30 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1927/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "В. К."
до: Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
про: визнання дій неправомірними та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "В.К" (далі - ПП "В.К.") з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (далі - ДІКЦ у Вінницькій області) про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДІКЦ у Вінницькій області починаючи з 14 березня 2011 року по 28 березня 2011 року було проведено перевірку ПП "В.К." на предмет дотримання суб'єктом господарювання порядку декларування та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог законодавства. За результатами перевірки 28 березня 2011 року відповідачем було складено акт №000120, у відповідності до якого встановлено, що загальна сума необґрунтовано отриманої виручки по даному акту перевірки з 01 квітня 2010 року по 15 березня 2011 року в результаті застосування оптово - відпускних цін з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни та застосування завищених торгівельних надбавок на продукти харчування, ціни, які підлягають державному регулюванню, становить 17066,04 грн., яка відповідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року за №298/519, підлягає вилученню до бюджету із застосуванням штрафу у розмірі 200 відсотків.
04 квітня 2011 року на підставі вищезазначеного акту суб'єктом владних повноважень, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області, було прийнято рішення № ІЦ-02-12/21 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вказане рішення містить посилання на порушення ПП "В.К." вимог розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 26.10.2007 року №399 "Про декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари" із змінами та доповненнями від 22.01.2007 року №18 "Про державне регулювання цін на основні продукти харчування із змінами та доповненнями", і, як наслідок, інформація про вилучення у ПП "В.К." у дохід державного бюджету 17066,04 грн. необґрунтовано отриманої виручки та застосування штрафних санкцій у розмірі 34132,08 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав суду заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що згідно з видатковими накладними позивачем було реалізовано вершкове масло, кисломолочний та твердий сир за завищеними цінами без декларування змін у Головному управлінні економіки облдержадміністрації.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Приватне підприємство "В.К." здійснює свою діяльність згідно зі Статутом підприємства, в редакції, затвердженій Рішенням №-1 засновника від 08.10.1998 року (а.с.106).
Основними видами діяльності ПП "В.К," за КВЕД є: здійснення оптової торгівлі молочною продукцією (масло вершкове, сир твердий, сир кисломолочний) та іншими продуктами харчування - крупою гречаною ТМ "Сквиряночка"
В період з 14 березня 2011 року по 28 березня 2011 року, відповідно до пункту 3.1.1., 3.1.2. плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на І квартал 2011 року на підставі посвідчення №233 від 10.03.2011 року начальником відділу Дужаком М.І. та провідним державним інспектором Мазур О.І. проведена перевірка ПП "В.К." з питань дотримання останнім державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні цін на окремі види продовольства відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року, розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №399 від 26.10.2007 року за період з квітня 2010 року по березень 2011 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт №000120 від 28.03.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №399 від 26.10.2007 року.
Висновок Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про порушення позивачем зазначених вище вимог ґрунтується на тому, що ПП "В.К." при реалізації вказаної молочної продукції не проводило декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари з подальшою їх реалізацією, що призвело до отримання позивачем необґрунтованої виручки у розмірі 17066,04 грн.
На підставі зазначеного акту 04.04.2011 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області прийнято рішення №ІЦ-02-12/21 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", вирішено вилучити у приватного підприємства "В.К." в дохід державного бюджету 17066,04 грн. та стягнути штраф в розмірі 34132,08 грн.
Вважаючи вказане рішення про застосування економічних санкцій протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення", в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Судом встановлено, що приватне підприємство "В.К." не проводило декларування зміни оптово-відпускних цін на зазначену в акті продукцію (масло вершкове, кисломолочний та твердий сир), чим порушило вимоги Розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 26 жовтня 2007 року №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", однак при винесенні рішення відповідачем не враховано вимоги ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В ході судового розгляду даної справи відповідачем не надано суду достатніх фактів щодо допущення позивачем істотних порушень в частині здійснення останнім оптової торгівлі молочною продукцією, крім того, представником відповідача не надано доказів надходження необґрунтованої виручки та її розміру в касу підприємства та на розрахункові рахунки від реалізації вершкового масла, кисломолочного та твердого сиру.
