Україна
16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/3130/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1,
з участю представника відповідача Єфімової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області. З урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати незаконним акт № 30/1 від 2 лютого 2011 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»; зобов'язати відповідача скасувати рішення про анулювання ліцензії АВ № 524582 від 17.03.2010, яке наведене у витягу з наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 20 від 08.02.2011; зобов'язати відповідача видати припис на усунення порушень, зазначених в акті № 30 від 2 лютого 2011 року про проведення планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі виявлених у ліцензіата порушень вказаних в акті №30 від 02.02.2011 про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» відповідачем можливо було винести припис, яким зобов'язати усунути недоліки, а не виносити одразу ж акт № 30/1 від 2 лютого 2011 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та анульовувати ліцензію позивача.
В момент здійснення перевірки у позивача не були наявні всі документи, проте перевіряючими було знехтувано прохання позивача зачекати поки їх довезуть і було складено вказаний акт №30 від 02.02.2011.
Повідомив, що жодного разу з дати видачі ліцензії 16 березня 2010 року до нього, як до перевізника не застосовувались штрафні санкції, виконавчим комітетом Дзержинської міської ради йому було вручено грамоту за успішне здійснення транспортного обслуговування.
Вважає рішення відповідача про анулювання ліцензії неправомірним і тому просить визнати незаконним акт № 30/1 від 2 лютого 2011 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» та зобов'язати відповідача скасувати рішення про анулювання ліцензії перевізника та натомість видати припис про усунення порушень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на наступне.
На підставі наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №237 від 22.12.2010 «Про затвердження Плану перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов на 1 квартал 2011 року» була проведена планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в результаті проведення якої було виявлено низку порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме: встановлено, що транспортний засіб жодного разу не проходив післярейсової перевірки технічного стану, відсутні документи, які підтверджують організацію проведення періодичного навчання водіїв методам надання медичної допомоги потерпілим ДТП та проведення робіт з ТО-1, ТО-2 на всі транспорті засоби, відсутній табель обліку робочого часу та відпочинку водіїв, що є порушенням Наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 № 427 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Ліцензійні умови), що і стало підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії серії АВ № 524582. Вказав, що відповідач діяв відповідно до вимог законодавства. За наявності факту порушення позивачем як перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, суб'єктом владних повноважень правомірно прийнято рішення про анулювання ліцензії.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 17.11.1998, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 2580170000000354, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В00 № 146872.
Позивач отримав ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 524582 з строком дії від 17 березня 2010 року до необмеженого строку на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»: внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
При подачі заяви від 9 березня 2010 року про видачу ліцензії з надання послуг позивач зазначив, що з Ліцензійними умовами та Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» N 1775-III від 1 червня 2000 року (далі - Закон № 1775) ознайомлений.
Відповідно до наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 22 грудня 2010 року № 237 «Про затвердження плану перевірок додержання Ліцензійних умов на І квартал 2011 року», одним з ліцензіатів, яких заплановано перевірити вказано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.
На виконання вимог законодавства щодо повідомлення ліцензіата, або уповноваженої на це установчими документами особи ліцензіата, про дату та час перевірки відповідачем було направлено за адресою позивача повідомлення від 24 грудня 2010 року № 05/03-5755, яке було отримане ОСОБА_3 28 грудня 2010 року, тобто за десять календарних днів до проведення перевірки, що підтверджується підписом позивача на поштовому повідомленні.
Згідно Посвідчення на проведення планової перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) та наказу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області (далі - Теруправління) № 30 від 27 січня 2011 року про створення комісії з перевірки ліцензіата, було створено комісію у складі головного спеціаліста відділу ліцензування Теруправління Овчаренко О.О. та головного спеціаліста відділу ліцензування Теруправління Слєпцова Д.І. для проведення планової перевірки за місцезнаходженням та в автотранспортних засобах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).
Під час проведення перевірки ліцензіатом були надані документи, які підтверджують кількість маршрутів: договір №157 від 17.12.2009 по маршруту №10 «Молокозавод - АС «Дзержинськ»; договір №143 від 02.09.2008 по маршруту №8 «вул. Молодої Гвардії - АС Дзержинськ»; договір № 142 від 02.09.2008 по маршруту №3 «вул. Лазарева - Мікрорайон №1»; договір №158 від 17.12.2009 по маршруту №7 «пл. Торецька-АС Дзержинськ - Мікрорайон №1».
Крім того, було надано договір №25 від 16.02.2010 з Державним підприємством «Дзержинськвугілля» на отримання послуг з зберігання транспортних засобів, проведення перед- та післярейсової перевірки технічного стану транспортних засобів, проведення перед- та післярейсового медичного контролю стану здоров'я водіїв, проведення технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, проведення інструктажів з безпеки руху, охорони праці та пожежної безпеки, але підтверджуючих документів щодо проведення робіт з ТО-1, ТО-2 на всі транспортні засоби, а саме: актів виконаних робіт та квитанцій про надані послуги, - не надано.
