ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05 липня 2011 р. Справа № 5010/1155/2011-2/58
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Cудді Круглової О.М.
При секретарі Ломей Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Партнер", вул. М. Раскової , 2-А, м. Київ ,02002
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552
про стягнення 5732, 12 грн. заборгованості.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність № СР-172/10 LA від 20.12.10р.
від відповідача: ОСОБА_2-представник, довіреність № 131/14 від 31.05.11р.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1790 від 03.06.11 про стягнення з відповідача 7336,13 грн. заборгованості. В судовому засіданні 05.07.11 позивачем подано заяву (вих. № СР-61/11 LA від 04.07.11р.), якою уточнено позовні вимоги, згідно якої просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5732, 12 грн., з яких: 3666,17 грн. основного боргу, 1609,52 грн. пені та 456,43 грн. - 3% річних. Відповідно до ч. 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем Договору №22/02 На транспортно-експедиторські послуги від 11.01.08.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав основний борг в сумі 3666,17 грн. та 456,43 грн. - 3% річних, а стосовно нарахування пені подав суду заяву від 05.07.11р., в якій просить в задоволенні вимог щодо стягнення пені - відмовити в зв"язку з спливом строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
11.01.08 між сторонами було укладено Договір №22/02 На транспортно-експедиторські послуги, відповідно до умов якого Клієнт замовляє, а Експедитор зобов"язується за плату і за рахунок клієнта організувати міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом (п. 1.1. договору).
У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 13771,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Договором-заявкою №03 від 10.12.08 (а.с.15), міжнародною товаро-транспортною накладною CMR №(а.с.17) 278018 від 17.12.08 та актом здачі-прийняття робіт №ОУ/С-003786 (а.с.18), який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань.
Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за надані йому послуги, заборгованість станом на день звернення до суду становила 3666,17 грн.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата послуг експедитора здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання відповідачу повного пакету документів (рахунку-фактури, товаро-транспортної накладної, акта наданих послуг та податкової накладної), чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору .
Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із приписів частини 1 ст.174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно частини 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.7 ст.193 ГК України, господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.
Таким чином до стягнення підлягає 3666,17 грн. основного боргу, яка визнана відповідачем.
Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення456,43 грн. - 3% річних, оскільки ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних. Вказана сума 3% річних також визнана відповідачем.
Щодо стягнення 1609,52 грн. пені за період прострочки з 13.01.09 по 12.07.09, згідно заяви за вих. № СР-61/11 LA від 04.07.11р., слід зазначити наступне:
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п.5.6. Договору в разі несвоєчасної оплати за надані послуги відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.
Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, з огляду на діючий порядок нарахування пені ГК України, який підлягає застосуванню до господарських правовідносин, визнає право стягувача на здійснення нарахування лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 1 ст.223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи, що ГК України не встановлює строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, то до позову в частині стягнення пені має бути застосована спеціальна позовна давність, передбачена ЦК України.
За змістом пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, тобто 6-ти місячний строк - це строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а річний строк - це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, відповідно до ч. 5 цієї норми, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав право на стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату вартості наданих послуг за період з 13.01.09 по 12.07.09, тобто, на день звернення до суду (03.06.11) річний термін минув, а тому в стягненні пені слід відмовити через пропуск позовної давності.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягає основний борг в сумі 3666,17 грн. та 456,43 грн. - 3% річних, які визнані відповідачем.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 57,32 грн. державного мита та 132,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15-16 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Партнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" про стягнення 5732,12 грн. заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (код 30905968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Партнер", вул. М. Раскової , 2-А, м. Київ , 02002 (код 33693358) - 3666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 17 коп. основного боргу, 456 (чотириста п"ятдесят шість) грн. 43 коп. - 3% річних, 57 (п"ятдесят сім) грн. 32 коп. державного мита та 132 (сто тридцять дві) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О.М.
повне рішення складено 08.07.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______помічник судді Шунтов О. М. 08.07.11