Україна
14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7722/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.,
за участю
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до прокуратури м. Дзержинська Донецької області про скасування припису від 21.04.2011р. № 1143, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури м. Дзержинська Донецької області про скасування припису від 21.04.2011р. № 1143.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 05.05.2011р. ним отримано спірний припис прокурора щодо усунення порушень вимог законодавства в частині невиконання рішення Дзержинського міського суду від 01.03.2010р. та виплати ОСОБА_2, як спадкоємцю ОСОБА_3, щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2009р. Дзержинським міським судом 01.03.2010р. винесено рішення, яким з позивача стягнуто на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2009р. Постановою державного виконавця 17.05.2010р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду. Зазначена постанова надійшла до позивача 18.06.2010р. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Листом від 20.08.2010р. № 5362/03 позивач повідомив державного виконавця про смерть ОСОБА_3 Вважає припис незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки його винесено з порушенням вимог ст.ст. 25, 1218, 1219, 1227 Цивільного Кодексу України та ст. 52 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з”явився з невідомих суду причин. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, а також письмових заперечень до суду не надав.
Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010р. Дзержинським міським судом винесено рішення в цивільній справі, яким, зокрема, зобов”язано позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, із встановленого відповідними законами прожикового мінімуму для осіб, які втратили працездатніст, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з урахуванням виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2010р. Відповідно до цього свідоцтва, спадкоємцем зазначеного у ньому майні ОСОБА_3 у вигляді щомісячної соціальної допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, із встановленого відповідними законами прожикового мінімуму для осіб, які втратили працездатніст, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з урахуванням виплачених сум, є її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
З метою забезпечення свого права на спадщину за законом, відповідно до зазначеного свідоцтва, 25.11.2010р. ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою, в якій просив повідомити йому суму коштів, яку орган Пенсійного фонду зобов”язаний сплатити ОСОБА_3 за вищевказаним рішенням суду.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 25.11.2010р. позивач листом від 08.12.2010р. № 1252/Д-19-01-15 повідомив його про відсутність обов”язку у органу Пенсійного фонду у разі смерті пенсійонера здійснювати нарахування і виплату йому пенсій, інших соціальних виплат, якщо вони не були здійснені за його життя, і зазначив про відсутність у нього у зв”язку із цим права на перерахування і отримання цієї соціальної виплати у складі спадщини.
21.03.2011р. ОСОБА_2 звернувся до прокуратури м. Дзержинська Донецької області із заявою на дії начальника УПФУ в м. Дзержинську Донецької області щодо невиконання рішення Дзержинського міського суду від 01.03.2010р.
За результатами проведеної перевірки за зверненням ОСОБА_2 прокурором м. Дзержинська Донецької області на ім”я начальника УПФУ в м. Дзержинську Донецької області винесено припис від 21.04.2011р. № 1143-вих., яким він вимагає негайного усунунення порушення вимог Конституції України в частині обов”язкового до виконання рішення суду від 01.03.2010р. та ст. 1227 ЦК України, а також відповідно до постанови суду від 01.03.2010р., свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2010р. нарахування і виплати спадкоємцю ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги, що належала за життя ОСОБА_3 як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.10.2009р. Зазначений припис позивачем отримано 04.05.2011р.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. ст. 121-123 Конституції України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яку очолює Генеральний прокурор України. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
На прокуратуру України, відповідно до Конституції України та Закону України „Про прокуратуру”, покладаються такі функції, як: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (стаття 5 Закону України „Про прокуратуру”).
Органи прокуратури України у відповідності до ст. 6 Закону України „Про прокуратуру”, зокрема, захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про прокуратуру”, вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Згідно ст. 12 Закону України „Про прокуратуру”, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Статтею 19 Закону України „Про прокуратуру” передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів, зокрема, є додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
До повноважень прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, за приписами ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”, при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції належить, зокрема, надання приписів про усунення очевидних порушень закону.
Припис прокурора, у розумінні ст. 22 Закону України „Про прокуратуру”, - це письмовий припис про усунення порушень закону, який вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача і не спростовано відповідачем, - позивачеві стало відомо про наявність вищезазначеного рішення Дзержинського міського суду від 01.03.2010р. тільки 18.06.2010р. при отриманні постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, тобто після смерті стягувача ОСОБА_3 На даний час виконавче провадження закінчено у зв”язку зі смертю стягувача.
Статтею 13 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, яка діяла як до, так і після 01.01.2011р., визначено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі смерті застрахованої особи.
Стаття 52 зазначеного Закону передбачає порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Відповідно до цього порядку, сума пенсії (тобто грошові кошти, які нараховані і виражені в натуральній грошовій формі), що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Як вбачається з тексту спірного припису, прокурором зроблено висновок, що у відповідності до ст. 1227 Цивільного Кодексу України, саме право на перерахування і надбавку до пенсій входить до складу спадщини.
Однак, суд зазначає, що такий висновок не грунтується на вимогах закону.
Відповідно до приписів ст. 1227 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України), саме суми (а не право на їх перерахунок) заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв”язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві за життя, передаються членам його сім”ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Приписами ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Але відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов”язки, що нерозривно пов”язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Здатність фізичної особи мати цивільні права та обов”язки (цивільна правоздатність) припиняється у момент смерті фізичної особи (ст. 25 ЦК України).
Виходячи із вищезазначених норм Закону, рішення Дзержинського міського суду від 01.03.2010р. та спірного припису відповідача, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв”язку зі смертю припинилася участь ОСОБА_3 в системі загальнообов”язкового державного пенсійного страхування і її право на призначення, перерахунок і виплату пенсії і надбавок (підвищень) до неї, які на момент її смерті не були призначені і нараховані. Нарахування підвищення до пенсії не було здійснено позивачем за її життя, а отже право ОСОБА_3 на це припинилося з її смертю. Оскільки соціальна допомога не була нарахована за життя пенсіонера, то її сума в натуральній грошовій формі відсутня, а отже вона не може входити до складу спадщини. Підвищення до пенсії як дитині війни нараховується пенсіонерам разом з основним розміром пенсії. Право на призначення, перерахунок та виплату пенсії має особистий характер, оскільки забезпечує наявність засобів для існування для конкретної особи і не може входити до складу спадщини.
Кошти, які не були нараховані пенсіонеру за його життя, не є належною пенсійною виплатою, тобто недоотриманою пенсією, в розумінні ст. 52 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, а тому не підлягають виплаті членам сім”ї померлого та спадкоємцям у встановленому цією статтею порядку.
Крім того, суд зазначає, що оскільки про наявність рішення Дзержинського міського суду від 01.03.2010р. позивачеві стало відомо після смерті ОСОБА_3 і припинення, у зв”язку з цим, її участі у системі загальнообов”язкового державного пенсійного страхування, у позивача, у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема, Законів України „Про виконавче провадження” і „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, не виникало обов”язку щодо виконання рішення суду стосовно померлої особи, оскільки ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено діючим законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні спірного припису від 21.04.2011р. № 1143-вих. діяв у спосіб, але не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивачем не було припущено порушень законодавства зазначених відповідачем у спірному приписі, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд,-
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до прокуратури м. Дзержинська Донецької області про скасування припису від 21.04.2011р. № 1143-вих. - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати припис прокурора м. Дзержинська Донецької області від 21.04.2011р. № 1143-вих., винесений стосовно Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області.
Повний текст постанови складено і підписано 20.06.2011р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 14.06.2011р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.