За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки № 30 від 2 лютого 2011 року про проведення планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - акт перевірки). У вказаному акті перевірки комісією були зафіксовані наступні порушення, а саме:
- в порушення вимог п. 2.3.17 Ліцензійних умов у ліцензіата відсутні документи, які підтверджують організацію проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги при ДТП;
- в порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов щодо забезпечення проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, а саме: згідно дорожнього листа № 229096 за січень 2011 року на транспортний засіб ПАЗ 32054-07 держаний номер НОМЕР_1 встановлено, що транспортний засіб жодного разу не проходив післярейсової перевірки технічного стану;
- в порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов щодо забезпечення проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні документи, які підтверджують проведення робіт з ТО-1, ТО-2 на всі транспортні засоби;
- в порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов щодо організації роботи водіїв транспортних засобів, режиму їх праці та відпочинку відповідно до положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, встановленого Мінтрансзв'язку, а саме: у ліцензіата відсутній табель обліку робочого часу та відпочинку водіїв.
На підставі порушень, вказаних в акті перевірки, а саме: надання послуг з перевезення транспортними засобами, які не пройшли післярейсову перевірку технічного стану та транспортними засобами, які не пройшли планового технічного обслуговування, посадовими особами Теруправління був складений акт № 30/1 від 2 лютого 2011 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов).
8 лютого 2011 року на підставі акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті наказом №20 було прийнято рішення щодо анулювання з 10 березня 2011 року ліцензії фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Засади організації та діяльності між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначені Законом «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 6 Закону № 2344-III визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області згідно з п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 14 грудня 2005 року №888, є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.
Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.
Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно статті 9 Закону № 2344-III ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Частиною 4 вищезазначеної статті серед інших видів робіт, на які видається ліцензія на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів, є надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 429 від 2 липня 2010 року (далі - Положення № 429) розроблено відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про автомобільний транспорт» та установлює єдиний порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов.
Відповідно до п. 3.1. Ліцензійних умов Голова та члени комісії під час проведення планової (позапланової) перевірки мають право: отримувати від ліцензіата або уповноваженої особи всю необхідну інформацію щодо дотримання Ліцензійних умов; доступу до будь-яких приміщень ліцензіата, що використовуються для здійснення діяльності з надання послуг з перевезення, для з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з проведенням планової (позапланової) перевірки; оглядати за участю ліцензіата або уповноваженої особи територію, будівлі, споруди, приміщення та обладнання, що використовуються для надання послуг з перевезення; ознайомлюватися з усіма необхідними для проведення планової (позапланової) перевірки документами ліцензіата та отримувати їх копії (ксерокопії), витяги з цих документів, дані на комп'ютерних електронних носіях та інші матеріали, що стосуються надання послуг з перевезення; отримувати від ліцензіата та його персоналу письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення планової (позапланової) перевірки.
Згідно із п. 4.2. Ліцензійних умов Ліцензіат або уповноважена особа зобов'язані: допускати комісію до перевірки за умови дотримання вимог проведення планової (позапланової) перевірки, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; сприяти роботі комісії, не чинити їй перешкод, забезпечити комісію робочими місцями; надавати всі необхідні для проведення планової (позапланової) перевірки документи та їх копії, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що стосуються предмета такої перевірки, а також забезпечувати умови для її проведення та виконувати інші обов'язки, визначені ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Щодо порушення п. 2.3.17 Ліцензійних умов, зазначеного в акті перевірки, вимог про відсутність у ліцензіата документів, які підтверджують організацію проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги при ДТП, представником позивача було визнано це порушення та він пояснив, що позивач не має змоги виконати цей пункт Ліцензійних умов у зв'язку із неможливістю знайти у місті Дзержинську особи, яка б мала повноваження на навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги при ДТП.
Стосовно порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов стосовно того, що транспортний засіб ПАЗ 32054-07 держаний номер НОМЕР_5 не проходив післярейсової перевірки технічного стану у січні місяці 2011 року, представником позивача було визнано це порушення та пояснено, що це було спричинено людським фактором, водій Альохін самовільно не проходив післярейсову перевірку у січні 2011 року, всі інші місяці у подорожніх листах по вказаному автотранспортному засобу було проведено післярейсову перевірку.
Відносно порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов щодо відсутності у ліцензіата табелю обліку робочого часу та відпочинку водіїв представник позивача надав в суд табелі обліку, проте на момент перевірки, про яку було повідомлено позивача, їх не було надано перевіряючим.
Позивачем заперечувалось порушення вимог п. 2.3.4. Ліцензійних умов щодо забезпечення проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні документи, які підтверджують проведення робіт з ТО-1, ТО-2 на всі транспортні засоби.
Відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998, № 102 система технічного обслуговування та ремонту дорожнього транспортного засобу передбачає: підготовку до продажу; технічне обслуговування в період обкатки; щоденне обслуговування; перше технічне обслуговування (ТО-1); друге технічне обслуговування (ТО-2). Передбачено, що перше технічне обслуговування рекомендується здійснювати з періодичністю 5000 км; друге технічне обслуговування рекомендується здійснювати з періодичністю 20000 км. і проводити разом з черговим ТО-1.
До суду позивачем було надано договори на виконання послуг від 2 квітня 2010 року № ТО-02/04-2 та від 23 серпня 2010 року № ТО23/08-1 згідно яких виконавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Барас» виконує технічне обслуговування/ремонт автобусів замовника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3: ПАЗ 32054 07 рег. № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, ПАЗ 32054 № НОМЕР_3, ПАЗ 32054 07 № НОМЕР_6. Також позивачем було надано замовлення-наряди до договорів, які являються актами виконаних робіт №056 від 10 квітня 2010 року, №063 від 24 квітня 2010 року, № 074 від 30 травня 2010 року, № 081 від 12 червня 2010 року, №103 від 5 серпня 2010 року, №112 від 3 вересня 2010 року, № 114 від 12 вересня 2010 року, № 18 вересня 2010 року, №124 від 10 жовтня 2010 року, №130 від 21 жовтня 2010 року, № 127 від 4 листопада 2010 року, №131 від 23 листопада 2010 року, № 133 від 26 листопада 2010 року, №137 від 16 грудня 2010 року, №136 від 17 грудня 2010 року, №138 від 24 грудня 2010 року.
Ухвалою від 2 червня 2011 року для підтвердження робіт з технічного обслуговування транспортних засобів суд зобов'язав позивача надати бухгалтерські документи та виписки з банківського рахунку про підтвердження здійснення виплат за договорами про надання послуг № ТО-02/04-2 від 2 квітня 2010 року та № ТО23/08-1 від 23 серпня 2010 року. Позивачем було надано копії прибуткових касових ордерів № 28 від 30 квітня 2010 року, № 32 від 31 травня 2010 року, № 34 від 12 червня 2010 року, №43 від 31 серпня 2010 року, № 50 від 10 жовтня 2010 року, №54 від 1 листопада 2010 року та корінці квитанцій до прибуткового касового ордеру №44 від 4 вересня 2010 року, №47 від 28 вересня 2010 року, №58 від 30 листопада 2010 року, №61 від 29 грудня 2010 року. Представником позивача було пояснено у судовому засіданні, що оригінали цих документів було втрачено.
Проте як вбачається із п. 3.1 наведених договорів технічне обслуговування/ремонт автомобілів здійснюється згідно заявки замовника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, а оплата за послуги здійснюється відповідно до п. 2.1 договорів - згідно виставлених розрахунків на розрахунковий рахунок виконавця протягом п'яти календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Тому суд вважає, що підтверджень оплати здійснення послуг відповідно до договорів позивачем не було надано, внесення грошових коштів у касу підприємства, а не на розрахунковий розрахунок, не було передбачено сторонами під час укладання вищенаведених договорів. Отже такі докази не підтверджують факт здійснення послуг та оплати за них.
Відповідно до п. 7.7.7. Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 429 від 2 липня 2010 року, неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов уважається допуск до надання послуг з перевезень (на лінію, в рейс) автотранспортних засобів, які не пройшли планового технічного обслуговування, а також передрейсову (післярейсову) перевірку технічного та санітарного стану.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-III, однією з підстав для анулювання ліцензії є акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Заходи з проведення планових перевірок здійснюються з періодичністю відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності у сфері автомобільного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 N 790.
Повідомлення про проведення планової перевірки надсилається не пізніше ніж за десять днів до дня проведення планової перевірки рекомендованим листом, телефонограмою або вручається особисто ліцензіату (фізичній особі), або керівнику ліцензіата (юридичній особі), або іншій особі, уповноваженій на це установчими документами, довіреністю, законом та іншими актами цивільного законодавства (далі - ліцензіат та уповноважена особа відповідно), під розписку на примірнику повідомлення про проведення планової перевірки, що залишається в органі контролю.
Посилання позивача на те, що частина документів, яка стосується діяльності позивача, на момент проведення перевірки знаходилися в іншому місці або були втрачені не приймаються судом, так як обов'язок позивача був надати всі необхідні документи, що стосуються господарської діяльності перевізника під час здійснення перевірки, оскільки позивач був попереджений у встановлений законом строк про перевірку, у нього було достатньо часу щоб підготуватися.
Оскільки ОСОБА_3 було порушено Ліцензійні умови, він допустив до надання послуг з перевезень транспортні засоби, які не пройшли післярейсову перевірку технічного стану та планове технічне обслуговування, під час перевірки не надано документів, які передбачені законодавством про автомобільний транспорт, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято спірний акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та на його підставі винесено рішення про анулювання ліцензії позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присудженню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 16 червня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2011 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Єфіменко О.В.