21.05.2008 Справа № 18/629-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання
з участю прокурора - Овчар Т.В.
та представників сторін :
позивача -Сеїна О.О.
відповідача -Валентинов А.В.
третьої особи -Титаренко І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Плюс» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008р. по справі
за позовом Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Плюс», м. Кривий Ріг
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради
про виселення
16.11.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про витребування майна, що безпідставно використовується. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що 19.08.2004р. між управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі Управління комунальної власності) та товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Плюс» (далі ТОВ “Парк Плюс») укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 78,3м2, яке розташовано за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна,1, строком по 9.08.2005р. Не зважаючи на те, що відповідача було повідомлено про закінчення строку дії договору, ТОВ “Парк Плюс» приміщення не звільнило. На цій підставі прокурор просив виселити відповідача зі спірного приміщення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008р. (суддя Петрова В.І.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, ТОВ “Парк Плюс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та відмовити в позові. При цьому апелянт послався на те, що судом не враховано, що договір оренди було продовжено в зв'язку з тим, що у передбачений строк орендодавець не повідомив відповідача про своє небажання продовжувати орендні відносини. На протязі всього строку відповідач продовжує оплачувати рахунки за оренду приміщення, які направляються в адресу ТОВ “Парк Плюс». Крім того, прокурор не має права пред'являти позов в інтересах Управління комунальної власності, оскільки спірне приміщення не є комунальною власністю.
У своєму відзиві Управління комунальної власності зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Від інших учасників судового процесу відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2004р. між Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради (далі УЖКГ) та ТОВ “Парк Плюс» було укладено договір оренди спірного приміщення розташованого за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна,1.
Позов прокурора обґрунтовано тим, що спірне приміщення є комунальною власністю, а тому Управління комунальної власності, як орган вповноважений власником розпоряджатися комунальною власністю, має право на захист прав власника, в тому числі і шляхом витребування майна з чужого володіння та виселення з нього осіб, що безпідставно користуються майном.
В той же час, з залучених до справи доказів слідує, що спірне приміщення є частиною підвалу, розташованого у житловому будинку (а.с.76). У наданій Управлінням комунальної власності довідці зазначено, що в будинку по вул. Єсеніна,1 розташовано 27 жилих квартир, з яких 23 квартири приватизовано (а.с.75). Таким чином спірне приміщення розташовано в будівлі, що у відповідності до ч2 ст.1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» входила до складу державного житлового фонду.
В рішенні Конституційного суду України N 4-рп/2004 від 2.03.2004р. роз'яснено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
З огляду на це, і спірне приміщення і будівля в якій воно розташовано, з моменту початку процесу приватизації житла вийшли з комунальної власності і є спільною власністю всіх власників приватизованих та неприватизованих квартир будинку по вул. Єсеніна,1.
Відповідачем надано докази того, що ТОВ “Парк Плюс» є власником 4 квартир (а.с.77-78,86-88,89,90) в будинку №1 по вул. Єсеніна,1, тобто є співвласником допоміжних приміщень вказаної будівлі. Крім того, з наданих ТОВ “Парк Плюс» доказів (а.с.92-100) слідує, що відповідач займає частину підвалу з відома та згоди мешканців будинку.
Враховуючи викладене Управління комунальної власності, УЖКГ та інші органи місцевої влади не мають права розпоряджатися спірним приміщенням та вимагати його звільнення, оскільки всі допоміжні приміщення будинку є спільною власністю власників приватизованих та неприватизованих квартир. Відповідно до цього прокурор, не має правових підстав заявляти позов в інтересах Управління комунальної власності про звільнення спірного приміщення, оскільки спір щодо користування допоміжними приміщеннями будинку може розглядатися виключно між власниками приватизованих та неприватизованих квартир цього будинку.
На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що вимоги прокурора не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що унеможливлює їх задоволення.
Колегія суддів не входить в обговорення питання щодо наявності підстав для визнання договору оренди недійсним та про те, чи відбулась його пролонгація, оскільки незалежно від наявності договору оренди від 19.08.2004р. питання користування допоміжними приміщеннями будівлі може бути вирішено лише власниками квартир вказаної будівлі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Плюс» задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008р. скасувати.
В позові прокурора відмовити.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 23.05.2008р.