ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 липня 2011 р. Справа № П-9/51-20/50
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Долинського міжрайонного прокурора, в інтересах держави,
Держкомітету лісового господарства України, вул. Хрещатик, 5, м.Київ,
Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, в особі:
Державного підприємства "Болехівське лісове господарство",
вул.Коновальця, 101, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77200;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1;
про: стягнення заборгованості в сумі 92 585,48грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3,(доручення №01к/365 від 20.06.11р.);
Від відповідача: не з"явились.
Позивач - Долинський міжрайонний прокурор, в інтересах держави, Держкомітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, в особі: Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 92 585,48грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2009р. у справі № П-9/51 в позові Долинського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, Держкомітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, в особі: Державного підприємства "Болехівське лісове господарство", до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення коштів в сумі 92 585,48грн. - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2009р.- залишено без змін.
Вищим господарським судом України, постановою від 10.05.2011р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. - скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2011р. справу № П-9/51 скеровано на новий розгляд судді Кобецькій С.М.
В судовому засіданні 05.07.11р. оголошувалась перерва до 07.07.11р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договорів №47 від 01.07.08р., № 25 від 11.02.08р., згідно умов яких, позивач/продавець передав у власність відповідачу/покупцю, на підставі довіреностей №072559 від 01.06.08р., №072560 від 04.08.08р., №072561 від 02.09.08р. по товаро - транспортних накладних № 001945 від 18.06.08р., № 001946 від 18.06.08р., № 001947 від 19.06.08р., № 0020981 від 21.08.08р., № 0020980 від 22.08.08р., № 0020976 від 23.08.08р., № 0020827 від 27.08.08р., № 0020828 від 27.08.08р., № 0031217 від 24.09.08р., № 0031208 від 24.08.08р., № 0031213 від 26.08.08р., № 0021000 від 18.09.08р., № 0020978 від 03.09.08р., № 0023261 від 12.09.08р., № 0020993 від 09.09.08р., лісопродукцію на загальну суму 461 873,00грн.Частково вартість деревини була оплачена , не оплаченою залишилась сума 92585,48 грн.;
- письмові пояснення водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які отримували лісопродукцію, обумовлену Договорами та здійснювали транспортні послуги на замовлення відповідача ФО-П ОСОБА_2;
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань, в частині оплати за отриману лісопродукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 92 585,48грн.;
- звернення до відповідача з претензією №01юр/216 від 23.02.09р., з вимогою про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак, адресував суду телеграму № 5716/2011-с вх від 05.07.11р., в якій просить суд, відкласти розгляд справи в судовому засіданні, у зв"язку з перебуванням відповідача у відрядженні.
З"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання, суд прийшов до висновку, про відмову в його задоволенні з огляду на те, що по-перше: подане клопотання необґрунтоване та документально не підтверджене, носить неодноразовий характер; по-друге: вказана підстава для відкладення розгляду справи, а саме - перебування відповідача у відрядженні, визнається судом - неповажною, оскільки представництво інтересів сторони не обмежено певним колом осіб; по-третє: статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк не більше 2-х місяців, у який має бути вирішено спір господарським судом.
Неприбуття в судове засідання представника відповідача без документального обґрунтування поважності причин такого неприбуття розцінюється судом, як зловживанням процесуальним правом та затягуванням судового процесу.
В судовому засіданні 05.05.11р., представник відповідача, факт поставки товару та існування заборгованості в сумі 92 585,48грн., заперечив в повному обсязі, при цьому, нічим не обґрунтовуючи та документально не підтверджуючи свої заперечення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2011р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством "Болехівське лісове господарство"(продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) укладено Договір №47 від 01.07.08р.
Згідно п. 1 Договору, продавець зобов"язується продати, а покупець прийняти та оплатити лісопродукцію, згідно погодженої специфікації, яка є невід"ємною частиною даного договору (додаток №1).
Продавець зобов"язаний відпустити (поставити), а покупець отримати продукцію, згідно графіка погодженого сторонами. Якість продукції повинна відповідати державним стандартам (п. 2,3 Договору).
Сума Договору №47 від 01.07.08р. становить - 197 410,80грн.
Відповідно до п. 9 Договору, поставка продукції здійснюється транспортом покупця.
Даний договір набув чинності з моменту підписання його сторонами і діяв до 30.09.2008 року ( п.11 Договору)
На виконання умов договірних відносин, позивач/продавець поставив на підставі товаро - транспортних накладних № 0020981 від 21.08.08р., № 0020980 від 22.08.08р., №0020976 від 23.08.08р., № 0020827 від 27.08.08р., № 0020828 від 27.08.08р., № 0031217 від 24.09.08р., № 0031208 від 24.08.08р., № 0031213 від 26.08.08р., № 0021000 від 18.09.08р., №0020978 від 03.09.08р., № 0023261 від 12.09.08р., № 0020993 від 09.09.08р.(т.1 а.с.22-34) лісопродукцію на суму 80558,93 грн.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та доведено в судовому засіданні, позивачем поставлено лісопродукцію відповідачу на підставі товаро- транспортних накладних № 001945 від 18.06.08р., № 001946 від 18.06.08р., № 001947 від 19.06.08р.(т.1а.с.18-20) на суму 16412,30 грн.
