Україна
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6046/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:25
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюнника М.О.
з участю представника позивача Бондаренко О.В.,
з участю представника відповідача Клещевнікова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Димитровського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, притягнення до відповідальності, -
Димитровський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Димитровський МЦЗ) звернувся до суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС) про скасування постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Солодовника Н.В. від 31 березня 2011 року, зобов'язання відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції надіслати рекомендованим листом на адресу позивача відповідь на скаргу від 26.01.2011 з додаванням копії постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання повідомити про вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання із зазначенням часу їх проведення та притягнути до відповідальності винних осіб.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 11 листопада 2010 року відділом державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження і разом з виконавчим листом № 2а-16049/09/0570 направлена до ВДВС для виконання через те, що боржник працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі - ТОВ «Краснолиманське»), яке розташоване на території м. Красноармійська щодо якої поширюються функції відповідача.
Станом на 26 січня 2011 року в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV) відповідач не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. З цього приводу позивачем була надіслана скарга відповідачу від 26 січня 2011 року, але відповідь у визначені законодавством строки позивачем не отримана. На другу скаргу від 23 березня 2011 року з цього ж приводу відповідачем було надіслано до Димитровського МЦЗ постанову від 31 березня 2011 року у якій було відмовлено у задоволенні скарги. У зв'язку із зазначеним позивач просив скасувати постанову від 31 березня 2011 року, зобов'язати відповідача вчинити певні дії, та притягнути до відповідальності винних осіб.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, зазначив, що 13 січня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2а-16049/09/0570 відкрите виконавче провадження, копії постанови направлені сторонам в порядку статті 27 Закону № 606 простою кореспонденцією, що підтверджується реєстрацією цієї постанови в журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Вказаний виконавчий документ було надіслано до ТОВ «Краснолиманське» для проведення утримання із заробітної плати боржника ОСОБА_4 залишку боргу. Державним виконавцем також не було порушено строки розгляду скарг та надання відповіді на скарги, які також були направлені простою кореспонденцією на адресу відповідача. Вважає посилання позивача на протиправність дій державного виконавця необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
11 січня 2011 року до ВДВС на примусове виконання з відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист № 2а-16049/09/0570, виданий Донецьким окружним адміністративним судом Донецької області 2 листопада 2009 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Димитровського міського центру зайнятості переплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3409, 26 грн. для виконання за місцем праці боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», яке розташоване на території м. Красноармійська щодо якої поширюються функції відповідача. Дата отримання підтверджується записом за №748 у журналі реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження, наданого ВДВС для огляду в судове засідання.
13 січня 2011 року за наведеним виконавчим документом ВДВС було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження в порядку ст. 27 Закону № 606 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) простою кореспонденцією, про що свідчить супровідний лист № 640/12/475 від 13 січня 2011 року. Направлення вказаної постанови зареєстровано в журналі реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС 13 січня 2011 року записом №476.
Отже посилання позивача у судовому засіданні щодо порушення відповідачем строків відкриття виконавчого провадження спростовується доказами наданими ВДВС, оскільки, отримавши виконавчий документ 11 січня 2011 року, виконавче провадження було відкрите 13 січня 2011 року в межах 3 - денного строку наданого законодавцем.
26 січня 2011 року Димитровський МЦЗ звернувся до начальника ВДВС зі скаргою, у якій зазначив, що в порушення вимог Закону № 606 відповідач не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Скаргу було розглянуто та повідомлено, що 13 січня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та виконавчий документ з розпорядженням державного виконавця було направлено до бухгалтерії ТОВ «Краснолиманське», де працює боржник, для проведення утримань із заробітної плати. Відповідь на скаргу було відправлено простою кореспонденцією, що підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС від 11 лютого 2011 року за № 3750.
23 березня 2011 року позивачем було вдруге направлено скаргу начальнику ВДВС, за результатами розгляду якої було винесено постанову про відмову у задоволенні скарги від 31 березня 2011 року, яку було отримано позивачем.
Посилання позивача на те, що дії державного виконавця щодо ненадіслання виконавчих документів є протиправними, не визнаються судом у зв'язку з тим, що представником відповідача у суд надано докази щодо виготовлення, реєстрації виконавчих документів, супровідні про направлення цих документів простою кореспонденцією. Надання у суд позивачем для огляду журналів, у яких не зареєстровано надходження постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 січня 2011 року та відповіді на першу скаргу, не доказує факт не направлення цих документів, а свідчить про неотримання цих документів позивачем.
Направлення документів виконавчого провадження рекомендованим листом законодавством, яке визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не передбачено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону № 606-ХIV «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 6 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 24 Закону № 606 (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) та п. п. 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (далі - Інструкція) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як уже зазначалось виконавчий лист ВДВС отримало 11 січня 2011 року, а 13 січня 2011 року відкрите виконавче провадження. Отже, відповідачем не порушено строк, встановлений законодавством щодо відкриття провадження по справі.
Статтею 27 Закону № 606 визначено порядок направлення документів виконавчого провадження, у якій зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Позивачем не надано до суду доказів авансування витрат ВДВС на проведення виконавчих дій, таким чином, суб'єкт владних повноважень, направляючи 13 січня 2011 року постанову про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Відповідно до ст. 85 Закону № 606 у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати: 1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга; 2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа); 4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; 5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.
Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині третій цієї статті, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 19 вказаного Закону на органи державної влади покладено обов'язок письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
У зв'язку з наведеним судом встановлено, що відповідь на скаргу Димитровського МЦЗ № 160/06-05 від 26 січня 2011 року, яка була подана без додержання вимог ч. 2 ст. 85 Закону № 606, розглянута у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» та направлена з дотриманням встановленого законом строку у передбачений Законом № 606 спосіб, а саме простою кореспонденцією
Друга скарга Димитровського МЦЗ від 23 березня 2011 року була розглянута відповідачем в межах строків, передбачених ст. 85 Закону № 606, та 31 березня 2011 року відправлена позивачу, що підтверджується супровідним листом від 31.03.2011 № 300/4-29/7250. Дана постанова про відмову у задоволенні скарги була отримана 6 квітня 2011 року, про що свідчить штамп Димитровського МЦЗ (вх. № 1171/05-06 від 06.04.2011).
Таким чином, державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача: державним виконавцем своєчасно відкрите виконавче провадження, направлено сторонам у визначений законом строк, вживалися заходи примусового виконання за виконавчим листом № 2а-16049/09/0570, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 02.11.2009, отже, відповідачем правомірно прийнято постанову від 31 березня 2011 року про відмову у задоволенні скарги Димитровського МЦЗ.
Крім того, суд зазначає, що статтею 11 Закону № 606 (в редакції, яка діє з 09.03.2011), на яку посилається позивач, не передбачено обов'язок ВДВС письмово повідомляти стягувача про всі заходи примусового виконання, які вжиті державним виконавцем, а пп. 2 п. 2 ст. 11 наведеного Закону передбачено обов'язок надавати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Позивач підтвердив той факт, що не звертався до ВДВС із заявою надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження.
З огляду на зазначене, в зв'язку з тим, що у судовому засіданні не встановлено неправомірності дій ВДВС щодо виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_4 боргу з переплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3409, 26 грн., відповідно позовні вимоги Димитровського МЦЗ до ВДВС про скасування постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Солодовника Н.В. від 31 березня 2011 року, зобов'язання відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції надіслати рекомендованим листом на адресу позивача відповідь на скаргу від 26.01.2011 з додаванням копії постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання повідомити про вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання із зазначенням часу їх проведення та притягнути до відповідальності винних осіб - є необґрунтованими та відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 23, 94, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Димитровського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Солодовника Н.В. від 31 березня 2011 року, зобов'язання відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції надіслати рекомендованим листом на адресу позивача відповідь на скаргу від 26.01.2011 з додаванням копії постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання повідомити про вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання із зазначенням часу їх проведення та притягнути до відповідальності винних осіб - відмовити в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 21 червня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2011 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Єфіменко О.В.