Справа № 2-2432/11
Іменем України
21 червня 2011 року с. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого -Ільїної Г.І.,
за участю секретаря - Мінаєвої А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал»про захист прав споживача, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал»(далі ТОВ «ФК «Єврокапітал»), та просив визнати недійсним кредитний договір № 793 від 12.09.2008 року в частині п.п. 2.2.1, п.п. 2.2.2., п.п. 2.2.3., п. 4 включаючи всі підпункти та п.п.п. 10.1., стягнути з ТОВ «ФК «Єврокапітал»сплачені суми та розподілені ТОВ «ФК «Єврокапітал»за недійсними пунктами договору в розмірі: плата за компенсацію нотаріальних послуг -63, 00 грн., плата за надання кредиту -571, 71 грн., щомісячна плата за обслуговування кредиту -786, 06 грн., сплачена сума -10443,55 грн., а всього 11 864, 32 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 06.09.2008 року він звернувся до автосалону ІП «АІС -Харків»з метою придбання автомобіля, однак на всю його вартість коштів не вистачало, тому 12.09.2008 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Єврокапітал»кредитний договір № 793 від 12.09.2008 року, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 28 585, 50 грн. терміном користування на 2555 днів, з 12.09.2009 року до 12.09.2015 року. Кредит був наданий для придбання автомобіля CK 1,5 Comfort». Автомобіль позивач отримав через кілька днів після отримання кредиту в салоні ІП «АІС -Харків». Позивач вказує на те, що вивчити більш досконало кредитний договір він не зміг, тому що текст його був достатньо складним та йому не було надано достатньо часу для його вивчення. Як з'ясувалось пізніше вказаним кредитним договором (п. 2.1.) крім відсотків за користування кредиту (18,50 % та 24,0 %) передбачена плата за надання кредиту в розмірі 2,00 % від суми кредиту, яка сплачується одноразово у день підписання цього договору, та плату за обслуговування кредиту 0,25 % від наданої суми. Розпочавши сплачувати кредит ОСОБА_1 намагався платити його більшими сумами, щоб скоріше розрахуватися. За весь час користування кредитом за кредитним договором на реквізити фінансової компанії позивачем була сплачена сума в розмірі 29 447, 71 грн., що складає більше 100 % від отриманої суми кредиту. В січні 2010 року ОСОБА_1 отримав лист від ТОВ «ФК «Єврокапітал», з якого вбачалось, що загальна заборгованість за кредитом на 14.01.2010 рік складає 29 829,88 грн., а сплачені ним суми були розподілені кредитодавцем в такому порядку: плата за компенсацію нотаріальних послуг (непередбачено договором) -63 грн., плата за видачу кредиту -571, 71 грн., по процентам -4 592, 84 грн., по тілу кредиту, згідно графіку платежів (частин основного боргу) -10 960, 76 грн., щомісячна плата за обслуговування кредиту -786, 06грн., сплачена сума (незаконно нарахована згідно п.2.2.3.) -10 443, 55 грн., а всього 29 447, 71 грн. З'ясувалося, що здійснювався перерахунок за формулою з прив'язкою до долару США й значні з суми сплачених коштів відносились на незрозумілі йому статті, і фактично графік погашення було збільшено на користь кредитора в односторонньому порядку, а ОСОБА_1 фактично позбавлений права дострокового погашення. Кредитний договір (п.10.1) містить третейське застереження, відповідно до якого всі спори та розбіжності, що виникають за кредитним договором, вирішуються постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Бізнес центр Правозахист». На час підписання договору позивач вказує, що не знав - що таке є Третейські суди, та що значить третейське застереження в договорі, а про їх значення його ніхто не попередив. Таким чином ОСОБА_1 вважає умови кредитного договору № 793 від 12.09.2008 року нечесними, несправедливими та дискримінаційними, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на його шкоду, які обмежують його права як громадянина, як споживача на судовий захист, порушують принципи рівності сторін договору, що становить його в нерівні умови порівняно з фінансовою компанією.
Позивач та його представник, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважаючи, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, доводи та міркування позивача, викладені в позовній заяві, вважає такими, що не ґрунтуються на законі, та не доведені позивачем, а тому цей позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
12 вересня 2008 року між ТОВ «ФК «Єврокапітал»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 793 (із забезпеченням), згідно якого позивачу надано кредит в сумі 28 585, 50 грн., для оплати автотранспортного засобу CK 1,5 Comfort», який придбається позичальником у ІП «АІС -Харків», з умовою повернення кредиту не пізніше 12.09.2015 року (а.с. 6-11).
При підписанні кредитного договору від 12.09.2008 року № 793 відповідно до п.11.14 цього договору підтвердив, що до укладання кредитного договору він був ознайомлений кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування, що пропонуються кредитодавцем, в об'ємі, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів»(ст. 11, 18).
Відповідач свої зобов'язання виконав повністю, натомість як вбачається з графіку платежів, позивач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 11.05.2011року поточна заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем складає 28 811,56 грн., а загальна заборгованість -46 325, 90 грн. (а.с.105-108).
Відповідно до п. 2.1 договору позивач за користування кредитними коштами сплачує кредитодавцю 18,50 % річних від непогашеної суми кредиту. У наступних роках процент за користування кредитними коштами становитиме 24,00 %.
Умовами кредитного договору, підписаного між сторонами, а саме п. 2.2.1, передбачено, що позичальник сплачує одноразово плату за надання кредиту у розмірі 2,00 % від суми кредиту, яка сплачується одноразово в день підписання кредитного договору.
Правових обґрунтувань та підстав для визнання цього пункту недійсним позивачем не наведено.
Твердження ОСОБА_1 про незаконне нарахування додаткових сум згідно з п. 2.2.2 відповідного договору є безпідставним та необгрунтованим, оскільки при укладенні кредитного договору сторони передбачали плату за зобов'язання кредитодавця надати кредит позичальнику в майбутньому у розмірі 18,50 % річних від суми кредиту. При цьому така плата нараховується починаючи з наступного дня після підписання цього договору та припиняється в день перерахування коштів за цим договором. Жодних незаконно нарахованих сум з позивача не стягувалося та не нараховувалося, що підтверджується графіком платежів та розрахунком позовних вимог.
Відповідно до п. 2.2.3. позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту та розмір такої плати може бути змінено, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні більше 1,01. У цьому ж пункті приведена формула, за якою розраховується плата за обслуговування кредиту. Кредитний договір було підписано позивачем, що свідчить про його ознайомлення з умовами договору. З листопада 2008 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшився більш ніж на 1,01, а тому плата за обслуговування кредиту змінилась на підставі застосування п. 2.2.3 договору.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлено статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторонами при підписанні договору було передбачено, що крім відсоткової ставки позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту, така плата не була визначена конкретною сумою чи процентом від якоїсь суми. Розмір такої плати визначався за встановленою формулою з розшифровкою значень цієї формули. Відповідно до формули такий розмір міг збільшуватися у випадку, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні більше 1,01.
Позивач погодився на такі умови та коли змінився коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні більше 1,01 почав сплачувати плату за користування кредитом у збільшеному розмірі, проте вирахуваному самостійно, а не за формулою, передбаченою договором.
Згідно ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За таких обставин, зміни плати за обслуговування кредиту зумовлені настанням об'єктивної події, яка передбачена в самому договорі, і не залежала від волі ані позивача, ані відповідача.
В ході судового розгляду відповідачем надана копія банківської ліцензії серії АВ за № 020858 від 12.06.2007 р., яка надає право ТОВ «ФК «Єврокапітал»займатися діяльністю з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами (а.с. 109).
Таким чином, правових перешкод для того, щоб ТОВ «ФК «Єврокапітал»мало право укладати кредитні договори та видавати кредити в іноземній валюті судом не встановлено.
Розділом 4 договору визначено порядок часткового дострокового та повного дострокового погашення кредиту. Позивач погодився на укладення кредитного договору та проставив свій особистий підпис на кожному аркуші. ОСОБА_1 не надав у своїй позовній заяві жодних правових обґрунтувань, що стали б підставою для визнання п. 4 кредитного договору недійсним.
Пункт 10.1 кредитного договору містить третейське застереження про те, що спори між сторонами розглядаються постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Бізнес центр Правозахист»(м. Київ).
Вказаний пункт договору кореспондується зі ст. 17 ЦК України, ст. 5 ЗУ «Про третейські суди»та не суперечить іншим нормам законодавства.
Крім того при підписанні кредитного договору сторони узгоджували його умови, в тому числі й третейську угоду, що міститься у п. 10 кредитного договору. На момент підписання у ОСОБА_1 не виникало заперечень або зауважень з цього питання, про що свідчить його підпис на кожному аркуші вказаного договору.
Посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його про зміни розміру щомісячного платежу спростовується тим, що відповідно до пунктів 11.15, 11.16 кредитного договору сторони домовились про те, що каналами передачі інформації, яка необхідна для виконання позичальником умов даного кредитного договору, буде використовуватися зокрема телефонний зв'язок та смс -повідомлення. Щомісячно на номер телефону, який позивач надав представнику фінансової компанії при укладенні кредитного договору в анкеті позичальник, надсилалися смс - повідомлення про розмір щомісячного платежу за договором, про зміну розміру плати за обслуговування кредиту та інше, про що свідчить статистика (а.с. 102-103).
У статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства зазначена свобода договору, а відповідно до статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 526 та 1054 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Підставою недійсності правочину згідно зі статтею 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені у статті 203 ЦК України.
Згідно з п. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому надані сторонами докази повинні відповідати вимогам ст. ст. 58, 59 ЦПК України, щодо належності та допустимості доказів. У відповідності до положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач у добровільному порядку обрав умови кредитування, був з ними ознайомлений та ці умови протягом дії договору не змінювались, а тому позовні вимоги є безпідставними.
ОСОБА_1 в своїй позовній заяві та його представник в судовому засіданні не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підстави для визнання кредитного договору недійсним.
Беручи до уваги зазначене вище, суд вважає, що кредитний договір № 793 від 12.09.2008 року не суперечить вимогам діючого законодавства та обґрунтованих підстав для визнання його недійсним немає, в зв'язку з чим ОСОБА_1 в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 203, 215, 525, 526, 530, 533, 627, 629, 642, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал»про захист прав споживача -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: підпис Г.І. Ільїна