Із специфікації (додаток до договору №1, а.с.5), товаро-транспортних накладних вбачається, що вся лісопродукція продавалась відповідачу із Сукільського лісництва квартал 25, виділ 38 , тобто із франко-верхнього складу . Державне підприємство "Болехівське лісове господарство" при формуванні цін на відпуск лісопродукції керувалось Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції ( робіт,послуг) на підприємствах лісового господарства України", затверджених 08.11.2002 року наказом Державного комітету лісового господарства України № 146. Згідно п.15.2 Методичних рекомендацій ціна на лісопродукцію на франко-верхньому складі була значно меншою від ціни на таку ж продукцію на нижньому складі , оскільки погрузка продукції на верхньому складі проводилась за рахунок споживача та вивозилась транспортом покупця .
Матеріали справи містять пояснення водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підписи , яких є в товаро-транспортних накладних в графі" прийняв водій-експедитор" , наданих Долинському міжрайонному прокурору(т.1 а.с.55-56,65).В поясненнях зазначені особи підтверджують факт одержання лісопродукції від позивача та передачу її в пуктах призначення разом із товаро-транспортними накладними ПП ОСОБА_2 / відповідачу по справі. В матеріалах справи наявний Договір на транспортне обслуговування , укладений між ПП Сопельником та ОСОБА_6 зі строком дії 03.10.07р.-31.12.08 р. Приватний підприємець ОСОБА_7 в своєму поясненні (т.2 а.с43 ) підтвердив факт надання ПП ОСОБА_2/відповідачу 24.09.08р. транспортних послуг автомобілем Урал , державний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4.) для перевезення лісопродукції з Сукільського лісництва , квартал 25, ділянка 38.
Крім того, між позивачем та відповідачем існували договірні відносини підряду (т.1а.с.8-16).Для забезпечення виконання сторонами Договорів підряду №29 та №48 від 05.02.08р.та28.05.08р., сторони оформили акти здачі-приймання робіт (надання послуг)за червень , серпень , вересень 2008 р. та накладні № 23 від 27.06.08р., №27 від 29.08.08р.,№28 від 29.08.08р.,№ 29 від 30.09.08р (т.2 а.с.33-40). В вище вказаних актах та накладних , підписаних відповідачем, сам відповідач визнає факт вивозу ним лісопродукції із Сукільського лісництва кв.25, діл.38 : в червні 2008 р.- 183,52 куб.м ; в серпні 2008р.- 125,88 куб.м та 22,16 куб.м ; в вересні- 171,98 куб.м.
Більше того, як вбачається із Довідки №171/8/17-170 від23.06.20011р.(т.2 а.с.23), виданої Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі , ПП ОСОБА_2./відповідач відобразив в складі податкового кредиту від ДП "Болехівське лісове господарство" в червні 2008р -9158,46 грн.; в серпні 2008 р.-525 грн.; в вересні 2008р. -5472,71 грн. податку на додану вартість.
За таких обставин, позивачем доведено перед судом факт поставки позивачем лісопродукції відповідачу, а не визнання такого останнім спростовується вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
Станом на 07.07.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Майново-господарські зобов"язання , які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів , є господарсько-договірними зобов"язаннями(ч.1ст.179 Господарського кодексу України).
Договори укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами . телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень . якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення такого виду договорів ( ч.1ст 181 Господарського кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вимог вище зазначеної норми права, позивач звертався до відповідача з претензією №01юр/216 від 23.02.09р., з вимогою про погашення заборгованості за отриману лісопродукцію. Однак, дана претензія залишена відповідачем без належного реагування.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач, позовні вимоги не спростував.
З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства , враховуючи те, що позивач по справі є державним підприємством, а відмова в задоволенні позовних вимог, завдасть матеріальної шкоди інтересам держави, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 92 585,48грн. - боргу за поставлену лісопродукцію, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові
витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 124,129 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 181, 193 Господарського кодексу України, 33, 34, 43, 49, 69, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Долинського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, Держкомітету лісового господарства України, вул. Хрещатик, 5, м.Київ, Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, в особі: Державного підприємства "Болехівське лісове господарство", вул.Коновальця, 101, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77200, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості в сумі 92 585,48грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Державного підприємства "Болехівське лісове господарство", вул.Коновальця, 101, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77200, ( ідентифікаційний код 22177986) - 92 585,48грн. (дев"яносто дві тисячі п"ятсот вісімдесят п"ять грн. 48коп.) - заборгованості.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДК в м.Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 925, 85грн. ( дев"ятсот двадцять п"ять грн. 85коп.) - державного мита.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету ( отримувач: УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 07.07.2011р.