Згідно п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України № 928/519 від 03.12.2001року підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 2.1 вказаної Інструкції, необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в доход бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
На виконання ухвали суду від 26 квітня 2011 року позивачем надано наступні документи: копії накладних на продаж товару за №169 від 18.01.2008 року, №174 від 18.01.2008 року, №328 від 22.02.2008 року; копії актів звірки розрахунків та довідку про наявну заборгованість ТОВ "ЕКО" та ДП "Гарантія Маркет" перед ПП "В.К." за №28, 29 від 18 травня 2010 року.
Так, із вказаних документів вбачається, що оплату за період з 23.12.2010 року по 31.03.2011 року за поставлені позивачем продукти харчування покупці ДП "Гарантія маркет" та ТОВ "ЕКО" не виконали, відповідно грошові кошти в касу ПП В.К." та на розрахунковий рахунок не надходили.
З огляду на вищезазначене, випливає, що під час здійснення Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області перевірки, сума виручки розраховувалася на підставі видаткових накладних на продукцію, які свідчать лише про кількість продукції, що була відпущена та її сумарну ціну.
Разом з тим, для визначення суми виручки необхідно проаналізувати надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, а також зазначити дебіторську заборгованість по розрахунках за відпущену в періоді, що перевіряється, продукцію.
З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки № 000120 від 28 березня 2011 року та розрахунок безпідставно отриманої виручки містить лише аналіз видаткових накладних, відповідно до яких відпускалась продукція, що, в свою чергу, не дозволяє зробити висновок про розмір отриманої підприємством виручки від реалізації продукції з визначенням суми необґрунтовано отриманої виручки, тому даний висновок відповідача щодо розміру необґрунтовано отриманої виручки суд вважає неправомірно визначеним, а рішення № ІЦ-02-12/21 від 04 квітня 2011 року, прийняте інспекцією у відповідності до вказаного акту, слід також визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про ціни та ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Статтею 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Постановою КМ України від 17.10.2007 року №1222 із змінами, затверджений Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (борошно пшеничне вищого, першого і другого ґатунку, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову). Декларуванню підлягають зміни оптово - відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у п.1 цього порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на один відсоток (п. 2 постанови).
Згідно ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Судом встановлено, що ПП "В.К." допущено порушення Закону України “Про ціни і ціноутворення” та Розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 26 жовтня 2007 року №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" в частині декларування зміни оптово-відпускних цін на масло вершкове жирністю 72,5% та сир кисломолочний жирністю 0% та 9% з урахуванням збільшення протягом місяця на 1,0%, однак відповідачем не враховано та, відповідно, не зазначено ні в акті від 28.03.2011 року, ні в прийнятому інспекцією рішенні про застосування економічних санкцій від 04.04.2011 року те, що під час здійснення перевірки не встановлено фактів одержання підприємством виручки, оскільки висновки відповідача не базуються на досліджені первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку перевіряємого підприємства, а взято до уваги лише видаткові накладні, тому суд вважає, що вищезазначене прийняте суб'єктом владних повноважень рішення слід визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд погоджується з позивачем, що рішення відповідача під № ІЦ-02-12/21 прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а саме: під час здійснення перевірки не встановлено фактів одержання підприємством виручки, оскільки висновки відповідача не базуються на досліджені первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку перевіряємого підприємства, а взято до уваги лише видаткові накладні.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що його дії, в частині складання зазначеного акту, прийняття вказаного рішення щодо застосування економічних санкцій до позивача вчинювались в межах Закону, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії суб'єкта владних повноважень - державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області неправомірними.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/21 від 04 квітня 2011 року, винесеного державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області, відносно приватного підприємства "В.К".
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "В.К" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович