Ухвала
Іменем України
26 травня 2008 року
Справа № 2-26/1760-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
представник позивача, Павленко Василь Миколайович, довіреність № 22/01-10 від 14.04.08, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Саки";
представник відповідача, не з'явився, Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя О.Л. Медведчук) від 18.03.2008 року у справі № 2-26/1760-2008А,
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Саки" (вул. Промислова, 9, Саки, 96500)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, Саки, 96500)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ від 18.06.2007 р. № 0000901502 про донарахування Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» 33993,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки № 728/15-02/03347678 від 01.07.2007 р., який покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими, не відповідаючими фактичним обставинам, первинним документам позивача, а оскаржене податкове повідомлення-рішення не грунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ за травень-серпень 2006 р. Сакського ВПВКГ проведена у відповідності з Порядком № 327. Вказував на те, що для проведення невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань не вимагається додаткове вивчення первинних документів, факти порушення виявлені при дослідженні податкових декларацій з ПДВ та відомостей в особових рахунках платника. Також перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 р. - несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ протягом періоду, що перевірявся, за що до позивача і була застосована передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р. відповідальність у вигляді штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2008 року у справі № 2-26/1760-2008А (суддя О.Л. Медведчук) задоволено позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Саки" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з постановою суду, Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 26.05.2008, у зв'язку з закінченням повноважень у складі колегії було замінено суддю Щепанську О.А. на суддю Борисову Ю.В. Головуючим у справі призначено суддю Борисову Ю.В.
У судовому засіданні, призначеному на 26.05.2008 р., представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін як таку, що прийнята у повній відповідності до норм чинного законодавства. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотання щодо відкладення розгляду справи суду не надав.
Судова колегія визнала можливим розглянути справу по суті за відсутністю сторони, враховуючи наявні у справі матеріали.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» є правонаступником Сакського ВПВКГ (п.1.1. Статуту).
Як вбачається, 01.06.2007 р. Сакською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ за травень-серпень 2006 р. по Сакському ВПВКГ, під час якої встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-Ш, що виразилось у порушенні граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.
За результатами перевірки Сакською ОДПІ складено акт за № 728/15-02/03347678 від 01.06.2007 р., висновки акту були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 18.06.2007р. № 0000901502/0.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскарженої постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Як зазначено в акті перевірки № 728/15-02/03347678 від 01.06.2007 р., позивачем невчасно сплачено податкове зобов'язання з ПДВ - по терміну оплати 30.05.2006 р. по податковій декларації № 9622 від 18.05.2006 р. в сумі 17147,00 грн. (платіжні доручення: № 196 від 27.02.2007 р. на суму 3891,72 грн. № 206 від 28.02.2007 р. на суму 6149,83 грн. № 241 від 14.03.2007 р. на суму 7105,45 грн.), по терміну оплати 30.06.2006 р. по декларації № 10804 від 19.06.2006 р. на суму 14222,00 грн. (платіжні доручення № 428 від 19.04.2007р.), по терміну оплати 31.07.2006 р. по податковій декларації № 14647 від 19.07.2006 р. в сумі 20554,00 грн. (платіжні доручення: № 428 під 19.04.2007 р.), по терміну оплати 30.08.2006 р. по податковій декларації № 18033 від 19.08.2006 р. в сумі 16064,00 грн. (платіжні доручення: № 428 від 19.04.2007 р. в сумі 4523,05 грн., № 430 від 20.04.2007 р. в сумі 2626,58 грн., № 565 від 08.05.2007 р. в сумі 6352,38 грн., № 615 від 17.05.2007 р. в сумі 1360,73 грн., № 639 від 21.05.2007 р. в сумі 1201,26 грн.).
Але, судова колегія, як і суд першої інстанції, не погоджується з даними висновками, адже, як встановлено, відповідно до наданих до матеріалів справи платіжних доручень № 3102 від 26.05.2006 р. на суму 17147,00 грн. (а.с. 18), платіжного доручення № 3157 від 22.06.2006 р. на суму 2000,00 грн., № 3166 від 26.06.2006 р. на суму 4400,00 грн. (а.с 21-22) № 3172 від 29.06.2006 р. на суму 7822,00 грн. (а.с.23), платіжного доручення № 3236 від 13.07.2006 р. на суму 5000,00грн., № 3241 від 17.07.2006 р. на суму 5000,00 грн., № 3248 від 18.07.2006 р. на суму 4000,00 грн., № 3253 від 19.07.2006 р. на суму 2000,00 грн., № 3283 від 27.07.2006 р. на суму 4554,00 грн. (а.с. 26-30), платіжного доручення № 3365 від 15.08.2006 р. на суму 3000,00 грн., № 3372 від 16.08.2006 р. на суму 2000,00 грн., № 3401 від 28.08.2006 р. на суму 11534,00 грн. (а.с.34-36) вказані в акті суми перераховано вчасно.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Проте, як було встановлено, в акті перевірки № 728/15-02/03347678 від 01.06.2007 р. такі посилання відсутні, оскільки податковим органом при проведенні невиїзної документальної перевірки позивача не були досліджені первинні документи Сакського ВПВКГ, які визначають розмір узгоджених податкових зобов'язань, строки і суми їх сплати (податкові декларації та платіжні доручення позивача).
Дійсно, висновок щодо порушення граничних строків та розрахунок штрафних санкцій зроблено відповідачем на підставі виключно даних особового рахунку позивача в автоматичному режимі, що підтверджується матеріалами справи.
Первинні документи, які надані позивачем до матеріалів справи під час судового розгляду, свідчать про розмір нарахованих або визначених самостійно податкових зобов'язань з ПДВ протягом періоду, що перевірявся, та в межах строку давності, а також платіжні доручення про їх сплату.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Отже, судом цілком правомірно зроблено висновок, що розрахунок штрафних санкцій, застосованих до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на перинних документах позивача, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним.
Згідно з частиною 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи, що податковим органом судовій колегії не було надано належного підтвердження того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правильно та правомірно, на підставі первинних документів позивача, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог Сакського ВПВКГ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2008 року у справі № 2-26/1760-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова