у наказі ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» № 51 від 25.04.2008 року «Щодо усунення недоліків та порушень в Чернігівському РЕМ виявлених комісією згідно наказу Голови правління ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» від 17.04.2008 року № 143».
27.03.2008 року головним бухгалтером ОСОБА_2 складено службову записку на ім'я начальника фінансового управління - заступника фінансового директора ОСОБА_4, в якій вона зазначила, що бухгалтерією Чернігівського РЕМ від юрисконсульта ОСОБА_1С отримано авансовий звіт від 24.03.2008 року з посвідченням про відрядження до Київського апеляційного господарського суду, але проводити виплату грошових коштів по даному відрядженню вважає недоцільною, оскільки воно не пов'язане з господарською діяльністю підприємства, зазначає, що підрозділ ніяких судових справ у зазначеному суді не має, наказ по підприємству, на підставі якого видане посвідчення про відрядження, відсутній, зробила висновок про те, що юрисконсульт здійснив поїздку по особистим справам. Також просить сприяння у недопущенні в подальшому подібних випадків.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснила, що при складанні службової записки діяла відповідно до своїх посадових обов'язків та на той час підстав для оплати відрядження у бухгалтерії не було через відсутність наказу про відрядження позивача, а один з білетів мав печатку без ідентифікаційного коду. Згодом, відповідно до вказівки керівництва, позивачу було проведено оплату відрядження. Дані пояснення ОСОБА_2 не спростовуються зібраними по справі доказами.
Право висловлювати судження, оцінку та думки закріплено у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і гарантовано ст. 34 Конституції України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
В розумінні даної норми закону звернення особи до державних органів влади не можуть розглядатися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично на меті цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Суд вважає за можливе застосувати зазначені положення до спірних правовідносин, оскільки з колективного листа-інформації від 03.04.2008 року вбачається виклад співробітниками Чернігівського РЕМ, як на їх думку, відомостей про неправомірні дії позивача з метою захисту їхніх прав та законних інтересів, а посадова особа, до якої вони звернулися, наділена власними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах.
На підставі зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів не встановлено того, що направляючи листа до начальника управління захисту економічних інтересів ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», відповідач мала на меті принизити честь, гідність та ділову репутацію позивача, а характер інформації суд розцінює як оціночні, критичні судження, які ґрунтуються на переконаннях відповідача та не носять характеру поширення відомостей про позивача, тому суд не може розцінювати таку інформацію як поширення неправдивих відомостей.
Крім того, суду не надано доказів того, що лист-звернення від 03.04.2008 року будь-яким чином вплинув на ділову репутацію позивача.
На підставі викладеного, підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208-209, 292, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.