Рішення від 05.07.2011 по справі 5010/1114/2011-2/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 5010/1114/2011-2/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді Круглової О.М.

При секретарі Ломей Л.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", вул.Балукова,21, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область,08132

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки" вул.Косівська,13,смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область,78665

про стягнення 2594,72 грн. заборгованості .

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 22.06.11р.

від відповідача не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1735 від 31.05.11 про стягнення з відповідача 2594,72 грн. заборгованості, в тому числі 2262,04 грн. основного боргу, 229,45 грн. пені, 65,60 грн. інфляційних та 38,63 грн. - 3% річних.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 01.06.11 та 21.06.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,43).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Між сторонами по справі 13.09.10 було укладено угоду поставки товару №ПК/399 від 13.09.10, на яку позивач посилається в обгрунтування позовних вимог. Посилання позивача на угоду №ПК/399 від є безпідставним, оскільки у накладних про отримання товару №644850 від 03.09.10, №645138 від 03.09.10 та №647179 від 09.09.10 (а.с.13-17) міститься посилка (прив"язка) на договір 198 від 10.10.07 (який відсутній в матеріалах справи), а тому вказана поставка була позадоговірною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму суму 5350,49 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №644850 від 03.09.10, №645138 від 03.09.10 та №647179 від 09.09.10 (а.с.13-17) . Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 2262,04 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія від 26.10.10, яка вручена відповідачу 17.11.10 (а.с.48), тобто, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача 25.11.10, однак останній залишив її без відповіді і задоволення .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 2262,04 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати частково обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 3% річних, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Враховуючи, що зобов"язання по оплаті виникло у відповідача перед позивачем 25.11.10 (претензія від 26.10.10), то 3% річних слід нараховувати з 25.11.10 по заявлений період. З врахуванням наведеного, обгрунтований розмір 3% річних становитиме 22,52 грн. (розрахунки здійснені судом додаються). В решті стягнення 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

В стягненні 65,6 грн. інфляційних за вересень 2010 слід відмовити, оскільки вони нараховані за період, коли зобов"язання по оплаті ще не виникло.

Щодо стягнення 229,45 грн. пені слід зазначити наступне:

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Враховуючи наведене, а також відсутність договору між сторонами, який би передбачав відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату товару, в задоволенні 229,45 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягає 2262,04 грн. основного боргу та 22,52 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 89,81 грн. державного мита та 207,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15-16 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки" про стягнення 2594,72 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки" вул.Косівська,13, смт.Кути, Косівський район, Івано-Франківська область,78665 (код 20559658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", вул.Балукова,21, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область,08132 (код 20037376) - 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 04 коп. основного боргу, 22 (двадцять дві) грн. 52 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев"ять) грн. 81 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О.М.

повне рішення складено 08.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_______помічник судді Шунтов О. М. 08.07.11

Попередній документ
16859348
Наступний документ
16859350
Інформація про рішення:
№ рішення: 16859349
№ справи: 5010/1114/2011-2/57
Дата рішення: 05.07.2011
Дата публікації: 14.07.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги