Постанова від 16.06.2011 по справі 2а/0570/7668/2011

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7668/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника позивача Шестакова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства «Станкострой» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Станкострой» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн. Податкова заборгованість виникла на підставі податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не привели до його погашення.

Просить суд стягнути кошти Приватного підприємства «Станкострой» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, б.83 кв.205, код ЄДРПОУ 32026255) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн. у рахунок Державного бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №31112029700059, код платежу 30 14010100, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Станкострой» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 05.06.2002 року за №10030089546, ідентифікаційний код 32026255, що підтверджено довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4,5), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську з 12.06.2002 року за №172, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 08.04.2011 року №175/10/29-014-13 (а.с.7).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.

Відповідачем до ДПІ у м. Краматорську були подані податкові декларації з податку на додану вартість:

№9006241502 від 19.01.2011року за 2010 рік, якою визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 4769,00грн., зі строком оплати 30.01.2011року (а.с.13);

№9000465441 від 18.02.2011 року за січень 2011 року, якою визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 20,00грн., зі строком оплати 02.03.2011року (а.с.15);

№9001116750 від 17.03.2011 року за лютий 2011 року, якою визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 456,00грн., зі строком оплати 30.03.2011року (а.с.17).

Але відповідачем узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу за цими деклараціями в сумі 5245,00грн., що підтверджено обліковою карткою платника податків з податку на додану вартість (а.с.31).

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську за результатами перевірки відповідача, про що оформлено акт №2824/15-2-32026255 від 20.12.2010 року, було нараховано податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2010 року №0003181502/0/51785 штрафна санкція за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 19684,76грн. (а.с.8). Термін сплати вказаної суми 31.12.2010 року.

Але відповідачем узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 19684,76грн.

З урахуванням переплати у сумі 1214,66грн., загальна сума податкового боргу складає 23715,10грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у м. Краматорську відповідачу направлена перша податкова вимога від 04.06.2010 року №1/186, яка була отримана відповідачем, про що є запис на корінці вимоги та друга податкова вимога від 13.07.2010 року №2/218, яка у зв'язку з неможливістю вручення поштою через незнаходження посадових осіб, була розміщена на дошці податкових оголошень (а.с.20-22).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи відповідачем сума податкового зобов'язання, яка визначена вищевказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням не сплачена, тому загальна сума заборгованості складає 23715,10грн.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства «Станкострой» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн. - задовольнити.

Стягнути кошти Приватного підприємства «Станкострой» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, б.83 кв.205, код ЄДРПОУ 32026255) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23715,10грн. у рахунок Державного бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №31112029700059, код платежу 30 14010100, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 16 червня 2011 року, в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 21 червня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.

Попередній документ
16913243
Наступний документ
16913245
Інформація про рішення:
№ рішення: 16913244
№ справи: 2а/0570/7668/2011
Дата рішення: 16.06.2011
Дата публікації: 15.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: