Україна
23 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8257/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14.55
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Мороз Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»
до Спеціалізованої Державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року
за участю:
від прокуратури: Вартанова О.М. (за посв. № 2970)
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 234/юро-14 від 04 січня 2010 року)
ОСОБА_3 (дов. 234/юро від 03 червня 2011 року)
від відповідача: ОСОБА_4 (дов. № 8321/10/10 від 17 грудня 2010 року)
Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний податковий період січень 2011 року на 10 950 106,00 грн. В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року. В обґрунтування неправомірності оскаржуваного повідомлення -рішення позивач зазначив невідповідність фактичним обставинам, що мали місце висновків податкової інспекції та допущення порушень податковою інспекцією при проведенні перевірки, за наслідками проведення якої відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення від 07 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 91-94). В обґрунтування незгоди із заявленими позивачем вимогами, зазначив наступне. Порядок визначення суми бюджетного відшкодування визначений статтю 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року. Абзацом а пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суму бюджетного відшкодування звітного податкового періоду обмежено сумою сплаченого платником податку від'ємного значення попереднього періоду. Податковою інспекцією через відсутність в досліджених платіжних дорученнях періоду придбання продукції, яка сплачувалася, було дійдено висновку про неможливість встановлення сплати зазначеними документами від'ємного значення податку певного податкового періоду. У зв'язку із цим, податковою інспекцією було прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Начальником управління представництва, захисту громадян та держави в суді прокуратури Донецької області направлено до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення № 05/1-11-11 від 21 червня 2011 року про вступ прокурора у розгляді справи.
В судовому засіданні прокурор підтримав позицію податкового органу.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, прокурора, дослідивши надані у справі докази, суд, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 13404334, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 322085 (т. 1 арк. справи 66), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 376038 (т.1 арк. справи 65), статутом (т. 1 арк. справи 67-79), копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач як платник податків взятий на облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками в Донецькій області.
21 лютого 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2011 року (т. 1 арк. справи 43-44). Рядком 25 наданої декларації позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 10 950 106,00 грн. Згідно додатку № 2 до декларації за січень 2011 року (т. 1 арк. справи 46) сума від'ємного значення податку складається з від'ємного значення податку грудня 2010 року в сумі 10 950 106,00 грн.
В період з 14 квітня 2011 року по 19 квітня 2011 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року. За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією складений акт № 255/15-16/23/13504334 від 22 квітня 2011 року (т. 1 арк. справи 7-29). Згідно висновків акту перевірки, в ході проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року було встановлено порушення пункту 187.1. статті 187, пунктів 200.1 та 200.3 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок яких підприємством ПАТ «Азовзагальмаш» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 246332,85 грн. Зазначені висновки податкової інспекції обґрунтовані не підтвердженням позивачем в ході проведеної перевірки фактичного відбуття господарських операцій, що були відображені за наслідками виконання умов договору, укладеного із ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», що вплинуло на формування податкового кредиту звітного податкового періоду січня 2011 року.
Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, позивач надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку заперечення до акту перевірки. За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем направлено відповідь № 19748/15-16-28/1 від 13 травня 2011 року (т. 1 арк. справи 54-60). Зазначеною відповіддю висновки акту перевірки № 255/15-16/23/13504334 від 22 квітня 2011 року були змінені, зокрема, до висновків включений пункт 1 наступного змісту: «на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «Азовзагальмаш» завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 10 950 106,00 грн.».
З приводу виявленого завищення суми податку на додану вартість заявленого до бюджетного відшкодування у січні 2011 року, в наданій відповіді на заперечення зазначено, що згідно наданих ВАТ «Азовзагальмаш» платіжних доручень неможливо встановити факт сплати суми від'ємного значення податку, сформованого у грудні 2010 року в сумі 13 398 159,00 грн., що свідчить про допущення позивачем порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України
На підставі зазначених висновків 18 травня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1, яким зменшено заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на 10 950 106,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було визначено позивачем предметом оскарження.
Спірним питанням цієї справи є правомірність визначеної позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в декларації за звітний податковий період січень 2011 року та дотримання ним встановленого порядку заявлення бюджетного відшкодування.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, від'ємне значення податку звітного податкового періоду складає 66 814 454,00 грн. (рядок 18). Рядком 23.1 податкової декларації визначено значення рядку 22.2. декларації попереднього звітного періоду в сумі 11 158 206,00 грн. Залишок від'ємного значення податку попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті в звітному податковому періоді (рядок 24) складає 10 950 106,00 грн. Рядком 25.1. позивач визначив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування на рахунок платника в банку в сумі 10 950 106,00 грн.
Згідно додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, суму залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації) сформовано у грудні 2010 року в сумі 10 950 106,00 грн.
Щодо відображеного від'ємного значення податку у звітному податковому періоді грудні 2010 року, суд зазначає наступне.
Зведені дані податкового обліку з податку на додану вартість відображуються в податковій декларації з податку на додану вартість, порядок заповнення та подання якої затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року (надалі за текстом - порядок № 166).
Згідно вимог Порядку № 166, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного податкового періоду визначається в рядку 18 декларації звітного податкового періоду.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2010 року (т. 1 арк. справи 31-32) від'ємне значення податку (рядок 18.2. декларації) дорівнює 11 158 206,00 грн. При цьому, згідно рядку 17 декларації сума податкового кредиту звітного податкового періоду дорівнює 141 818 933,00 грн., сума податкових зобов'язань (рядок 9 декларації) - 130 660 727,00 грн.
Порядок формування податкового кредиту платника податків до набрання чинності Податковим кодексом України встановлювався підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлювалося, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна встановлені обов'язкові реквізити податкових накладних.
Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних (т. 1 арк. справи 120-169) сума податкового кредиту, сформованого позивачем у грудні 2010 року дорівнює 141818932,69 грн. Представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що при проведенні перевірки податковою інспекцією не було виявлено порушень формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року. Від'ємне значення податку звітного періоду грудня 2010 року в сумі 11 158 206,00 грн. включено до рядку 22.2 декларації звітного періоду, що відповідає вимогам пункту 5.11 Порядку № 166. Актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у грудні 2010 року № 88/15-16-23/1-134 04334 від 27 лютого 2011 року (т. 1 арк. справи 12-119) відповідачем підтверджено правомірність визначення позивачем податку на додану вартість, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду січня 2011 року в сумі 10 950 106,00 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.
На виконання пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України прийняте позивачем рішення про отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку було відображено позивачем в рядку 25.1 декларації за січень 2011 року. Крім цього, до декларації за січень 2011 року позивачем був доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. справи 53) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. справи 52), згідно яких належна до бюджетного відшкодування сума складає 10 950 106,00 грн.
Згідно пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
На підтвердження дотримання зазначеного обмеження позивач надав суду копії платіжних доручень, на підставі яких у грудні 2010 року позивачем здійснювалася попередня оплата товарів на підставі умов договору № 10/11-635/ПСНС-00204 від 23 листопада 2010 року (т. 1 арк. справи 194-215), укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна». Згідно зазначених доручень (т. 3 арк. справи 82, 84, 87, 89, 91,93, 94, 95, 97,99, 100, 102, 103, 105, 107, 109, 111, 113) у грудні 2010 року позивач перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» кошти в сумі 113 663 793,39 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 18 943 965,57 грн. За фактом відбуття першої з події - перерахування коштів, позивач на підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» податкових накладних № 7292 від 23 грудня 2010 року, № 7291 від 22 грудня 2010 року, № 7290 від 21 грудня 2010 року, № 7289 від 20 грудня 2010 року № 7140 від 17 грудня 2010 року № 7139 від 15 грудня 2010 року, № 7138 від 14 грудня 2010 року, № 7137 від 13 грудня 2010 року, № 7136 від 10 грудня 2010 року, № 7134 від 09 грудня 2010 року, № 7135 від 09 грудня 2010 року, № 7133 від 08 грудня 2010 року, № 7132 від 07 грудня 2010 року, № 7131 від 06 грудня 2010 року (т. 3 арк. справи 83, 85, 88, 90, 92, 96, 98, 101, 104, 106, 108, 110, 112) включив до складу податкового кредиту грудня 2010 року податок на додану вартість у розмірі 18 943 965, 57 грн. Включення податку на додану вартість на підставі наведених податкових накладних підтверджено даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року (т. 1 арк. справи 120-187). Отримання позивачем товарів в подальшому, після відображення в податковому обліку здійсненої їх попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного обліку - видатковими накладними (т. 2 арк. справи 6-241, т. 3 арк. справи 1-80). Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи документів позивач при здійсненні попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що мали постачатися на умовах договору № 10/11-635/ПСНС-00204 від 23 листопада 2010 року, укладеного із ТОВ «Метінвест-Україна» сплатив від'ємне значення податку, сформованого у грудні 2010 року в сумі 18 943 965,00 грн. До бюджетного відшкодування у січні 2011 року позивачем було заявлено 10 950 106,00 грн. Тобто, в розмірі, меншому ніж сума здійсненої позивачем сплати від'ємного значення податку.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недопущення позивачем порушень приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого від'ємного значення податку попереднього звітного періоду при заявленні до бюджетного відшкодування у січні 2011 року податку на додану вартість в сумі 10 950 106,00 грн.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем до відшкодування у січні 2011 року від'ємного значення податку, що виникло у грудні 2010 року в сумі 10 950 106,00 грн., що свідчить про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року та наявність підстав для визнання його недійсним.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про податок на додану вартість”, Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року, задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000381311/20403/10/15-16-23/1 від 18 травня 2011 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зменшення Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, м. Донецьк, пл. Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 13504334) бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 10 950 106,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, м. Донецьк, пл. Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 13504334) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
В судовому засіданні 23 червня 2011 року у присутності представників сторін та представника прокуратури Донецької області проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 червня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Михайлик А.С.